Пропагуймо своє,

12.10.2016
 
Із задоволенням прочитав у вашій газеті статтю про школи Лохвицького земства архітектора Сластіона і хочу повідомити, що така красива школа існує і в селі Білогорілка, у якій навчався мій батько і четверо його братів. Дякую, що ви пробуджуєте любов до своєї землі наших земляків і до шанування своїх талантів.
А от статтю «По праву хама» вам — патріотам України, — можливо, було б і не друкувати, бо таким керівникам, як Яценюк (скільки було нарікань і вимог, а він не хотів іти з посади), Гройсман, до якого не доходять ніякі докази, що при таких статках народу не можна підвищувати тарифи, та й Порошенко, слід пояснити мені й усім українцям, чому в країні занепадає промисловість? Як так сталося, що узбеки за 25 років мають борг 3,6 млрд. дол., а ми з вами — 117 млрд.! В Узбекистані журналісти побачили, що всюди продають товари місцевого виробництва, навіть мобільні телефони! А в Україні? Де Дарницький радіозавод, завод ім. Корольова? Невже ці підприємства не могли виробляти їх? А чийого виробництва велосипеди і колісні вироби для дітей*? Нічого просити грошей у заможного Заходу і США — нашим керманичам треба мати совість і бути патріотами України, відповідальними перед народом, який їх обрав, щоб їхні обіцянки не були пустопорожніми. Усі, з ким я спілкуюся, підтримують витівку Зеленського — можливо, критика дійде до керманичів усіх гатунків.
А тепер у мене буде прохання особистого характеру: я регулярно читаю газету «Дзєннік кійовскій», іноді читаю газети єврейської спільноти України, які деколи приносить на моє прохання сусідка-єврейка, — «Еврейский обозреватель», наприклад. Там бувають цікаві матеріали з історії України, про міста нашої країни, про видатних людей українського походження (поляків, євреїв). Чому б вам не передруковувати частину таких матеріалів, наприклад «1000 років поміж Дністром і Віслою»? Про життя польської діаспори в Ніжині, Херсоні, Білій Церкві і взагалі національних меншин в Україні? Це б сприяло збільшенню вашої читацької аудиторії.
З повагою не історик, гірничий інженер. n
 
* Заради справедливості варто зазначити, що в Україні існує ціла низка підприємств, що спеціалізуються на виробництві велосипедів різних видів — гірських, прогулянкових, дитячих. Це підприємства Києва, Одеси, Харкова: Pride, Ardis, AZIMUT, «Водан». Ну і, звісно, відомий Харківський велосипедний завод ім. Петровського, який випускає популярну в народі марку велосипедів «Україна».
Що ж стосується Київського заводу ім. Корольова, то він і далі успішно випускає різноманітне вимірювальне обладнання, а також побутову техніку (Ред.).
 
Валентин ЯЩЕНКО
Київ
  • Поможи нам, ізбави нас вражої наруги

    Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>

  • Унікальне фото: полковник Болбочан і Василь Вишиваний на Запоріжжі у 1918 році

    Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>

  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>