Звіт підтвердив попередні висновки
Міжнародні слідчі стверджують: «Ми маємо у своєму розпорядженні незаперечні докази того, що авіалайнер рейсу МН17 був збитий російською ракетою серії 9М38, запущеною з установки «Бук» із сільськогосподарського поля площею 500х600 метрів у районі смт Первомайське. У радіусі 5 кілометрів це найвища точка. Даний район (недалеко від Тореза і Сніжного. — Авт.) на той момент перебував під контролем проросійських сепаратистів і бойовиків. Самохідна вогнева установка «Бук» була доставлена в Україну з Російської Федерації, і після того, як її використали для атаки на авіалайнер рейсу МН17, її знову повернули на територію Росії».
Висновки МСГ базуються на левовій частині доказів, які по гарячих слідах встановили впродовж доби Служба безпеки України на чолі з Валентином Наливайченком і Головне управління розвідки Міноборони України.
Конгресмен США Чарлі Кент заявив: «Цей звіт лише підтверджує те, що ми знали. Він повинен посилити нашу наполегливість зберігати жорсткі санкції проти Росії, поки та не змінить свою поведінку у Східній Європі».
Зазначені висновки повністю збігаються з результатами мого власного розслідування, завершеного в кінці 2014 року і направленого колегам з МСГ, а згодом опублікованого в газеті «Україна молода» у статті «Кремль — убивця» (5 травня 2016 року) та з висновками Ради безпеки Нідерландів. Слідча група змогла повністю відновити маршрут, прокладений установкою «Бук» та супровідними транспортними засобами. Він повністю збігається з маршрутом, опублікованим мною у зазначеній статті.
Журналіст Олег Боровський також зазначає, що оприлюднені результати незалежного розслідування експертів із МСГ стосовно того, що малайзійський «Боїнг» був збитий над Донбасом росіянами чи проросійськими сепаратистами з російської системи «Бук», фактично повторюють висновки, які колишній народний депутат України Григорій Омельченко оприлюднив в «Україні молодій» ще у травні цього року.
Криваве вето
Як же відреагувала Росія на висновки МСГ? Як завжди: мовляв, вона «біла й пухнаста» і ні в чому не винна. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив: «Висновки слідчої групи не можна вважати остаточною правдою… На жаль, ми не побачили жодних доказів. Слідство приречене на провал».
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь на пропозицію ведучого ВВС Стівена Сакура принести вибачення у зв’язку з оприлюдненим звітом відмовився просити вибачення за знищення рейсу МН17 і загибель його пасажирів. «Принести вибачення? За що?» — запитав Лавров.
Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова наголосила: «Росія розчарована тим, що ситуація навколо розслідування катастрофи «Боїнга-777» не змінюється. Висновки підтверджують те, що слідство упереджене і політично вмотивоване».
Представник бойовиків ДНР Едуард Басурін сказав, що «звіт не підкріплений доказами, йде обман, вони брешуть».
Відтак 30 вересня МЗС Нідерландів викликало російського посла в Гаазі Олександра Шульгіна через критику Росії на адресу країни за оголошення 28 вересня висновків розслідування катастрофи малайзійського літака рейсу МН17. «Росія має поважати представленні результати слідства, бо були надані переконливі докази, а не висловлювати сумніви», — заявив глава МЗС Нідерландів Берт Кундерс.
Представник Міноборони РФ генерал Ігор Конашенков стверджує: «Жодні російські зенітні ракетні комплекси, у тому числі «Бук», російсько-український кордон ніколи не перетинали».
Постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін, визнаючи факт збиття «Боїнга» «ополченцями» Донбасу, заявив іще 21 липня 2014 року у Нью-Йорку: «Відповідно до записів, люди зі сходу України говорили, що вони збили військовий літак… Якщо вони вважали, що збили військовий літак, то це був конфуз. Якщо це був конфуз, тоді це не був акт тероризму».
29 липня 2015 року Росія наклала ганебне вето на проект резолюції Ради Безпеки ООН про створення міжнародного трибуналу з розслідування катастрофи малайзійського літака. Президент Росії Путін заздалегідь попередив, що не допустить створення такого трибуналу. 17 липня 2015 року у розмові з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте Путін назвав таку пропозицію «передчасною і контрпродуктивною».
Криваве вето Путіна, за яким сховалися убивці 298 людей, є фактичним визнанням своєї провини, зазначають експерти.
Міністр закордонних справ Австралії Джулі Бішол запропонувала створити міжнародний суд і провести судовий процес у «стилі Локербі». Подібний трибунал можна створити в обхід Радбезу ООН, де Росія має право вето.
Збили «пташку», та не ту
МСГ оприлюднила перехоплені СБУ розмови російських найманців-бойовиків про те, що 17 липня 2014 року о 16:40 (за київським часом) російський диверсант на прізвисько «Бєс» (Ігор Безлер) доповів своєму кураторові, полковнику ГРУ ГШ ЗС Російської Федерації Гераніку Василю Миколайовичу, що вони збили транспортний літак АН-26 української армії: «Щойно збили літак. Група «Мінера». За Єнакієвим упав».
Невдовзі після знищення пасажирського авіалайнера диктор новин російського телебачення повідомила про збиття українського літака «ополченцями» над містом Торез, заявивши, що «все відбулося близько п’ятої години вечора за московським часом». Згодом про збиття українського літака повідомили російські ЗМІ, серед яких «РІА Новості» та Russia Today.
Бойовики з так званої «ДНР» повідомили про збиття українського транспортника АН-26 під Торезом: «17 липня поблизу селища Розсипне над містом Торез донецької області було збито транспортний літак АН-26 українських ВПС. Літак упав у районі шахти «Прогрес». В нього влучила ракета. З неба посипались уламки».
На сторінці «Зведення від Стрєлкова Ігоря Івановича» у соцмережі «Вконтактє» 17 липня 2014 року було розміщено повідомлення: «У районі Тореза тільки що збили літак АН-26, валяється десь за шахтою «Прогрес». Попереджали ж — не літати в «нашому небі». А ось і відеопідтвердження чергового «пташкопаду». Пташка упала за териконом, житловий сектор не зачепила. Мирні люди не постраждали».
Після обстеження місця падіння літака російські військовослужбовці та їхні найманці виявили, що вони збили пасажирський літак. З телефонної доповіді одного з бойовиків слідує, що цей літак збили з «Чорнухівського блокпоста». За його словами, літак розвалився у повітрі, в районі шахти Петропавлівської, а його уламки, тіла людей та речі пасажирів падали прямо у двори. Під кінець розмови бойовик констатував, що вони збили цивільний літак: «Коротше, стопудово цивільний борт».
На місці падіння малайзійського «Боїнга» проросійські бойовики крали у загиблих мобільні телефони, планшети, ноутбуки, сумки, валізи, одяг, готівкові кошти, кредитні картки та зняли з жертв годинники і дорогоцінні прикраси. Генпрокуратура України зобов’язана дати належну правову оцінку таким діям, які мають ознаки грабежу (ст.186 КК) і мародерства (ст.347 КК), а винних осіб — притягнути до кримінальної відповідальності.
Через деякий час, 17 липня, відбулася ще одна розмова одного з бойовиків з донським отаманом Миколою Козиціним: «Щодо цього літака, збитого в районі Сніжного—Тореза. Це виявився пасажирський. Впав у районі Грабового. Там море трупів, жінок і дітей. Зараз козаки там дивляться це все».
На запитання бойовика, що пасажирський літак робив над територією України, отаман Козіцін відповів: «Значить, завозили шпигунів, не знаю. Нех… (нецензурне слово) літати, зараз війна йде».
Російська брехня
Зрозумівши, що збитим літаком виявився малайзійський «Боїнг», бойовики почали прибирати з мережі інтернет усі попередні повідомлення про збитий літак. А російські ЗМІ вдалися до іншої версії збиття літака: агентство «РІА Новості» повідомило, що очевидці спостерігали бойовий літак, який випустив декілька ракет, що вибухнули десь у небі, після чого на землю стали падати уламки літака.
За новою версією російських бойовиків і російських офіційних осіб, «Боїнг» був збитий українським штурмовиком Су-25, практична верхня межа висоти польоту якого на 3000 метрів нижча за висоту, на якій був збитий малайзійський літак.
За повідомленням представника Держдепартаменту США, американська розвідка підтвердила, що малайзійський літак був збитий ракетою «земля-повітря». В момент пуску ракети з російського «Бука», в районі «Боїнга», на дальності 30 км, за даними іноземних радіолокаційних станцій і супутників, ніякого військового літака не було.
В інтерв’ю Рейтер командир бойовиків батальйону «Восток» Олександр Ходаковський заявив, що «в ополченців був «Бук», яким збили малайзійський літак. «Бук» був привезений із Росії, а потім відправлений назад». Потім Ходаковський відмовився від своїх слів, заявивши, що його не так зрозуміли.
Російські телеканали Russia Today та Life News озвучили версію, що мотивом знищення малайзійського літака може бути замах на президента Росії Путіна. Мовляв, «Борт №1» російського президента і малайзійський літак перетинались в одній точці в тому ж ешелоні повітряного простору. Але російські спікери не сказали, що це «перетинання» сталося ще над Варшавою на 330-му ешелоні на висоті 10100 метрів. Малайзійський літак був там о 15:44, а «Борт №1» — о 16:21 (за московським часом), тобто на 37 хвилин пізніше. Окрім того, маршрут польоту з Варшави до Москви йде майже за 1000 км північніше Донецька. Експерти зробили висновок, що «замах» на російського президента Путіна є вигадкою Кремля.
Тоді «РІА Новості» вкинуло нову дезінформацію, що 17 липня Україна перекинула в зону АТО «Буки»: «За даними системи об’єктивного контролю, в середу, 16 липня, в район Донецька був перебазований дивізіон «Буків» Збройних сил України».
29 липня 2015 року російський телеканал Life News висунув нову версію збиття малайзійського «Боїнга» — «літак був знищений ізсередини, і це була спецоперація». Натяк був на ЦРУ.
План вторгнення і карти окупації
Висновки МСГ, беззаперечно, спростували всі версії і брехливі заяви Кремля.
Аналіз доказів, установлених СБУ і МСГ, та отриманої мною конфіденційної інформації дає підстави стверджувати (як основна версія), що Генеральний штаб ЗС Російської Федерації розробив диявольський план збиття одного зі своїх пасажирських літаків: «Аерофлот» AFL-2074 Москва — Ларнака або рейс Москва—Ростов-на-Дону, які приблизно у той же час здійснювали політ у повітряному просторі України.
Знищення російського літака мало спровокувати в Росії масове громадянське обурення, сплеск ненависті до України і відвернути від неї світ, який підтримує її у війні з Росією. А головне — збиття літака 17 липня мало стати виправданням в очах світової спільноти повномасштабного вторгнення в Україну регулярних військових частин Збройних сил Росії, які були сконцентровані вздовж усього російсько-українського кордону, заради «припинення варварських дій українських націоналістів і київської хунти», «порятунку російськомовного населення і етнічних росіян» (як і під час війни у Грузії) та «стабілізації обстановки у зоні воєнного конфлікту».
План вторгнення був розроблений ГШ ЗС РФ, затверджений президентом Путіним, і його виконання було заплановано на 18 липня 2014 року.
Окупація південно-східних областей України російськими військами повинна була бути завершена до Дня Незалежності України — 24 серпня. Підтвердженням цього, зокрема, є карта ГШ ЗС Росії з планом окупації 8 областей України, яка була мною оприлюднена 30 січня 2016 року в прямому ефірі на одному з телеканалів України.
Після провалу операції з малайзійським літаком уранці 24 серпня 2014 року за наказом Путіна відбулося масштабне вторгнення в Україну 3,5 тисячі російських військових разом із танками та іншою бронетехнікою при вогневій підтримці артилерії, що призвело до Іловайської трагедії.
Цікаво, як би Путін виправдовував і назвав повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, яке було заплановано на 18 липня 2014 року, у випадку знищення 17 липня 2014 року російського пасажирського літака та вбивства своїх співвітчизників?
Два пункти — дві цілі
Екіпажу віддали наказ — розгорнути установку «Бук» у районі населеного пункту Первомайське. Населений пункт із такою ж назвою знаходиться й у північно-східному напрямку на відстані близько 20 км від Донецька. Російський екіпаж, не знаючи добре місцевості, переплутав населені пункти з однаковими назвами і перемістився в протилежному напрямку від Донецька на 70 км.
Розміщення установки «Бук» у Первомайську, саме на захід від Донецька, враховуючи її бойові характеристики, дозволило б уразити ракетою російський пасажирський літак, який летів із Москви у повітряному просторі України. При цьому уламки літака впали б на територію, контрольовану силами АТО.
17 липня 2014 року майже в один і той же час, в одному й тому ж місці повітряний простір над Донецькою областю перетинав не лише літак рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній», а й російський пасажирський літак авіакомпанії «Аерофлот», який слідував рейсом AFL2074 Москва — Ларнака (Кіпр), на борту якого перебували 157 пасажирів, які з дітьми летіли на відпочинок.
Такий самий цивільний «Боїнг», навіть із такими самими кольорами на борту, в одному й тому ж самому ешелоні повітряного простору. О 16:09 17 липня в районі села Новоніколаєвка маршрути цих рейсів перетнулись. Але екіпаж «Бука» помилково заїхав не до Первомайська Ясинуватського району, а до Первомайська, підпорядкованого Сніжнянській селищній раді.
Саме для ураження цілей на таких висотах (на якій летіли обидва російські літаки) і була завезена у Донецьку область установка «Бук» М1 (бортовий номер 332) з Росії.
Військові літаки і вертольоти ЗСУ на висотах понад 10 000 метрів не літали. Сам факт перевезення з Росії в Україну установки «Бук» свідчить про те, що його екіпаж мав наказ збити літак на тій висоті, якою користується саме цивільна авіація.
За моєю інформацією, ні російський екіпаж «Бука», ні керівник так званої «ДНР» Олександр Захарченко, ні міністр оборони самопроголошеної республіки Ігор Гіркін не знали істинної мети спецоперації і яка саме ціль вибрана керівництвом ГШ ЗС РФ для знищення. Їм було лише відомо про політ у цьому районі українського військово-транспортного літака, на борту якого буде «натовське озброєння для бандерівців», який необхідно знищити.
Замовники й організатори теракту
На моє глибоке переконання, аналіз наявних на сьогодні доказів дає підстави зробити такі висновки:
а) збиття літака «Малайзійських авіаліній», що призвело до загибелі 298 людей (планувалося знищення російського пасажирського літака) є терактом, організованим вищим військовим керівництвом Російської Федерації за наказом президента Путіна;
б) відповідальність за збитий малайзійський літак повинно нести вище керівництво Збройних сил Російської Федерації, а саме: верховний головнокомандувач, президент Росії Володимир Путін; міністр оборони Сергій Шойгу; перший заступник міністра оборони, начальник ГШ ЗС РФ генерал армії Валерій Герасимов; заступник міністра оборони генерал армії Аркадій Бахін; заступник начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГРУ генерал-полковник Ігор Сєргун (нині покійний); головнокомандувач Сухопутних військ генерал-полковник Олег Салюков.
А також: командувач військ Західного військового округу Анатолій Сідоров; його заступник Віктор Остахов; командувач військ ППО Сухопутних військ Олександр Леонов; командувач 20-ї Гвардійської Загальновійськової армії Західного військового округу Олександр Чайко; ватажки самопроголошеної «ДНР» Олександр Захарченко, Ігор Гіркін та інші.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив: «Весь світ давно знає ім’я і прізвище головного злочинця. Це — Володимир Путін».
Голова СБУ Василь Грицак вважає, що «навіть дані попереднього слідства МСГ вже можуть служити вироком для російської сторони».
Експерти стверджують, що рішення про відправку в Україну новітньої системи «Бук», із якої був збитий малайзійський «Боїнг», могло бути прийнято лише з відома Президента Росії Путіна.
Безпосередній наказ на знищення літака надійшов від командування ПС і ППО РФ, яке в той же день видало наказ про переведення екіпажу «Бука», який збив малайзійський літак, до Сибірського військового округу, в Забайкалля. Але до нового місця призначення ніхто з екіпажу так і не прибув. Згідно з інформацією з конфіденційних джерел, близьких до розвідки ППО Росії, весь екіпаж був «зачищений» спецгрупою ФСБ.
Одним із головних ідеологів диявольського плану провокаційного знищення російського пасажирського літака був заступник начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГРУ генерал-лейтенант Сєргун Ігор Дмитрович. За анексію Криму Путін у квітні 2014 року нагородив Сєргуна орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст., а від міністра оборони РФ Сєргун отримав медаль «За повернення Криму».
21 лютого 2015 року президент Путін своїм указом № 91 присвоїв Сєргуну звання «генерал-полковник». Але 3 січня 2016 року, згідно з офіційною заявою Кремля, Ігор Сєргун (будучи абсолютно здоровим, ніколи не скаржився на серце) несподівано помер від серцевого нападу (інфаркт) у Підмосков’ї. Американська розвідувальна аналітична компанія Stratfor повідомила, що, згідно з її даними, Сєргун «раптово» помер у Лівані 1 січня 2016 року.
Після оголошення висновків МСГ виникла реальна загроза «зачистки» російських військовослужбовців 53-ї зенітно-ракетної бригади, які брали участь в операції зі знищення малайзійського літака, і тих, кому було відомо про неї.
Прем’єр-міністр Малайзії Наджіб Разак наголосив, що його країна визнає офіційні результати розслідування МСГ і вживе рішучих заходів для притягнення до відповідальності винних за збитий літак.
За вчинені злочини Путіна чекає Міжнародний воєнний трибунал у Гаазі і доля Мілошевича. Недарма ж МСГ оголосила свої висновки у Гаазі. Саме тут Міжнародний кримінальний суд виносить вироки воєнним злочинцям.
Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербек запевнив, що «справа обов’язково закінчиться судом».
Але Путін може закінчити своє життя, як розстріляні чи повішені диктатори Чаушеску, Хусейн або Каддафі. Не виключаю, що оточення президента Росії, заради своєї безпеки і збереження мільярдних статків, проведе операцію під кодовою назвою «Кремлівський карлик» і «зачистить» або «замочить у сортирі» Путіна так, як було ліквідовано колишнього терориста №1 Усаму бен Ладана у ході операції «Спис Нептуна».
ЦІЛКОМ ТАЄМНО
Представники МСГ заявили: «Ми сьогодні ще не можемо проінформувати про результати розслідування, спрямованого на виявлення винних. Ми можемо повідомити, що визначено приблизно сто осіб, які тим чи іншим чином можуть бути пов’язані з нападом на авіалайнер рейсу МН17 або транспортування комплексу «Бук». Особи цих людей вже встановлені».
Джулі Бішол повідомила, що до кінця року буде оголошено список імен, відповідальних за збиття малайзійського літака, а потім повинен бути судовий процес над злочинцями.
Встановлено, що до знищення літака причетні близько 20 російських військових. «Буком»-убивцею керував російський військовий екіпаж, який входив до 53-ї зенітно-ракетної бригади (в/ч 32406, м. Курськ), яка перебувала влітку 2014 року на кордоні з Україною. Відома і структура командування бригади, яке надало установку «Бук» своїм підлеглим для знищення літака.
Командиром бригади на той час був полковник Мучкаєв Сергій Борисович. Його старшими командирами були начальник зенітно-ракетного з’єднання Західного військового округу Олексій Золотов і начальник ППО і авіації Західного військового округу полковник Коханов Андрій Анатолійович.
Надаю дані та фото полковника Мучкаєва, 14 офіцерів другого дивізіону 53-ї бригади, в тому числі й командирів розрахунків установок «Бук».
Командиром 2-го дивізіону був Трунін Дмитро Юрійович, який відповідав за транспортування установки «Бук», члени екіпажу якого були його підлеглими і збили малайзійський літак. Командири батарей: Олексій Ковтунов (на посаді не пізніше 2011 р.), Рафаель Авхадєєв (на посаді не пізніше початку 2014 р.), Дмитро Коюков (на посаді не пізніше 2011 р.).
Командири установок «Бук» 2-го дивізіону: Костянтин Мишкін (на посаді не пізніше 2012р.), Ігор Субічов (на посаді не пізніше 2013р.), Євген Гришин (на посаді не пізніше 2013р.), Віталій Копенков (на посаді не пізніше 2013р.), Євген Мальченко (на посаді не пізніше 2012р.), Володимир Полєжаєв (на посаді не пізніше 2013р.), Вадим Мягков (на посаді не пізніше 2010р.), Сергій Позняков (на посаді не пізніше 2010р.), Сергій Обиночний (на посаді не пізніше 2012р.), Павло Кривошеєв (на посаді не пізніше 2013р.).
Цікаво, за який літак Мишкін був нагороджений Георгіївським хрестом — за малайзійський «Боїнг» чи за українські СУ-25 і АН-26, збиті напередодні?
Встановлено також 10 російських офіцерів, які віддавали наказ на використання установки «Бук», а також тих російських військових, які обслуговували його. Відомі прізвища і тих командирів, які давали розпорядження про транспортування і переміщення установки «Бук» по території Росії та України.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, заступник голови Спілки офіцерів України