Із маленьких добрих справ починається милосердя. Таку добру справу зробила нещодавно Анна Серватінська, котра підібрала на вулиці в черкаському місті Сміла бездомне кошеня, якому від народження місяців зо два.
«Це історія одного бездомного кошеняти, яке виживало на вулиці, як могло. Хоча можливостей у нього для цього не так і багато. Певно, під час чергових пошуків хоч чогось їстівного воно вступило у нерівний бій із собакою чи дорослими котами і залишилося не з повним животиком, а з рваними ранами», — розповідає «Україні молодій» історію кошеняти сама Анна. Каже, побачила крихітного чотирилапого на узбіччі дороги, коли йшла в магазин. Воно притулилося там, чекаючи допомоги від людини.
«Словом, я пішла по хліб, а повернулася додому вже з кошеням», — ділиться спогадами Анна Серватінська. Каже, коли доторкнулася до кошеняти, воно замурчало, незважаючи на болючі ранки. Так само пристойно і терпляче поводилося у ветеринарного лікаря, коли той надавав медичну допомогу.
За словами Ані, коли маленьке диво мешкало в тимчасовій оселі, хизувалося фіолетовим забарвленням у місцях накладення швів і модним комірцем зi старого рентгенівського знімка, та чекало нових господарів. Обіцяло бути їм добрим і вірним другом, з готовністю 24 години на добу сидіти або лежати на руках і мурчати. У кошеняти приголомшливі зелені оченята, вушка а-ля локатори, витончена мордочка і виточена статура. Воно їсть усе, що дають. До лотка придивлялося. Щасливо його доля могла б скластися у приватному будинку з можливістю виходити на вулицю.
«Я розумію, що таких бездомних дуже багато. І всім потрібні добрі руки. Але такої лагідної, ніжної кішечки я ще не бачила», — стверджує Аня. Пухнасте створіння, яке приносить удачу і щедро дарує своє тепло людям, уже мешкає в місті Сміла у нових господарiв.