Вісім років поспіль Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Мазепа-фест», присвячений пам’яті українських козаків, які загинули в Полтавській битві під проводом гетьмана Івана Мазепи за волю України, збирав у Полтаві відомі українські гурти, а також кобзарів, лірників, кіномитців, руйнуючи міф про «неформат» сучасної української музики.
Метою фестивалю була не лише популяризація своїх, українських, рок-музикантів, котрі демонструють творчу оригінальність та глибину, а й відновлення історичної пам’яті українців, розвінчування байок про дискредитовану імперською пропагандою постать гетьмана, визначного державного діяча України Івана Мазепи і саму Полтавську битву. Фестиваль було започатковано 13 років тому з ініціативи голови Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» Миколи Кульчинського, який став не лише його організатором, а й ідейним натхненником. Пану Миколі належить і назва «Мазепа-фест».
І хоч в Україні цей фестиваль асоціюється з рок-музикою, він був задуманий задля того, щоб популяризувати українське мистецтво в усіх його проявах. Скажімо, в рамках «Мазепа-фесту» проводилися дні українського кіно (і в Полтаві, в переповненій залі Палацу дозвілля «Листопад», уперше побачили фільм «Молитва за гетьмана Мазепу», до речі, заборонений міністерством культури Російської Федерації), дні кобзарського мистецтва і навіть покази мод — ось такий цікавий елемент української культури. Під час фестивалю, мабуть, уперше в Полтаві за прикладом Відня й багатьох інших європейських міст біля Білої альтанки просто неба відбувся концерт симфонічної музики, під час якого прозвучала й відома симфонія угорського композитора Ференца Ліста «Мазепа». Прикметно, що на всіх попередніх дев’яти фестивалях ішлося про необхідність створення в Полтаві пам’ятника Івану Мазепі, а вже коли ця ідея набрала реальних обрисів, всім миром збирали на нього кошти.
Після п’ятирічної перерви через проблеми політичного та фінансового характеру наприкінці вересня в Полтаві на Співочому полі імені Марусі Чурай відбувся 10-й, ювілейний, фестиваль «Мазепа-фест». Ключовим організатором цьогорічного мистецького заходу виступила творча майстерня Всеукраїнського громадського об’єднання «ЕтноТолока». До організації фестивалю долучилися й державні інституції. Зокрема, його підтримали Міністерство молоді та спорту й Міністерство культури, Державне агентство промоції культури України, управління сім’ї, молоді та спорту й управління культури Полтавської облдержадміністрації, а також управління культури міської ради.
Відроджений фестиваль розпочався з мітингу на Соборному майдані біля пам’ятника Івану Мазепі. Тут священики Полтавської єпархії УПЦ Київського патріархату освятили Державний прапор України, який було встановлено потім поряд зі сценою, учасники дійства поклали квіти до підніжжя пам’ятника гетьману та ходою пройшлися до пам’ятника Тарасові Шевченку, а потім до Співочого поля.
Відкрили «Мазепа-фест» міністр культури України Євген Нищук та міністр молоді і спорту Ігор Жданов. Євген Нищук пригадав, що й сам свого часу був учасником цього фестивалю: представляв на ньому фільм «Залізна сотня». «Усі, хто не розуміє важливості «Мазепа-фесту», прокиньтеся, — закликав Євген Нищук. — Адже це не просто мистецький захід, це більше, ніж культурна подія. Це боротьба за нашу ідентичність у благословенному полтавському краї, де вручили гетьманську булаву Івану Мазепі, котрий 300 років тому показав нам, як потрібно захищати Україну й стояти на сторожі національних інтересів». — «Вдячний Богу, що і ми разом із Євгеном Нищуком долучилися до відродження цієї славної традиції», — додав Ігор Жданов.
У музичній програмі фестивалю взяли участь як полтавські рок-гурти: «Транс-Формер», «Онейроїд», «Сестра Кері», «Дель Тора» тощо, так і приїжджі, зокрема: «ТаРута», «Гуляйгород», «ПоліКарп». Презентували свою творчість і нові колективи, продемонструвавши цікаві жанри та музичні експерименти. Третя частина дійства була присвячена захисникам Вітчизни. А завершився «Мазепа-фест» вогняним шоу та «Ніччю українського кіно».
На відміну від попередніх фестивалів, на ювілейний з’явилася рекордно мала кількість глядачів — Співоче поле було майже порожнім, а найбільш численною групою стали курсанти, які організовано прибули на мистецький захід. Більшість глядачів розмістилася на пагорбах та оглядовому майданчику, що неподалік Співочого поля. Багато хто причиною низької явки любителів української рок-музики на відроджений фестиваль називає дещо зависоку ціну на квитки (45—70 гривень) — виручені кошти збиралися спрямувати на організаційні потреби, а також на підтримку людей, котрі постраждали від війни на Донбасі: воїнів АТО та переселенців.
— Я сподіваюся, що це тільки початок, — зазначив Микола Кульчинський. — Сьогодні мало публіки, але я впевнений, що з часом фестиваль мистецтв набере обертів і стане три-, а то й чотириденним, охоплюватиме кілька майданчиків, аби якомога краще донести до людей найкращі здобутки української культури.
Хочеться вірити, що «Мазепа-фест» відродиться.
