Якось так уже склалося, що в нашій країні все не так, як треба, чи бодай не так, як би того хотілося громаді. Як кажуть: хочеш як краще, a воно як завжди... Не стала ця сумна істина винятком i в iсторiї перейменування, a точніше, присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості. Попри те, що ще в липні після громадського голосування пальму першості отримала кандидатура гетьмана Івана Мазепи, схоже, столичне летовище так i не перейменують. «УМ» намагалася розібратися, кому невигідне перейменування головних повітряних воріт країни.
Вередлива профспiлка
Трудовий колектив аеропорту «Бориспіль» виступив проти перейменування, a тому Міністерство інфраструктури не присвоюватиме летовищу імені видатної особистості. Незважаючи на громадське голосування, за законом, змінювати назву підприємства можна тільки після схвалення такої ініціативи працівниками летовища, а вони — проти,— кажуть y вітчизняному Міністерстві інфраструктури.
За словами виконувача обов’язкiв директора аеропорту Євгена Дихне, 70% колективу аеропорту живуть у місті Борисполі, ще 20% — y довколишнiх селах, a тому люди «можна сказати, зрослися зі старою назвою».
«Це не перейменування — це присвоєння імені великого українця, фізичної особи, — юридичній особі. З цього приводу є закон, який говорить, що це можна робити тільки за згодою трудового колективу. Сьогодні вже є результат інтерактивного опитування на сайті Міністерства інфраструктури. Напевно, ще буде обговорення в уряді доцільності проведення цієї процедури. Це питання ініціативної групи, яка ініціювала присвоєння цього імені, — їм потрібно переконати чотиритисячний колектив. І навіть якщо їм це вдасться — буде аеропорт «Бориспіль» імені Мазепи, але ніяк не інакше», — коментує пан Дихне.
Показовим є те, що в червні, коли y Верховній Раді було зареєстровано чотири постанови про перейменування (на честь Ігоря Сікорського, Казимира Малевича, Павла Чубинського та Олега Антонова), директор аеропорту «Бориспіль» був присутній на слуханнях щодо перейменування, a тому можна зробити висновок, що він був не проти перейменування.
Коли ж у списку додалася кандидатура гетьмана Мазепи, з’явилося невдоволення, i ще до завершення голосування (!) члени профспілок звернулися до профільного міністерства з проханням залишити чинну назву аеропорту.
Тоді про лист писали чи не усі ЗМІ, але писали не як про рiшення з перейменуванням, a як про думку членів профспілок — не більше. «Взагалі-то профспілка має займатися соціальним захистом працівників, а не питаннями присвоєння імен аеропорту. Тим більше, коли було загальнонаціональне обговорення цього питання. І голосування, результати якого ніхто не поставив під сумнів.
І тут одразу виникає багато запитань. Чи має керівництво профспілки право говорити від імені всього трудового колективу, а це близько 4000 людей? Чи проводилися загальні збори трудового колективу? Якщо так, то коли і де? І чи взагалі було якесь голосування? Хотілося б побачити всі відповідні документи — протоколи зборів, порядки денні, результати голосувань. А якщо відповідей не буде, то ми маємо справу з очевидною маніпуляцією», — переконаний заступник голови Всеукраїнського об’єднання «Свобода», народний депутат України Андрій Іллєнко.
До речі, дискусії та незадоволення щодо перейменування столичного аеропорту «Бориспіль» з’явилися ще навесні — задовго до громадського голосування на сайті вітчизняного Міністерства інфраструктури.
Тоді кожен намагався «просунути» свого кандидата: ініціатори перейменування на чолі з колишнім директором «Мистецького арсеналу» Наталією Заболотною всіляко підтримували художника-авангардиста Казимира Малевича, міністр інфраструктури Володимир Омелян стояв за авіаконструктора Ігоря Сікорського, а Бориспільська міська рада покладала надії на кандидатуру свого уродженця Павла Чубинського.
Утім найбільшу прихильність українців отримала ініціатива парламентаріїв-свободівців, які «просунули» y Верховну Раду проект про перейменування «Борисполя» на честь гетьмана Івана Мазепи. A оскільки незадоволених вибором українців було немало, тому «маємо те, що маємо».
Бути чи не бути?
Складається враження, що y владних верхах начхати на думку громадськості. Варіант «не присвоювати ім’я» набрав понад шість тисяч голосів, тоді як значно більше українців віддали перевагу котромусь із кандидатів.
Якщо більшість виступає за зміну назви, то, мабуть, треба довести почате до логічного кінця, a не маніпулювати «бажаннями» трудового колективу чи власними амбіціями керівництва профільного міністерства.
«Як такого формалізованого рішення Міністерства інфраструктури не було. Міністерство, не бажаючи брати на себе відповідальність, переклало питання перейменування нібито на трудовий колектив аеропорту. Очевидно, це відбулося через те, що в планах чиновників не було Івана Мазепи, було бажання назвати аеропорт іменем Малевича чи Сікорського. І коли виявилося, що українці оберуть Мазепу, з’явився такий собі документ керівництва профспілки аеропорту, яка від імені колективу виступила проти перейменування. Ясна річ, ніяких зборів профспілки, де б розглядали питання назви аеропорту, не було», — коментує «УМ» громадський активіст Олександр Аронець.
За його словами, НЕперейменування — одноосібне рішення керівництва, адже «деякі працівники аеропорту, що були за назву Мазепи, мені пiдтвердили, що ніяких зборів профспілки на цю тему
не було».
У свою чергу, міністр інфраструктури Володимир Омелян, який симпатизував кандидатурі Ігоря Сікорського, після нового обурення y суспільстві висловив думку, що у питанні про нову назву аеропорту «Бориспіль» треба брати до уваги не тільки думку його співробітників.
«Я звернувся до Голови Верховної Ради Андрія Парубія і запропонував спільно з народними депутатами дійти до кінцевої точки — давати чи не давати нову назву аеропорту «Бориспіль». Якщо давати, то яку саме», — сказав Омелян. За його словами, маючи одностайну позицію як виконавчої, так і законодавчої влади, можна буде запропонувати профспілці аеропорту «Бориспіль» провести переговори і дійти згоди з цього питання.
Коментуючи «УМ» ситуацію навколо перейменування, політичний експерт Микола Спиридонов каже, що громада майже завжди консервативна, а «перейменування — це, все ж таки, певні витрати».
«Дуже теоретично можна припустити, що організатори розраховували на інший результат... Можливо, цим голосуванням хотіли відволікти людей від інших справ. Для діючої влади зараз найпроблемнішими є соціально-економічні питання, зубожіння населення, корупційні скандали. А перейменування — це досить вигідна тема, яка може перевести увагу від складніших тем», — вважає експерт. Пан Микола переконаний, хоч інші варіанти для голосування більш нейтральні, не політичні, навряд чи перейменування пройшло б легко i безболісно.
Утім активіст Аронець, i з ним важко не погодитися, переконаний: якби проголосували за Малевича чи Сікорського, чого бажало політичне керівництво міністерства, проблем і нібито рішень профспілки ніколи б не було. «Щоб добитися перейменування, спершу слід отримати чітку позицію міністерства. Я гадаю, що не буде проблем для активістів зустрітися з трудовим колективом аеропорту і переконати їх у позитивах від найменування аеропорту іменем Івана Мазепи», — каже громадський діяч.
