Мокрий марафон

11.10.2016
Мокрий марафон

Радість фінішу. (Фото автора.)

Дощового ранку неділі майдан Незалежності у Києві заповнила незліченна кількість людей. Професійні бігуни і спортивні любителі з різних міст України та із-за кордону, активні жителі столиці та її гості, батьки з дітьми на чолі з організаторами заходу стали свідками сьомого Київського міжнародного марафону Wizz Air Kyiv City. Наймасштабніша бігова подія року, що зібрала цього разу тут більше як 6600 спортсменів, у своїй програмі мала п’ять платних забігів для дорослих на дистанції від 2 до 42 кілометрів, а також безплатні довжиною від 100 до 1000 метрів — для юних бігунів. Призовий фонд у розмірі 78 тисяч гривень перевищив минулорічний удвічі, а з благодійною метою у рамках заходу було організовано одразу два проекти: френдрайзинг- марафон, що об’єднав 11 фондів, та забіг на 2 км.
Через десять хвилин після урочистої церемонії привітання відкрилися перші стартові коридори для забігу, що передбачав 42 кілометри шляху. Учасники помітно пожвавилися, а вболівальники затамували подих від очікування початку. «Ми всі шестеро приїхали до Києва спеціально на марафон і сьогодні біжимо на сорок два кілометри. Є хвилювання, але воно приємне. Таке, як перед чимось дуже очікуваним та цікавим», — прокоментував Адріан з Молдови, який одразу після своїх слів разом iз друзями попрямував готуватись. Пролунав постріл стартового пістолета, і перші учасники побігли під шалені оплески присутніх. 
Перед стартом на 21 кілометр дехто вже почав хвилюватися, активно розминаючись на вулиці та у переході майдану Незалежності. У когось на плечах були теплі куртки, з-під яких визирали спортивні футболки та штани, а деякі сміливці готувались до забігу просто під дощем у шортах. «Наш ІТ-відділ бере участь у марафоні у складі двадцяти п’яти чоловік. Один iз керівників уже побіг на сорок два кілометри, а ми готуємося до старту. Також сьогодні ми допомагаємо матеріально тим, хто цього потребує. Усі кошти, які ми заплатили як внесок, буде перераховано на благодійність у рамках заходу», — коментує керівник PR-відділу iнтернет порталу марафону Інна Калініна.
«Погода нас не зупиняє, головне — настрій, а він у нас рішучий. Ми готові досягати нових перемог. Мама сьогодні мене підбадьорила, сказавши, що прохолодне повітря надворі тільки змотивує бігти швидше до місць зігріву на фініші», —   розповідає учасниця забігу на десять кілометрів Аліна.
До забігу долучився і мер Києва Віталій Кличко, що став учасником благодійного забігу «Здійсни мрію» на 2 кілометри — щоб допомогти Софійці Жиліній, в якої одна ніжка коротша за іншу. «Це дуже добре, коли Київ стає спортивним містом, коли всі долучаються до подібних заходів», — сказав мер-спортсмен. 
Незабаром під оплески оточуючих та вітальні коментарі першим серед чоловіків на дистанції 21 кілометр прибіг Сергій із Ковеля. «Траса чудова, подолав усе нормально, а погода на мене не вплинула. Чесно кажучи, ніколи не очікував бути першим», — коротко розповів бігун. 
І ось чути дзвін медалей, якими одразу почали нагоро­джувати зморених, але щасливих марафонців. Серед фінішерів неодноразово з’являлися поляки, корейці, білоруси. Особливу увагу журналістів привернув пан Микола з Маріуполя, який у свої сімдесят із захватом розповідав про неймовірні враження та емоції від забігу. 
І нарешті довгоочікуваний переможець на дистанції 42 кілометри добіг свій повний марафон — Олег Ліщишин, учасник Паралімпійських ігор у Пекіні 2008 року. «Я ще ніколи не бігав за таких погодних умов, але загалом я дуже задоволений, — прокоментував він. — Я зранку встав і знав, куди я іду, тому був готовий до усього. Це досить велика для мене дистанція, адже раніше доводилося долати шлях довжиною 1,5—3 кілометри». Слідом за Олегом фінішувала і переможниця серед жінок Юлія Байрамова. 
До речі, цього року траса Київського міжнародного марафону пройшла сертифікацію AIMS таIAAF. І тому відтепер результати учасників на дистанції 21 та 42 кілометри визнані міжнародною спільнотою. Це значить, що атлети мають можливість установлювати рекорди Європи та світу.