«УМ» першою з українських друкованих ЗМІ подала альтернативні версії катастрофи польського літака поблизу Смоленська, яким урядова делегація на чолі з президентом Лехом Качинським летіла на вшанування 70-ї річницi Катинської трагедії. Колишній народний депутат України Григорій Омельченко у серії статей виклав далекі від офіційної версії причини загибелі літака та всіх 96 осіб, які перебували на його борту. Тепер ці факти й оцінки все активніше вивчаються й обговорюються в Польщі.
У пошуках відповідей
Міністр національної оборони Польщі Антоні Мацєревич у лютому цього року підписав документи про відновлення розслідування смоленської катастрофи, що сталася 10 квітня 2010 року. За рішенням міністра, в рамках Комісії державної авіації з розслідування авіакатастроф створена підкомісія, яка проведе нове розслідування катастрофи урядового літака Ту-154М біля Смоленська.
Нагадаємо, серед жертв цієї катастрофи були президент Польщі Лех Качинський і його дружина, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський, представники вищого військового командування, політичних партій, громадські та релігійні діячі.
До складу комісії з розслідування Смоленської катастрофи увійшов 21 експерт. Її очолив інженер-конструктор Вацлав Берчинський, який вважав, що причиною розламу літака став величезний тиск всередині його кабіни. Раніше Вацлав Берчинський брав участь у роботах парламентської групи з питань розслідування смоленської катастрофи.
Нагадаємо, уламки польського літака, як і раніше, знаходяться в Росії і доступ до них польських експертів є можливим лише за дозволу російської сторони.
Тероризм нового типу
Антоні Мацєревич, мотивуючи рішення про відновлення розслідування смоленської катастрофи, сказав, що Польща стала першою жертвою тероризму нового типу. Говорячи про Катинський розстріл 1940 року, міністр Мацєревич зазначив, що «геноцид лежить біля витоків нинішньої ситуації в Росії». «Тільки незалежна Польща може голосно заявити про Катинський геноцид.
Однак ми зрозуміли, що спроба порушити це питання викликала реакцію, якої не очікував ніхто у світі. Ця реакція принесла смерть всій польській еліті. Я маю на увазі загибель польської делегації під Смоленськом», — наголосив очільник відомства оборони Польщі.
«Тероризм є породженням соціалістично-радянських ідей, його не існувало в історії західного християнського світу», — вважає міністр Мацєревич. «Ми чудово бачимо це на прикладі історії останніх 10 років. Без сумніву, збройному нападу на Грузію передувала внутрішня диверсія. Метою того, що сталося під Смоленськом, було позбавлення Польщі лідерства, яке вело нас до незалежності. Черговими кроками був напад на Україну, окупація промислової частини країни, катастрофа літака малайзійських авіаліній, втручання в ситуацію в Сирії», — відзначив він.
Нотатки зі Смоленської катастрофи
19 вересня ц.р. Міністерство оборони Польщі опублікувало на своїй сторінці в iнтернеті (faktysmolensk.gov.pl/mon.gov.pl) нотатки члена комісії Міллера, яка раніше займалася розслідуванням Смоленської катастрофи. Один із членів цієї комісії Станіслав Журковський у вересні 2010 року повідомляв, що в Росії експертів iз Польщі не допустили до обстеження уламків президентського літака Ту-154М, що зазнав катастрофи.
19 вересня Міноборони Польщі також опублікувало фрагменти адресованих відомству записок полковника Мирослава Ґроховського, що датуються 12, 13, 14 і 15 квітня. У своїй записці від 12 квітня 2010 року Ґроховський пише: «Едмунд Кліх запитав про перепустки для представників комісії, щоб мати постійний доступ до місця події. Російська сторона відповіла, що представники нашої комісії будуть супроводжувати членів їхньої комісії, а окремих перепусток не буде».
Згідно з нотатками Ґроховського, він просив про доступ до оригінальних даних реєстраторів, на що російський генерал Байнетов відповів, що з цього питання необхідно звертатися до прокуратури. У записці від 13 квітня Ґроховський зазначає: «Незважаючи на те, що про це напередодні домовилися, польській стороні не дозволили взяти участь в процедурах Міждержавного авіаційного комітету Росії. Генерал Байнетов заявив, що з уламків літака дістали пристрій. Це був реєстратор типу ATM QAR, який вилучили з місця подій за відсутності польської сторони».
«На даний час, беручи до уваги відсутність доступу до повної інформації про роботу комісії, робота польських представників обмежена до збору матеріалів, що надає російська сторона», — писав Ґроховський 13 квітня. Згідно з його записами, 14 і 15 квітня польська сторона також не мала доступу до місця трагедії, до уламків літака, також було заборонено робити світлини та аудіозаписи.
І ось у четвер, 15 вересня, на прес-конференції смоленська підкомісія представила результати своїх дотеперішніх розслідувань. Експерти, серед іншого, звертали увагу на крутійства та фальсифікації, виявлені у представлених записах iз реєстраторів на борту Ту-154М. Висунули також тезу, що тодішній прем’єр Польщі Дональд Туск, разом із Єжи Міллером, головою комісії, яка займалася причинами трагедії 10 квітня 2010 року, наполягали, аби польський звіт про смоленську катастрофу не розходився зі звітом, підготовленим російськими чиновниками, вірними Кремлю.
Нові докази
Перед згаданою вище прес-конференцією у Варшаві, 13 вересня, спецкомісія збиралася на закритому засіданні. Однією із тем наради цієї групи експертів була поява нових доказів від Агенції внутрішньої безпеки Польщі, про що ще до початку засідання повідомив голова спецкомісії Вацлав Берчинський.
Голова ствердив, що наданий звукозапис «повністю відрізняється» від тих плівок, що були у розпорядженні комісії раніше.
Він додав, що нові докази свідчать про те, що екіпаж був введений в оману диспетчерами вежі контролю за польотами, хоча невідомо, чи свідомо. За словами Вацлава Берчинського, згідно з документами, переданими Агенцією внутрішньої безпеки, була неправильна інформація про відстань, яку екіпажеві президентського літака надали з початку злітної смуги. На думку голови спецкомісії, це могло вплинути на хід посадки. Ці записи можуть дозволити польським слідчим перекваліфікувати статті звинувачення.
«Уряд Туска шахраював у справі Смоленська»
Голова відомства національної оборони Польщі Антоні Мацєревич дещо раніше, у червні, оприлюднив інформацію, що росіяни вимагали, аби польський уряд, який тоді очолював Дональд Туск, вирішив питання журналістів, котрі повідомляли про Смоленськ. Депеші та звіти служб і послів однозначно свідчать, що російська сторона наполягала на вирішенні питання публіцистів та парламентської групи, які вказували, що смоленська катастрофа була наслідком замаху.
За словами міністра Мацєревича, польська влада мала докази того, що в справі катастрофи помилки припустилися російські диспетчери. Не взято також до уваги виробничого дефекту літака.
«Газета Польська» писала наприкінці весни: «Уряд Туска шахраював у справі Смоленська». Видання звертає увагу, що з часом стають відомі нові інформації на тему слідства і позиції уряду Дональда Туска. Зокрема, як читаємо, вже 24 вересня 2010 року, тобто через 5 місяців після катастрофи, тодішній прем’єр-міністр Туск знав, що росіяни замінили останки президента в екзилі Ришарда Качоровського з тілом іншої особи. Посол Польщі в Москві Єжи Бар повідомив про це в офіційному листі до прем’єр-міністра Дональда Туска та інших представників державного керівництва.
Жоден iз них не зробив нічого до осені 2012 року. Лише тоді відбулася ексгумація. Видання переконує, що про заміну тіл жертв смоленської авіакатастрофи повинні були знати також інші члени тодішнього уряду та Головна військова прокуратура Польщі. Однак цієї інформації не переказано родині екс-президента, а ексгумацію було свідомо заблоковано.
«Правда про Смоленськ на нашому боці»
Голова правлячої партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський переконаний, що шлях до увіковічення жертв смоленської катастрофи буде складнішим, ніж здавалося раніше. Під час свого виступу 10 серпня біля президентського палацу у Варшаві з нагоди 76-го місячника катастрофи політик наголосив, що противники гідного вшанування пам’яті про жертв продовжують намагатися реалізувати свою мету. «Вони хочуть завадити досягненню нашої цілі, а це означає завадити правді про Смоленськ та увіковіченню пам’яті про катастрофу. Своєї цілі вони досягатимуть усіма можливими методами», — сказав Качинський. «Але повторюю: ми повинні бути рішучими, правда на нашому боці», — наголосив він.
Того ж дня у центрі Варшави стартувала акція зі збору пожертв на побудову пам’ятників на вшанування жертв смоленської катастрофи. Триватиме вона до кінця березня 2018 року. Врочисте відкриття меморіалів заплановане на восьмі роковини смоленської катастрофи.
А через місяць свій погляд на смоленські події презентували польські митці.
П’ятого вересня в національній опері у Варшаві відбувся прем’єрний показ художнього фільму польського кінорежисера Антоні Краузе «Смоленськ». Дев’ятого вересня стрічка вийшла у прокат. 76-річний Краузе заявив на прем’єрі, що постановка цього фільму була великим викликом і громадянським обов’язком для нього, адже смоленська трагедія стала найважливішою подією в історії Третьої Речі Посполитої, найтрагічнішим моментом у польській історії з часу Другої світової війни, що дуже сильно вплинула на долю нинішньої Польщі та життя поляків.
На запитання, чи фільм слід сприймати як вигадку, чи як близьку до фактів стрічку, Краузе відповів: «Вигаданою є лінія героїні фільму, журналістки великого комерційного телеканалу, яка намагається дізнатися причини смоленської катастрофи. Усе решта — це реконструкція правдивих подій. Фільм розповідає про маніпуляцію правдою».
А Ярослав Качинський після показу «Смоленська» наголосив, що рекомендує фільм кожному, хто хоче дізнатися правду про цю катастрофу.
