Часто у своїх виступах по телевізору нардепи нарікають на те, що на Донбасі, по той бік розмежування, люди нічого не знають про життя в Україні. Дійсно, вплив російських ЗМІ там величезний, але і по той бік люди мають змогу уважно слідкувати за подіями в Києві (інтернет, супутникове телебачення, телефонний зв’язок, особисті контакти).
Так сталося, що багато моїх товаришів, з якими ще навчався у виші, живуть по той бік лінії розмежування. Майже щодня я спілкуюся з ними телефоном і хотів би донести до читачів їхні думки «про наші порядки».
Вони все ще вірять у те, що Україна — парламентсько-президентська держава, тому найбільше претензій до Верховної Ради. Ось перелік законів, які нардепи обіцяли, та так і не прийняли:
1. Закон про референдум прямої дії без послідуючого затвердження його результатів Радою чи Президентом;
2. Зняття недоторканності з депутатів, суддів.
3. Закон про імпічмент Президента;
4. Закон про вибори відкритими списками без «мажоритарщини»;
5. Закон про виборність районних суддів та відміну їх пожиттєвого статусу;
6. Прийняття нормального закону про вибори міських органів влади без партійних квот;
7. Закон про механізм відкликання депутатів усіх рівнів.
Щодо Президента, то найчастіше запитують, з якого дива він нагородив орденом Ярослава Мудрого головного фальсифікатора виборів, який до цього часу все ще керує ЦВК попри те, що, за законом, він не має права цього робити? І друге запитання: чи розуміє Президент, що вибори, проведені нелегітимними членами ЦВК, є також нелегітимними, так само як і депутати, обрані на цих виборах?
Насамкінець хочу довести до відома читачів думки родини тих, кого ми називаємо «сєпарами». От що вони відповіли на моє запитання, чому вони не хочуть жити в Україні.
Мати (вчителька): «Я не хочу жити в державі, де Верховна Рада виділяє майже 400 млн. грн. партіям, які не мають жодної підтримки в народі, і водночас не знаходить коштів для стипендій студентам і сніданків школярам».*
Батько (військовий пенсіонер): «Я не хочу жити в країні, де 60% населення не має коштів, щоб оплатити комунальні послуги». **
Син (шахтар): «Я не маю бажання жити в країні, де державні менеджери мають мільйонні статки, а шахтарі місяцями не отримують зарплати». ***
*Стипендії студентам як виплачувала держава, так і далі буде виплачувати. Те саме стосується і сніданків.
**На відміну від окупованих територій, в Україні держава виплачує субсидії малозабезпеченим верствам населення на комунальні платежі.
***Мабуть, шахтар з окупованого Донбасу отримує зарплату регулярно і в значно вищих обсягах, ніж на решті України. Проте новини з окупованих територій свідчать про інше (Ред.).
Володимир КАЇРА
Темрюк, Володарський район,
Донецька область
