Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Виконати неможливо відхилити. Українцям варто бути готовими до нового знецінення гривні
20.10.2016
Бідна українська гривня. Чи впаде вона ще нижче, аніж зараз?
У вівторок розпочався черговий пленарний тиждень у Верховній Раді. І, за словами спікера парламенту Андрія Парубія, головним питанням порядку денного стане розгляд у першому читанні проекту про держбюджет на 2017 рік.
При цьому експерти вважають, що Рада не зможе ухвалити бюджет, поки його проект не буде завершено і збалансовано.
На думку політолога Вадима Карасьова, бюджет може бути розглянуто лише після ухвалення інших важливих документів, наприклад змін до законів у зв’язку з прийняттям закону про держслужбу, які включені до порядку денного. «Не проголосують за кошторис країни і без закону про спецконфіскацію, який передбачає значні кошти для скарбниці.
Без нього цифри в бюджеті закладено, а грошей немає. Але на цьому тижні закон не внесено в план порядку», — говорить Карасьов. Фракція «Народного фронту» дійсно висунула ультиматум: без закону про спецконфіскацію голосування за бюджет не буде. Однак чи перекриють гіпотетичні надходження від спецконфіскації всі лакуни кошторису на 2017 рік?
Про уряд та його розрахунки
Із приводу Держбюджету-2017 нещодавно висловилася й Рахункова палата. Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Висновок її не надто втішний: «реалізації макропрогнозів перешкоджатимуть несприятливий інвестиційний клімат у країні, зниження світових цін на сировину.
Також негативно на українську економіку вплинуть скорочення кредитування і погіршення прогнозу розвитку світової економіки на 2017 рік. Усі ці фактори призведуть до недонадходження доходів до держбюджету у прогнозованих обсягах». Про це уряд попереджали відтоді, як були оприлюднені перші цифри нового фінансового документа. Але попередження це лишилось поза увагою.
Утім, враховуючи, що в Україні закон — це дишло, Держбюджет-2017 навряд чи залишиться надовго у своєму первісному варіанті. Прем’єр Гройсман переконаний, що зміни до нього будуть ухвалені ще до 31 грудня 2016-го, але насправді немає сумнівів у періодичному перекроюванні бюджету протягом усього календарного року.
Щоправда, деякі статті видатків гарантовано залишаться недоторканними. На міліції Авакова, без сумніву, ніхто економити не стане, й МВС отримає 41,3 млрд. грн., а Генпрокуратура — свої 4,6 млрд.
Ніхто не зазіхатиме й на витрати, призначені для утримання апарату Кабміну та окремих міністерств, Верховної Ради, Державного управління справами тощо. Проте як бути у випадку, якщо дебет не зійдеться з кредитом?
Власне, надії на отримання дохідної частини у розмірі 876,9 млрд. гривень доволі ефемерні. Адже зовнішніх займів надійде, у кращому разі, 70,9 млрд. грн. (тоді як виплати за зовнішніми зобов’язаннями становлять 72,2 млрд. грн.).
Другим джерелом поповнення бюджету (17,1 млрд. грн.) є приватизація, однак, зважаючи на сумний досвід попередніх років, коли процес приватизації так, по суті, й не почався, не слід брати до уваги поки що віртуальний прибуток від продажу державних підприємств.
Те саме стосується й надії на надходження коштів від повернення активів екс-Президента України Віктора Януковича, адже закон про спецконфіскацію парламент так і не ухвалив.
Сподіваймося на Захід?
Відтак шляхів та способів наповнення державної скарбниці лишається й не так багато. Один із них керівна верхівка побачила у посиленні фіскального тиску. Уже відомо, що уряд має намір різко збільшити акцизний збір на тютюнові вироби (на 30%), алкоголь (на 20%), дизельне паливо.
Завдяки підвищенню акцизів Мінфін розраховує отримати в бюджет додаткові 27 млрд. грн. Крім того, до бюджету закладається скасування пільг по податках для сільського господарства і радикальне звуження застосування єдиного податку.
Що ж, це не найкращий спосіб завоювати симпатії електорату, якому ніхто так і не пояснив, чому одночасно з цими радикальними заходами мають зростати витрати на ДУС, ВРУ та уряд.
Однак справа навіть не в тому, що бідні знову платитимуть за багатих, і що антиурядові настрої в суспільстві посилюватимуться. Це все, так би мовити, «лірика», на яку можновладці навряд чи зважатимуть.
Проте сувора «фізика» полягає у тому, про що попереджає Рахункова палата. Але, крім таких чинників, як зниження світових цін на сировину та загальний несприятливий прогноз розвитку світової економіки, слід додати ще пару перешкод на шляху виконання Держбюджету-2017.
А почати тут слід з того, що значні надії на втримання економіки на плаву Україна традиційно покладає на своїх міжнародних позичальників.
Експерти одностайні у тому, що отримання хоча б ще одного, навіть меншого, ніж очікувалося, траншу від МВФ означатиме не тільки стабілізацію курсу гривні і відсутність потреби у секвестрі бюджету поточного року, а й правильні розрахунки бюджету на наступний рік.
Третій транш від МВФ до України надійшов, але з четвертим можуть виникнути чималі складнощі. Цього разу йдеться про «куш» у 1,3 млрд. доларів, однак МВФ сформулював нині ряд як ніколи жорстких вимог, виконання яких є обов’язковим перед наступним етапом кредитування.
До речі, одну з цих вимог Україна вже успішно провалила, продовживши мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Також слід взяти до уваги те, що виконання бюджету-2017 припадає на непростий політичний період у світі. У виборчій лихоманці перебувають країни з трьома найбільшими економіками світу — США, Німеччина та Франція.
Від того, хто посяде головні крісла в цих країнах, дуже сильно залежатиме їхній курс на підтримку або ж згортання фінансового «підгодовування» України.
І якщо в Америці (в разі перемоги Хіларі Клінтон, звісно) до влади прийде політик, котрий достатньою мірою симпатизує Україні, то у Франції та Німеччині розклади поки що явно не на нашу користь. Утім це — предмет для окремої розмови.
Як буде вирішуватися проблема
Повертаючись до України, слід зазначити, що прогноз економічного розвитку на рівні 3% від самого початку був хибним.
Так само, як і доходи від приватизації, котра не відбулася, і від активів Януковича, які поки що не повернулися до казни, зростання економіки на 3% є лише мрією про те, як все має відбутися в ідеалі. Однак будувати подібний прогноз на надіях, що реформи нарешті підуть угору, як мінімум, непрофесійно.
Що ж до збільшення акцизів на алкоголь та тютюн, яке закладене в бюджеті, то це лише пошук легких грошей, які не мають нічого спільного зі скеровуванням економіки на рейки розвитку, із підтриманням малого та середнього бізнесу (останнє, до речі, має відбуватися шляхом зниження податкового тиску, а не навпаки).
Також слід взяти до уваги й думку тих, хто вважає, що збільшення акцизів лише посприяє витисненню згаданих товарів на контрабандний ринок.
Зрештою, є ще одна проблема, яку не враховує цьогорічний бюджет. Це — роздуті соціальні виплати. За розрахунками Мінфіну, щоб закрити дефіцит у Пенсійному фонді, з бюджету має бути виділено 154,6 млрд. грн.
Мінсоцполітики наводить більшу цифру — 184, 7 млрд. Наступна бездонна діра — це виплата субсидій, обсяг яких збільшується пропорційно до зростання тарифів на послуги ЖКГ. Міністр соцполітики Андрій Рева оцінив видатки на виплату комунальних субсидій у розмірі 52 млрд. грн., що принаймні на 10 млрд. грн. більше, ніж цьогоріч.
Головним джерелом покриття цих видатків традиційно виступала рента на видобуток газу і нафти. Але цього року, як засвідчує Міністерство фінансів, недонадходження за рентними платежами перевищує 8 млрд. грн. Чи поліпшиться ситуація наступного року — спрогнозувати важко.
Отож, зробивши «почесне коло» сторінками держбюджету, ми повернулися до того, з чого почали: як діятиме уряд у тому випадку, якщо на певному етапі стане зрозуміло, що виконати дохідну частину бюджету нереально?
Досвід життя в Україні та аналіз дій її топ-менеджменту підказує єдиний вихід із цієї ситуації. Уряд майже гарантовано запустить друкарський станок, щоб заткнути емісією найбільш очевидні діри.
Процес цей розпочнеться вже наприкінці поточного року, внаслідок чого прискориться інфляція споживчих цін у зв’язку з необхідністю виконувати видаткову частину держбюджету у вигляді виплат зарплат і пенсій на тлі недонадходжень до його дохідної частини.
Емісія ця буде скерована на «шляхетну» мету — закрити бюджет-2016. Наступного року цей досвід буде повторений. А це — неминучий шлях до девальвації гривні. І хоч як би не хотілося помилитися у такому прогнозі, він представляється цілком реалістичним.
