Перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк та Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шегекі Сумі підбили попередні підсумки проекту «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні».
Проект реалізується через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Його мета — розробити прототип інфраструктури геопросторових даних для пілотної території, якою обрали Вінницю та Вінницький район.
Прототип включатиме десятки шарів геопросторової інформації, що буде поєднана на єдиній картографічній основі з доступом до неї через єдиний геопортал. У рамках проекту з’явиться також операційний план розширення системи НІГД на всю територію України.
Уже завершено аерофотозйомку пілотної території, триває виготовлення ортофотопланів, визначено базовий набір геопросторових даних для території прототипу, розроблено набір стандартів для географічної інформації. Тим часом провели навчальні курси для роботи з даними для українських фахівців.
За словами Максима Мартинюка, важливою умовою розширення системи НІГД на всю територію країни є забезпечення координаційної роботи між бюрократичними структурами: «Ми маємо на меті створити Координаційну раду НІГД та ініціювати співробітництво між органами влади, щоб забезпечити сталість результатів нашого спільного проекту в майбутньому».
Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, Проект технічної допомоги «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» реалізується з вересня 2015 року. Донор проекту — уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), бенефіціар — Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, реципієнт — «Центр державного земельного кадастру», виконавці — консалтингові компанії Kokusai Kogyo Ltd, PASCO Corporation. Реалізувати проект заплановано протягом двох років.
Інфраструктура геопросторових даних — це система, яка об’єднує десятки інформаційних шарів із важливими просторовими даними (рельєф, підземні/наземні комунікації, водні та лісові ресурси, дороги, об’єкти нерухомості, статистичну інформацію, демографічні дані тощо) на базі єдиної геодезичної та картографічної основ, доступ до якої матимуть усі утримувачі геопросторової інформації, органи влади, які використовують цю інформацію у своїй діяльності, та органи місцевого самоврядування через об’єднаний геопортал.
