Як свідчить статистика, квола українська економіка, досягши дна, таки почала своє зростання. Наразі, на жаль, кожен плюс можна зафіксувати тільки на тлі грандіозного падіння, яке вона пережила за останні роки. Але навіть попри це тренд до зростання, навіть мінімального, — це оптимістичний сигнал і для ринку, і для його гравців. Головне зараз — оминути вузькі місця і правильно розрахувати траєкторію руху.
Статистика як підстава для оптимізму
Доходи населення за 8 місяців нинішнього року зросли на 25%. Здається, що це доволі багато, але не варто забувати інфляцію. Відмінусувавши показник зниження вартості наших грошей, отримуємо ріст у близько 7%. Ніби небагато, але маємо таки плюс, а не мінус, як упродовж останніх років. У середньому кожен із нас заробляє за місяць 4916 гривень.
Зростання доходів зазвичай стимулює внутрішній попит. А це вже хороший сигнал для торгівлі і місцевих виробників. Зараз, за вісім місяців нинішнього року, внутрішня торгівля зросла на 3,1%. Це небагато, але це дуже хороший результат, якщо порівняти його із показником 2015 року. Тоді внутрішня торгівля впала на 23,6%.
На майже 12% зросло в Україні будівництво. Звичайно, це крихти, якщо порівнювати з піковими двотисячними, але значно краще, ніж минулорічне падіння 24,6%. На 1,1% зріс транспорт. Також дрібниці, якщо забути, що рік назад ми мали за цим показником падіння 16,2%. Також маємо дуже невелике зростання одного з «локомотивів» економіки — сільського господарства. За вісім місяців це всього лише 0,1%. Підстав для оптимізму щодо цієї цифри може бути одразу два. По-перше, торік ми мали не ріст, а падіння — 5,8%. А по-друге, свою продукцію аграрії починають активно продавати восени, після завершення збору врожаю. Тож є всі підстави сподіватися, що скромні 0,1% зміняться на значно оптимістичнішу цифру. Тим паче що всі експерти прогнозують цьогоріч рекордний або близький до рекордного врожай зернових. А разом із ним — і експорт.
Чи не найбільше падіння, яке ми отримали за звітний період, — зовнішня торгівля. Маємо мінус 10,5% до 2015 року. У січні-серпні від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило 1,465 мільярда доларів. Тобто ми продали товарів на 22,719 мільярда, а купили — на 24,184 мільярда доларів.
Утiм експерти і тут вбачають підстави для оптимізму. З одного боку, звичайно ж, порівняльна база. Торік падіння зовнішньої торгівлі становило цілих 65,2%. З другого боку, варто знову згадати про наш, хоча й старенький, але «локомотив». Зi стартом активних продажів сільськогосподарської продукції це співвідношення має змінитися. Можливо, й суттєво. Також аналітики вважають, що активна торгівля продуктами АПК сприятиме зростанню обсягів транспорту.
Сподівання на дорожній фонд
Експерти оцінюють наш позитив доволі стримано. Хоча й констатують, що зрушення є. Наприклад, у сфері будівництва. Як зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, люди почали знову активно вкладати кошти у житлове будівництво: купівлю квартир і спорудження індивідуальних будинків. Це дозволило експертам із нерухомості стверджувати про невелике зростання вартості квадратного метра житла. Принаймні у столиці.
Ложка дьогтю у цій тенденції — для стабільного зростання цього сектора економіки недостатньо коштів майбутніх власників квартир. «Про зростання економіки свідчить про розвиток інфраструктури, насамперед будівництво доріг, а його не видно», — каже Охріменко. Зрушити ситуацію спробує створення дорожнього фонду, який має запрацювати із наступного року. Кошти на ремонт і будівництво доріг братимуть із спеціального збору, включеного у вартість палива. Збір, до речі, із нас беруть уже упродовж кількох останніх років, але раніше ці гроші надходили до бюджету, де їх ділили «по справедливості». Надалі кошти, отримані із цього транспортного збору, матимуть цільове призначення — і витратити їх буде можна тільки на дорожні роботи.
Мають ще відбитися у статистичних даних і 19 мільярдів гривень державних коштів, вкладених у дорожню мережу за рік. Це, до речі, втричі більше, ніж було витрачено торік. Ну а вплинути на статистику вони зможуть ближче до кінця року.
Як не зменшити швидкість?
Більшість вітчизняних експертів одностайні: темпи відновлення української економіки будуть зростати. Нині вона схожа на старий допотопний паровоз, який із скреготом рушив і намагається набрати швидкість — при цьому якось намагається модернізуватися. Показники економіки продовжать поліпшуватися вже до кінця нинішнього року. Підстави так вважати: зростання ВВП стартувало лише у 2016-му, а курс гривні залишається стабільним. Якщо річний показник інфляції становитиме менше 10%, а ВВП зросте на 1%, уже наступного року ми зафіксуємо зростання промисловості і доходів населення.
Сприятиме зростанню і програма співпраці з Міжнародним валютним фондом. Щоправда, необхідно зробити ще кілька важливих кроків: внести зміни у Податковий кодекс, активізувати пенсійну реформу і сприяти появі у нас ринку землі. «Це потрібно, аби транші МВФ надходили до нас регулярно, а не із затримкою у рік, — каже Олександр Охріменко. — В іншому випадку може почати слабшати гривня, що знову збільшить рівень зубожіння народу».
Окрім суто економічних причин, на вітчизняну економіку значний вплив мають політичні віяння. На думку співголови стратегічної групи радників із підтримки реформ в Україні Лєшека Бальцеровича, наступний, 2017 рік, має стати для нас переломним. «Адже цей рік — останній перед виборами. Тож реформи треба проводити швидко. Чим пізніше це робити, тим важче буде», — пояснив творець польського економічного дива.
Бальцерович також погоджується, що в Україні розпочалося економічне зростання. «Ефект від деяких ухвалених рішень буде помітний вже до виборів. І як швидко відбуватиметься економічне зростання, скільки воно триватиме, залежить від реформ, від швидкості їх впровадження», — додав він.
БІЗНЕС-КЛІМАТ
Між кредитами і консультаціями
Дві складові, необхідні для економічного зростання в Україні, — міжнародна допомога і міжнародна співпраця. Окрім програми співпраці з МВФ, кошти офіційному Києву надходять з багатьох інших джерел. Днями стало відомо, що ЄС планує скерувати 104 мільйони євро на реформу держуправління України. При цьому перший платіж має надійти до нас уже на початку наступного року.
«До кінця 2016 року заплановано випуск великої програми ЄС, скерованої на підтримку реалізації стратегії реформування державного управління України на 2016—2020 роки», — повідомили у Європейському банку реконструкції і розвитку.
Важлива для нас і консультаційна підтримка. Днями стало відомо, що Канада може доєднатися до реформування українського надрокористування. Про це повідомив міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак. За його словами, концепція реформ у цій сфері базується переважно на європейському досвіді. «Сьогодні колеги з Канади виявили бажання також долучитися як експерти», — сказав чиновник.
У Києві нещодавно було відкрито україно-німецьку промислово-торгову палату, яка є частиною мережі німецьких зовнішньоекономічних палат за кордоном. Уже на етапі створення палата об’єднала близько двох десятків німецьких компаній, які працюють в Україні: «МЕТРО», «Дойчбанк», «Хенкель», «Сіменс-Україна», BASF тощо. Передбачається, що свою діяльність нова структура націлюватиме передусім на малий і середній бізнес.
А ТИМ ЧАСОМ...
РФ у боргах
Неперевершена і непереможна Росія, схоже, все глибше залазить у борги. Наступного року Кремль планує суттєво збільшити обсяги як внутрішньої, так і зовнішньої позики. Причому перший показник має зрости одразу втричі!
«У минулі роки обсяги зовнішньої позики були обмежені 7 млрд. доларів на рік. У 2017 цей ліміт може бути збільшений», — пишуть російські ЗМІ. Внутрішні позики зростуть у 3,5 раза. «Загальна цифра становитиме близько 1 трильйона рублів», — сказав керівник міністерства фінансів РФ Антон Силуанов. На його думку, ринок готовий до таких обсягів.
У 2016-му обсяг внутрішніх позик був обмежений 300 мільярдами рублів. Але Мінфін РФ вирішив до Нового року додатково позичити ще 100 мільярдів.
Планують у Росії позичати гроші й у власного населення. Уже до кінця року мають бути випущені облігації федеральної позики. Антон Силуанов вважає, що вони зможуть зацікавити простих росіян: відтепер патріотично налаштований росіянин зможе зберігати не тільки рублі під матрацом, а й державні облігації. Якщо він, звичайно, довіряє своїй владі.
Нагадаємо, сьогодні державний бюджет Росії вдається стабілізувати завдяки Резервному фонду — утвореному за період високих цін на газ і нафту. Втiм його коштів вистачить не більше, ніж на 2017 рік. Як прогнозує Кремль, на покриття бюджетного дефіциту в наступному році витратять 1,15 трлн. рублів. Ще 659 млрд. рублів візьмуть із Фонду національного добробуту. Усе це за умови, що дефіцит їхнього держбюджету не перевищуватиме 3%. Але незалежні експерти вважають, що «діра» буде значно більшою.
