Військовослужбовці хочуть мати можливість звільнитися

Президент наклав вето на ухвалений Верховною Радою закон №4689, яким пропонували внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Нині військовослужбовці за контрактом проходять військову службу строком до закінчення особливого періоду. А дата закінчення цього особливого періоду невідома.

 

Тож проходження військової служби контрактниками стало фактично безстроковим. Законопроектом же пропонували дати змогу військовослужбовцям, які уклали контракт і до, і під час особливого періоду, переукласти договір строком на 6-12 місяців (у разі наявності вислуги менше 18 місяців військової служби) або звільнитися (в разі наявності вислуги 18 місяців і більше). 

 

Ветування викликало неабияке обурення як у контрактників, так і в їхнiх рідних. Тож наступного дня на Банкову зранку прийшли з протестом більше тридцяти родин військових. «До нас поки що ніхто не вийшов для спілкування. Ми вимагаємо від Президента оприлюднити правки, з якими він ветував законопроект №4689. Наші хлопці потрапили фактично у своєрідне рабство, хоча добровільно пішли до війська, аби очистити країну від ворога. Тепер вони не вірять владі, яка попередніми обіцянками їх фактично ввела в оману», — каже мама контрактника Тетяна Мадюдя.

 

Щоправда, у Генштабу свої аргументи, їх оприлюднив на брифінгу заступник начальника Ген­штабу ЗСУ Володимир Талалай: «Зміни, які були внесені в текст закону, створили умови, за яких можуть бути створені негативні наслідки для обороноздатності держави». За словами генерала, закон створював умови для одномоментного звільнення значної кількості військових, що «послабило б обороноздатність у зоні проведення антитерористичної операції».

 

«Багато хто хотів би перепідписати контракт, аби чітко знати конкретні строки своєї служби. Бо виходить, що, наприклад, ті, хто підписав контракт рік тому, «висять» у повітрі, а хлопці, які «підписали» півроку тому, служитимуть рівно три роки. Люди невдоволені невизначеністю. І це не означає, що всі збираються піти з армії!» — сказав телефоном із передової майданівець, а тепер контрактник Володимир Білик, який уже рік служить у батальйоні «Айдар».

 

Екс-спікер штабу АТО Олексій Дмитрашківський має своє бачення ситуації. «Чому це робиться? Бо людям, які прийшли на службу й яким було обіцяно золоті гори за контрактом: фінансове, соціальне, медичне забезпечення і т. д., — це порожні слова та нісенітниця. Одиницям удається вибити пільги, які «гарантовані» державою. «Шоста хвиля» переслужила три місяці, а по закону допускається лише два, та й то якщо введено військовий стан. Тобто держава порушує свої ж вимоги».

 

Полковник додає: «Хлопці-контрактники, які потрапляють на передову, навіть на «0», отримують лише на 1200—1400 гривень більше, ніж ті, що в тилу. Армія як стояла, так і стоїть на допомозі волонтерів. Ні МО, ні Ген­штаб не роблять майже нічого з того, що було передбачено контрактом.

 

Займаються лише показухою. Покажіть нову зброю на передовій, де вона? Наприклад, із 10 привезених гранатометів половину довелося повертати на ремонт. У військоматах, за моєю інформацією, немає жодного керівника, який не отримав би стягнення (а багатьох і звільнили) за те, що не виконав план щодо контрактникiв. Тож офіційні звіти про тисячі охочих щомісяця — неправда, та й якість відбору бажає кращого.