НОВИНИ ПЛЮС

Зволікання з процедурою екстрадиції нардепа від «Волі народу» Олександра Онищенка не пов’язане з вимогами британського законодавства,  повідомляє Королівська прокуратура Британії. Згідно з повідомленням, українські правоохоронні органи можуть у будь-який момент звернутися до британських колег із запитом про екстрадицію втікача, попри те, що між Україною і Великобританією немає угоди про екстрадицію. «Будь-яка країна з-поза меж Європейського Союзу може напряму звернутися із формальним запитом про екстрадицію до міністерства внутрішніх справ», — йдеться у відповіді прокуратури. 

Тим часом українські правоохоронці вже кілька місяців очікують рішення Інтерполу щодо оголошення Онищенка у розшук. У британській прокуратурі припустили, що єдиною причиною, чому Київ пішов цим шляхом, можуть бути вимоги українського законодавства щодо оголошення у міжнародний розшук перед поданням запиту про екстрадицію або бажання встановити місцезнаходження особи. При цьому зазначається, що у НАБУ не пояснили, чому до Великобританії не подано запит про екстрадицію нардепа-втікача. «За процедурою, ми не можемо розпочати процес екстрадиції без оголошення Онищенка в розшук», — стверджує НАБУ. На уточнююче питання, про яку процедуру йдеться і з яких правових норм вона випливає, у бюро не відповіли. У НАБУ зазначають, що очікують рішення Інтерполу щодо оголошення Онищенка у розшук у жовтні.

Станом на вечір 17 жовтня е-декларації подали вже майже 12 тисяч посадовців. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила голова Нацагентства з питань запобігання корупції Наталя Корчак. «На вечір понеділка, на 18:38, у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 11 747 декларацій», — повідомила Корчак. Вона додала, що у системі працює 41 тисяча користувачів. У свою чергу, Дмитро Чаплинський — радник Світового банку, одного з міжнародних партнерів НАЗК з підготовки системи електронних декларацій — зазначив, що у системі — 11747 документів, а щорічних декларацій з них — трохи менше 10 тисяч. Як відомо, чиновники мають подати електронні декларації за минулий рік до 1 листопада, згідно з Законом «Про запобігання корупції». Подана інформація має бути відкритою, її перевірятимуть детективи НАЗК.

Від Президента Петра Порошенка чекають публічних пояснень щодо призначення на посаду начальника ГУР Міноборони України Василя Бурбу, оскільки він був «причетний до плану  зачистки Євромайдану». Про це йдеться у відповідному депутатському зверненні нардепа від «Самопомочі» Єгора Соболєва, яке адресоване Петру Порошенку. У зверненні Соболєва зазначено, що Бурба, призначений на посаду в ГУР, раніше очолював друге управління Головного управління «К» СБУ. «Прошу публічно пояснити це призначення. Не мені Вам розповідати про тотальну корупмованість цього управління. Також Ви не можете не знати про інформацію, оприлюднену головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем про причетність В.В.Бурби до плану зачистки Євромайдану», — зазначив Соболєв. Як відомо, 15 жовтня Президент Петро Порошенко звільнив Валерія Кондратюка з посади начальника ГУР Міноборони і призначив на цю посаду Василя Бурбу. Кондратюка у свою  чергу було призначено заступником глави АП.

Ширше на цю тему — у наступному номері «УМ».

Фракція «Народний фронт» не голосуватиме за проект держбюджету-2017, якщо не буде ухвалений закон про спецконфіскацію. Про це заявив міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, таке рішення було ухвалене на засіданні фракції. Окрім того, «Народний фронт» хоче, аби Рада ухвалила рішення про розподілення конфіскованого: половину коштів на армію, половину — на соцвиплати. Також фракція пропонує ввести відстрочку на оплату нових комунальних тарифів. Як відомо, закон про спецконфіскацію дозволяє в досудовому порядку заарештовувати кошти та інші активи, отримані злочинним шляхом.