Я шершня таки...
З приводу пацифізму деяких святенників
Шосту заповідь я порушив.
І це зовсім не смішно.
...Нагадаю: збирав я груші.
Шершня Сили Горішні,
бджіл нищителя злого,
для науки явили.
Щоб не гнівити Бога,
тобто ці самі Сили,
я відкинув бажання
чи, скоріше, спокусу
вмить зробити останнім
шершнів час перекусу.
День минув... Божа Матір!
Що гуде так зловісно?
Не надворі, а в хаті!
Ох! Промовиста пісня!
Замші грубої клапоть
взяв без жодних вагань я
і не схибив і крапку
в тім поставив змаганні.
Гріх? Не встиг я сказати
це собі — встигли руки!
Вбив я смерть. Гріх чи захист
наших з вами онуків?