Війна і мир Сантоса

Нобелівську премію миру за 2016 рік здобув президент Колумбії Хуан Мануель Сантос. Лауреатом Сантос став за свої зусилля укласти мирну угоду з ліворадикальним угрупованням FARC (Революційні збройні сили Колумбії), з яким урядові війська ведуть війну впродовж останніх 52 років. Війна поглинула 220 тисяч людських життів (ще 45 тисяч вважають зниклими безвісти) та змусила шість мільйонів мешканців країни залишити свої домівки. Лідер повстанців Родріго Лондоньйо, відомий під псевдонімом «Тимошенко», заявив, що продовжуватиме перетворення своєї організації з військової на політичну.

Угоду з ентузіазмом сприйняв світ, але ставлення до неї самих колумбійців є неоднозначним. На думку опозиції, уряд пішов на занадто великі поступки FARC і дав поганий приклад, з якого можуть надалі скористатися злочинні угруповання. Президента особливо гостро критикують за те, що угода не передбачає для повстанців, які здійснили злочини проти цивільного населення, тюремного ув’язнення, що інтерпретується, особливо родинами загиблих та потерпілих, як зневага до пам’яті жертв. 

Тож і не дивно, що на референдумі в Колумбії, який відбувся у неділю, 2 жовтня, перемогу здобули противники мирної угоди уряду з FARS. Проти угоди висловилися 50,21 відсотка, за — 49,78. Явка на референдумі була досить низькою і становила близько 37 відсотків. Президент Хуан Мануель Сантос визнав поразку, однак при цьому заявив: «Я не здамся і продовжуватиму шукати шляхи до миру до останнього дня моєї каденції».

Кількість номінантів на отримання Нобелівської премії миру цього року сягнула історично рекордної позначки. 376 кандидатів боролися за нагороду. Серед них 228 осіб та 148 організацій. Відомо, що неформальними фаворитами цього року вважали активістів сирійської організації «Білі шоломи», яка піклується про цивільне населення у містах Сирії, де тривають бойові дії.