В Україні, схоже, планують легалізувати ринок «Форекс»: поставити під контроль держави та встановити чіткі правила гри. Які саме — питання найцікавіше. Адже точки зору держави й учасників ринку подекуди доволі сильно різняться.
При цьому далеко не всі профільні чиновники взагалі розуміють принципи роботи ринку. Хоча у світі на ньому щодня оформлюють угоди на приблизно 4 трильйони доларів — йдеться про операції, які дозволяють заробити на різницях курсу.
Наразі український «Форекс» перебуває у напівпідвішеному стані: держава його практично не контролює, хоча й не забороняє, у країні діють компанії-нерезиденти, а наші інвестори подекуди працюють через зарубіжні структури.
«Років сім тому, коли я вперше почав торгувати на «Форексі», всі працювали через російські компанії. Тож набуття популярності вітчизняних я вже розцінюю як великий успіх», — каже львів’янин Василь К., який намагається заробляти на цьому ринку.
Попри певну хаотичність і неврегульованість значних скандалів на вітчизняному ринку «Форекс» за останні роки зафіксовано практично не було. Єдиний виняток — банкрутство компанії ММSIC, яка проводила агресивну рекламну кампанію, а наприкінці 2014 року закрилася.
Разом із коштами інвесторів — сума збитків клієнтів компанії становила близько 100 мільйонів доларів.
Експерти, втім, і до банкрутства стверджували, що ММSIC працює не зовсім чесно, а вже потім керівництво компанії пояснило своє фіаско «російським слідом».
Як заявив тоді президент ММSIC Роман Комиса, їхні кошти вкрала російська компанія «Дєньгі Онлайн» — і навіть звернувся з цього приводу до російської ж Генпрокуратури.
На ринку тільки повнолітні
Першою спробою державного регулювання — щоб у разі чого обдурені інвестори могли звертатися до української, а не російської прокуратури — є два законопроекти: №3672 і 3672 (1) авторства Сергія Рибалки.
Найголовнішими є два моменти — поява регулятора та створення спеціального фонду на випадок банкрутства якоїсь із компаній, на кшталт Фонду гарантування вкладів, який захищає права вкладників банків.
Форекс-дилерами можуть бути тільки юридичні особи, їхнiй капітал має бути сформовано лише грішми, а не цінними паперами чи кредитами.
До торгів не допустять осіб, молодших за 18 років, кожна з компаній має скерувати у фонд по 1 мільйону гривень, а регулятором мала би стати Нацкомісія з фінансових послуг.
У тому, що ринок треба регулювати, — жодних сумнівів. «Держава зможе отримати дохід», — каже директор офіційного партнера «Альпарі» у Києві Наталія Євсєєва. «Варто зауважити, що в
Україні є майже 150 тисяч активних трейдерів», — нагадує Петро Татарніков. А це вже — якщо спрямувати їхню активність у правильне русло — може дозволити говорити про вплив на економічні процеси.
«Україна може обрати практику регулювання, яка існує у Євросоюзі, США, Великобританії. Можна проаналізувати їхнiй досвід, а також помилки, зроблені за 15 років, — додає генеральний директор Alpari Research&Analysis (Лондон, Великобританія) Роберто д’Амброзіо. — При цьому варто розуміти, що стороною, яка найбільше зацікавлена у запровадженні чіткого і зрозумілого регулювання, є самі інвестори».
Це можна пояснити тим, що подібні кроки дозволять трейдерам ефективно врегульовувати суперечки. На думку Сергія Дерев’янка, відсутність системних правил на ринку призводить до виведення за межі України десятків мільйонів доларів щорічно.
Тим часом іноземний досвід регулювання ринку «Форекс» є доволі неоднозначним. На думку учасників ринку, найгіршим можна назвати законодавство США, найкращим — Британії. Серед наших сусідів найсильніше закрутила гайки на цьому ринку Росія, натомість приємно здивувала Білорусь, запровадивши доволі ліберальні правила.
Фіаско США і вікторія Великобританії
«Колись, у 2005 році, у США вимоги капіталізації «Форекс»-компаній були 250 тисяч доларів. Зараз ця сума сягає 20 мільйонів. Напрочуд драматичне зростання, — констатує Петро Татарніков. — Ті, хто розуміє специфіку ринку, погоджуються: зростання обсягу мінімального капіталу не вирішує проблеми компаній. Безпека компанії-дилера залежить від того, як регулятор управляє її ризиками. Нині американське регулювання вважається найважчим у світі — не лише з огляду на капіталізацію, а й провадження цього бізнесу. Наприклад, брокери мають здавати 6 звітів щоденно».
Цей рух до захисту інвесторів від шахрайства призвів до того, що раніше у США було 46 компаній, а зараз залишилося 3. «Законодавство забороняє іноземним компаніям оперувати коштами американських громадян. Тому нині американці, які хочуть грати на «Форексі», змушені шукати якісь нелегальні виходи на цей ринок», — каже голова ради директорів «Фінансової комісії».
Натомість одним із найефективніших вважається регулювання у Великобританії. Тож американці, як стверджують експерти, втратили значні кошти — всі гроші пішли у Британію. «У Європі за основу беруть досвід, розроблений британцями, — продовжує Татарніков. — У Новій Зеландії зараз немає регулювання «Форекса», але цей процес там не залишили без уваги. Нині всі компанії, які хочуть отримати статус фінансової організації в цій державі, мають стати членом локальної альтернативної схеми з розгляду претензій. Тобто, жодного нагляду не ведеться, але клієнти можуть звертатися в орган, який у випадку чого зможе врегулювати суперечки. Тож у країні, яка тільки починає процес із підготовки регулювання, почали з правильних кроків — зробили зрозумілі кроки і взяли час на розробку регуляторних актів».
«У Росії уряд не бачить, що ринок «Форекса» існує, — каже Петро Татарніков. — Він сформований уже 15 років, люди вже чудово розуміють усі нюанси, але змушені шукати можливості торгівлі в офшорних компаніях і за кордоном». Аналізуючи підхід росіян, ми можемо мати чітку картину того, як робити не треба. «У Великобританії існує спеціальна структура, до якої клієнт може звернутися у випадку суперечки з компанією. Це безкоштовно, — продовжує Татарніков. — А от у Росії суперечки вирішуються через суд. Тож будь-який росіянин, невдоволений валютним котируванням, може звернутися до районного суду».
Натомість у Білорусі, за його словами, пішли шляхом Нової Зеландії. «Як наслідок, у цій невеликій за розмірами країні за останній час видано 6 ліцензій, а у Росії — 3», — каже Татарніков.
Обійти гострі кути
Дві проблеми, які має обійти український законодавець під час підготовки законопроекту, — не робити регулювання ні надміру беззубим, бо може виникнути чергова ММSIC, ні надто жорстким.
«Якщо регулювання є дуже важким, то це тільки на користь самого регулятора або чиновницького апарату, — каже Роберто д’Амброзіо. — Інтереси самих інвесторів — це насамперед безпека. Головне, аби у трейдера був доступ до ринку. Якщо доступ ускладнюється, то це зовсім неправильно». «Якщо ринок буде зарегульованим, то гравці підуть у країну з м’якiшим кліматом, — погоджується з ним член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. — А повернути їх назад буде непросто. Сьогодні треба створити умови, щоби компанії платили податки тут».
Інтерес інвестора також — обирати і зробити це безпечно. «Ризики є, і це всі мусять розуміти, але ставитися до них треба відповідно», — резюмує д’Амброзіо. Світовим трендом на ринку «Форекс» нині є Британія. Будь-який оператор, що отримає британську ліцензію, одразу ж збільшує обсяги бізнесу, — каже Петро Татарніков. — Адже будь-який інвестор, насамперед із країн Сходу — Китаю тощо, — знає, що фірма з такою ліцензією заслуговує на довіру».
ПОРАДИ ТРЕЙДЕРУ-ПОЧАТКІВЦЮ
Як обирати компанію на ринку «Форекс»
Експерти та учасники ринку сформулювали кілька критеріїв, за якими можна обирати структуру, котра працює на ринку «Форекс».
— Якщо компанія пропонує гарантований дохід — це обман!
— Якщо дохід є підозріло великим, іноді пишуть про 100% щороку, — це обман!
— Якщо ви стикаєтеся з агресивним маркетингом («Заплатіть гроші вже, негайно, у цю хвилину, давайте скільки маєте…») — це обман!
— Якщо компанія не є членом страхових організацій — це ризик.
