Свого часу — а саме наприкінці 2014-го року — в Україні точилася бурхлива дискусія на тему, «добро» чи «зло» є запрошені до роботи в уряді іноземні фахівці. Перша обойма закордонних гостей — Яресько, Абромавічус, Квіташвілі — була розібрана журналістами на молекули та атоми, всі ретельно вивчали послужний список цих персон, аналізували їхнє минуле.
Пізніше персональний склад урядових кабінетів був ще сильніше «розбавлений» «гастарбайтерами» з-закордону. Їх також досліджували та вивчали прискіпливі медійники. Але зрештою ця гра набридла. Урядовці з іноземними прізвищами стали буденністю, як і багато інших речей. І, можливо, дарма. Адже дехто з них підкидає несподівані «сюрпризи».
Хто такий Міллер?
Хто такий Міллер?
Польські медіа продовжують обговорювати персону Єжи Міллера — колишнього очільника МВС цієї країни та голову комісії досліджень авіакатастроф державної авіації. На цій останній посаді Міллер чимало «нагрішив» — де-факто підробив висновки про трагедію 10 квітня 2010 року, коли під російським Смоленськом розбився літак з керівною верхівкою Польщі.
Для нас особливо прикрим є те, що Єжи Міллер опинився вписаним в український контекст, адже деякі польські ЗМІ називають його радником голови уряду України. Щоправда, прес-служба Кабміну офіційно повідомила про те, що «серед радників Прем’єр-міністра, штатних чи позаштатних, Єжи Міллера немає». У такому разі лишається незрозумілим, про що тоді взагалі йдеться?
Спочатку дамо слово «Польському радіо», котре має україномовну сторінку, тож статтю з промовистою назвою «Міллер, радник Гройсмана, є людиною Москви?» можна прочитати, навіть не потребуючи послуг перекладача.
У квітні 2016 року співголова групи стратегічних радників кабміну Володимира Гройсмана Лешек Бальцерович залучив до складу групи Єжи Міллера та Мирослава Чеха. На момент призначення Бальцерович назвав Міллера «одним із найвидатніших чиновників державного рівня», — пише видання.
Єжи Міллер у 1997—2000 роках був співробітником Бальцеровича, а за часів правління Дональда Туска — міністром внутрішніх справ. Після катастрофи літака президента Лєха Качинського під Смоленськом 10 квітня 2010 року Єжи Міллер став головою комісії досліджень авіакатастроф державної авіації.
Саме Міллер змусив членів комісії оприлюднити результати розслідування, ідентичні висновкам російських чиновників. На момент призначення Міллера членом групи радників українського уряду, Бальцерович ні словом не згадав про цей період у біографії Міллера.
Мовчать про це також й українські ЗМІ, зазначає «Польське радіо».
А тим часом стало відомо про нові факти роботи Єжи Міллера як голови Комісії досліджень авіакатастроф державної авіації. Gazeta Polska Codziennie розповідає про те, що 28 квітня 2010 року відбулася зустріч Єжи Міллера із Комісією досліджень авіакатастроф державної авіації.
Зберігся запис переговорів. Міллер переконував тоді польських фахівців, що з-під їхнього пера мусить вийти одностайний, злагоджений звіт, котрий не породжував би у суспільстві сумнівів.
Міллер наголошував: звіт поляків має бути узгоджений зі звітом росіян, що нині трактується як свідома фальсифікація цього документа. Більше того: саме на засіданні комісії під головуванням Єжи Міллера було прийнято рішення про те, щоб слідство передати росіянам.
У деяких членів комісії виникали сумніви — вони звертали увагу на скандальну поведінку росіян, які не допускали польських фахівців до доказового матеріалу і зачиняли перед поляками двері.
«За це все відповідальність несе Єжи Міллер — нинішній радник уряду прем’єра Володимира Гройсмана», — пише Gazeta Polska Codziennie у статті «Росіяни продиктували звіт комісії Міллера».
А Gazeta Wyborcza нагадує, як саме брехав Міллер, презентуючи висновки комісії: «Літак летів занизько, перебував нижче траєкторії, дозволеної при заході на посадку. Всі розшифровки записів із літака, які інакше інтерпретують це, просто розповсюджують брехню», — заявляв Міллер.
Цій темі присвячує свої сторінки ще одне провідне польське видання — Rzeczpospolita. У статті «Хтось вірить, що Дональд Туск вступив у змову з Владіміром Путіним?» журналісти дають змогу висловитися самому Міллеру, який стверджує: «Я ніколи не хотів — і ніхто з комісії цього не хотів, — аби польську доповідь узгоджували з російською».
Як це стосується України
У те, що Єжи Міллер — персона неоднозначна, ми вже повірили. Бо причин сумніватися у висновках польських колег немає. Однак ідеться навіть не про це. У нас із поляками спільна біда — чиновники, які не говорять правду. Отож, хто такий Міллер з точки зору його належності (або ні) до української влади?
Знову-таки звернімося до польської преси. Gazeta Polska Codziennie в номері за 28 квітня 2016 року пише таке: «У понеділок Бальцерович оголосив, що його заступником у команді буде Єжи Міллер, колишній голова комісії з розслідування смоленської катастрофи та міністр внутрішніх справ в уряді Дональда Туска».
Трьома днями раніше (25.04.2016) про це написала і Gazeta Wyborcza: «Єжи Міллер буде заступником Лешека Бальцеровича, а Мирослав Чех буде включений до складу команди стратегічних консультантів для підтримки реформ в Україні»).
Дана стаття цінна тим, що вона містить пряму мову самого Бальцеровича, який називає поіменно членів своєї «української команди».
Rzeczpospolita відгукнулася на подію дещо пізніше, ніж її колеги.
У публікації від 25 травня 2016 року видання пише про таке: «Бальцерович, який є представником Президента Петра Порошенка в уряді Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, був запрошений на роботу в Україну в квітні. Команда консультантів Президента працює спільно з колишнім міністром фінансів Словаччини Іваном Міклошем. Команда ця також включає Єжи Міллера, колишнього заступника міністра фінансів, колишнього главу МВС і колишнього губернатора Малопольського і ще Мирослава Чеха, колишнього члена Союзу свободи і члена Асоціації українців у Польщі».
З усього сказаного можна зробити висновок, що Єжи Міллер таки працює в команді Бальцеровича, проте не є безпосереднім радником шефа Бальцеровича — Гройсмана. Через субординацію він не зв’язаний напряму з українським Прем’єром, але перебуває у його найближчій орбіті.
Втім це лише версія, яка дозволяє примирити категоричне заперечення прес-служби Кабміну з даними польських ЗМІ.
Нам не довелось би вишукувати ці подробиці і майструвати з окремих пазлів ціле полотно, якби урядовці України, а також їхні піарники та речники більш чітко та розлого відповіли на запитання, ким же все-таки доводиться Прем’єру Гройсману пан Міллер?
А «рекрутери» та «хедхантери» несли дещо більшу відповідальність за вивчення бекграундів тих, кого нині запрошено в Україну.
