Знищення тисячолітньої «цивілізації хліба»

У вівторок, 4 жовтня, у стінах КДУ ім. Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Голодомор 1932—933 років: втрати української нації». Її учасники (а це відомі історики, етнологи, соціологи, правознавці) ще раз висвітлили всебічні втрати українців унаслідок злочину, вчиненого московським комуністичним режимом на чолі зі Сталіним. І без перебільшення можна стверджувати, що Голодомор «пройшовся» по кожній українській родині.

На відкритті конференції Микола Кочерга, президент Фундації Українського Голодомору-геноциду (Чикаго, США), зауважив: «В Америці ми говоримо про геноцид проти українства, тобто про український геноцид і за межами України. Цього не можна забувати, бо то був факт і треба доводити до світової громадськості ті страшні цифри винищених радянською владою українців».

Політика радянського керівництва призвела фактично до фізичного знищення української нації, її самобутності, традицій, соціально-правових норм, права, завдала непоправної шкоди здоров’ю тих, хто вижив, і зачепила наступні покоління.

Науковці дійшли висновку, що слід говорити про 23,1 млн. жертв Голодомору 1932—33 років, з яких, за різними методологічними підрахунками, померло від 7,5 до 10 млн. українців (переважно селян). 

Доповідачі наголосили, що українці не мирилися, а чинили спротив режиму під час насильницької колективізації села наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років. Був спротив і в часи Голодомору. Власне, за все це переважно українці й поплатилися. 

«Совєти» застосовували різні методи «упокорення» бунтівників: це практика «заручників» (коли розстрілювали безневинних селян), спалених сіл, реквізиції грабіжницького характеру.

Дуже багато документів, пов’я­заних із голодом в Україні,  знищено на початку Другої світової, аби «не дісталися гітлерівським військам, що наступали». 

Якщо ж акумулювати все, що на сьогодні напрацювали історики в питанні вивчення теми Голодомору, то можна зробити головний висновок: голод був штучним, наперед спланованим та організованим комуністичним окупаційним режимом. Істориками розширено «географію» Голодомору та хронологічні межі (голод починався як мінімум із 1929 року і не закінчився в 1933-му); визначена багатомірність трагедії (крім людських жертв, відбувся демонтаж української ідентичності, заміна генофонду, імплантація не властивих українському менталітету явищ, як-от: покірність, пасивність, політична апатія; було приглушено почуття селянського індивідуалізму).

Найстрашнішим є те, що комуністичний режим травмував ментальність народу, знищив тисячолітню «цивілізацію хліба». Варто нагадати слова Джеймса Мейса, завдяки дослідженням якого світ дізнався про Голодомор в Україні: «Сталін прагнув знищити українське селянство, інтелігенцію, мову, культуру, український дух та історію. Знищити Україну як таку».

Кримінальна справа, відкрита СБУ в 2009 році, встановила лише організаторів Голодомору. А ось імен безпосередніх виконавців — ні, і це справа честі вже нинішніх спецслужб!

Детальніше про вчорашню конференцію — у найближчих номерах «УМ».