Незалежно від того, йшлося про спорт вищих досягнень чи масовий його напрямок, в Україні ця галузь ніколи не перебувала на пріоритетних позиціях. При цьому мірилом його життєдіяльності, як правило, виступали олімпіади. Зимовими Іграми, щоправда, в нашій країні вже особливо не переймаються, адже, окрім біатлону, по суті, вже нічого конкурентоздатного у нас не залишилося. Водночас до літньої Олімпіади-2016 в Україні була прикута особлива увага — немов змовившись, політики в унісон повторювали, що «в цей неймовірно складний час нашій країні необхідні перемоги». Аби допомогти піднятися своїм співвітчизникам на олімпійський п’єдестал, особливо на його найвищу сходинку, в провідних спортивних країнах світу функціонують системні програми з підготовки та підтримки олімпійців. В Україні ж про атлетів, як правило, згадують в останній момент, коли до відповідальних стартів залишається кілька років. У нинішніх реаліях влада взагалі згадала про спортсменів в останній момент. Приміром, національна збірна зі спортивної гімнастики комплект сучасних снарядів отримала за півроку до початку Ігор у Ріо-2016.
З огляду на вигране Олегом Верняєвим олімпійське «золото», у «спортивному» міністерстві можуть сміливо говорити про правильно зроблені «інвестиції». Щоправда, у випадку з нашим другим олімпійським чемпіоном Ріо-2016 — каноїстом Юрієм Чебаном — історія має зовсім інший характер, адже, як відзначив сам спортсмен (бронзовий призер Пекіна-2008 та олімпійський чемпіон Лондона-2012), керівництво збірної на нього взагалі не розраховувало, вважаючи «відпрацьованим матеріалом». Хай там як, а 11 олімпійських нагород, здобутих у Бразилії, Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з олімпійцями назвав «великою перемогою, отриманою колосальною волею кожного зі спортсменів». І тут нічого додати.
Підбиваючи підсумки олімпійського циклу на колегії в Міністерстві молоді та спорту, де посеред тижня зібралися відповідальні за підготовку до Ігор-2016 особи, виступ наших олімпійців у Ріо назвали достойним, притому що в Бразилії синьо-жовта збірна показала найгірший за всі роки незалежності медальний результат. «Наша країна вже не перший рік воює та захищає свою землю від російської агресії. Через окупацію ми втратили 8% території, 20% економіки, велику кількість спортивних об’єктів. Не можна порівнювати результати до війни і під час війни. Це, як мінімум, необ’єктивно і несправедливо», — наголосив міністр спорту Ігор Жданов.
Водночас політик звернув увагу на те, що одразу 55 українських спортсменів, які змагалися на Олімпіаді-2016, посіли 4-6-те місця. За словами Жданова, цей показник свідчить про значний спортивний потенціал країни. І, аби його не втратити, він обіцяє цим атлетам державну грошову допомогу. Варто нагадати, що після Олімпіади-2012, не дочекавшись від держави ніякої підтримки за здобуте в Лондоні четверте місце, Україну залишив провідний гімнаст Микола Куксенков. Разом зі своїм батьком — екс-наставником збірної Юлієм Куксенковим вони в Ріо представляли Росію, допомігши їхній гімнастичній команді вперше за багато років виграти олімпійське «золото».
За не надто переконливий виступ українських олімпійців у Ріо Ігор Жданов запропонував нести колективну відповідальність, нагадавши, що до процесу підготовки олімпійців залучені керівники міст та областей, школи вищої спортивної майстерності, фізкультурно-спортивні товариства, федерації, тренери, міністерства, профільний комітет Верховної Ради, Національний олімпійський комітет.
За словами міністра, ключовими проблемами українського спорту є хронічне його недофінансування, тривала відсутність капітальних вкладень у реконструкцію та будівництво нової спортивної інфраструктури. Відтак у міністерстві ініціюють створення окремої програми розвитку спортивної інфраструктури, на яку в 2017 році планують виділити 300 млн. гривень. Водночас на переоснащення баз олімпійської підготовки та збірних команд України новим сучасним інвентарем та обладнанням у наступному році заклали 25 млн. Зауважимо, що підготовка українських олімпійців до наступних літніх Ігор у Токіо-2020 та зимових Ігор-2018 у Південній Кореї відбуватиметься за пріоритетним принципом. Власне, у «спортивному» міністерстві найближчим часом хочуть чітко визначити види спорту, на які буде зроблена основна ставка, аби в подальшому «не розмазувати масло по бутерброду».
