Лауреатом Нобелівської премії з медицини і фізіології став японський учений Йосінорі Осумі

Оголошенням лауреата премії в галузі фізіології та медицини в Стокгольмі розпочався традиційний Нобелівський тиждень, впродовж якого будуть названі всі лауреати цьогорічних Нобелівських премій.

Лауреата Нобеля з медицини традиційно називають першим. Цьогоріч це була вже 107 премія в історії Нобелів, і на неї в цій галузі претендували 273 науковців.

Найімовірнішими претендентами на перемогу вважали три групи науковців, які зробили внесок у боротьбу з раком.

Але, натомість, Нобелівський комітет оголосив учора лауреатом медичної Нобелівської премії японця Йосінорі Осумі за відкриття механізму аутофагії — процесу деградації та переробки сміття, накопиченого всередині клітини, тобто «самопоїдання» клітин. 
 

«Відкриття Осумі змінили наші уявлення про те, як клітини перероблюють самі себе. Його роботи відкрили новий напрямок у розумінні аутофагії як частини різних фізіологічних процесів — від пристосування до голоду до реакції на зараження», — йдеться в прес-релізі Каролінського інституту, який вручає премію. 
 

Осумі впродовж 20 років займався дослідженням процесів розкладу всередині клітин. Йому вдалося виділити гени, які є відповідальними за аутофагію в дріжджах, і описати подібні процеси в клітинах інших організмів.

Щоб виділити гени, які відповідальні за «самопоїдання» всередині клітини, Осумі створив особливий вид дрі­жджів-мутантів, у яких йому вдалося застопорити процес аутофагії. Потім він розпочав по черзі «відключати» гени, поки не знайшов саме тi, без яких процес «самопоїдання» не відбувається.

За результатами багатьох тисяч експериментів він виділив 15 генів, без яких аутофагія є неможливою.

Уперше про аутофагію як процес усередині клітини стало відомо у середині 1950 років.  Тоді бельгійський біохімік Крістіан де Дюв описав лізосому — частину клітини, яка відповідає за перетравлення інших її компонентів.

Саме де Дюв запровадив термін «аутофагія». Механізм аутофагії (autofagocytozy) полягає у травленні клітиною відмерлих чи пошкоджених елементів її структури. Він запускається клітиною в дію, особливо в період недобору живлячих субстанцій. Клітина у цьому випадку підтримує лише процеси, які необхідні для виживання, а енергію отримує завдяки поїданню зайвих елементів всередині себе.

Розуміння процесу аутофагії допомагає зрозуміти реакції клітин (також і людських) на нестачу живлення та інфекції. Мутації в генах, які відповідальні за аутофагію, можуть спричиняти хвороби. Процеси аутофагії відіграють важливу роль в утворенні злоякісних пухлин, неврологічних захворювань (хвороба Паркінсона) та діабету. За свої відкриття де Дюв був відзначений Нобелівською премією з медицини 1974 року. 
 

Лауреатам Нобелівської премії в усіх категоріях вручають диплом і медаль, а також грошову винагороду. Розмір грошового додатку до Нобелівської премії становить вісім мільйонів шведських крон (приблизно 950 тис. доларів чи 850 тис. євро). У зв’язку з послабленням курсу шведської крони її сума тепер менша запланованого раніше одного мільйона доларів.
 

Йосінорі Осумі народився 1945 року в японському місті Факуока. Докторську ступінь здобув 1974 року. Три роки працював у Рокфеллерівському університеті в Нью-Йорка, США. Потім повернувся до Токійського університету, де 1988 року заснував дослідницьку групу. З 2009 року є професором Токійського технологічного інституту.