Прозора справа

До Львова прибуло близько 40 склодувів, які представили 16 країн. Впродовж дев’яти днів майстри художнього скла трудилися біля гутної печі в приміщенні Львівської Національної академії мистецтв. Тут підготовчу роботу виконували українські майстри, зокрема працівники ЛНАМ. Ескізи скляних виробів надавали учасники симпозіуму. 

У Львові на ці дні осені припала холодна дощова погода. У той час, коли вулиці були затоплені зливою, біля гутної печі у Львівській академії мистецтв кипіла «гаряча» робота склодувів. У невеликій кімнаті, центральну частину якої займає піч, зібралися гості з різних країн, викладачі та студенти академії, а також охочі побачити процес виготовлення химерних скляних посудин. Процес нагрівання скла, надання йому форми, охолодження та нагрівання знову не може не вражати, якщо людина бачить це вперше. Вправності та ювелірній точності майстрів можна тільки позаздрити. 

Перекладачами для учасників-іноземців стали студенти Академії мистецтв.  26-річна Анна, учасниця з Риги (Латвія), розповідає, що займається склодувною справою більше двох років. До склодув­ства вона прийшла завдяки своїй другій освіті, пов’язаній із дизайном металу. Анна часто бере участь у подібних заходах, адже це дає їй змогу бачити роботи інших учасників і черпати нові ідеї для власних проектів. За її ескізами тут мали виготовити 7-8 скляних виробів, з яких вона запланувала залишити 2-3 для Музею скла у Львові. 

Приват-доцент кафедри художнього скла ЛНАМ Орест Принада розповідає, що готові вироби учасників симпозіуму поки що немає змоги показати, адже те, що відвідувачі бачать біля гутної печі, — це фактично «напівфабрикат».  Орест Богданович жартує, що знає відповідь для шукачів пекла, воно розташоване саме тут — біля гутної печі. Адже під час роботи вона розігрівається до 120 градусів. 

Кілька днів тому в Галереї ЛНАМ відкрилася виставка виробів із гутного скла «Львівської школи художнього скла», де представили уже заздалегідь виконані роботи випускники Львівської академії мистецтв. А учасники симпозіуму продемонстрували свої витвори на підсумковій виставці в Національному музеї ім. А. Шептицького. 

Для довідки: скляні предмети, виготовлені шляхом вільного видування, називають гутним склом. Із німецької die Hutte перекладається як «майстерня склодува». Гутні техніки — це сукупність специфічних прийомів та способів ручного оброблення скла у гарячому стані: видування, ліплення, накладання кольорових шарів, ниток, крихти, рифлення тощо.