У неділю у селі Чернятин на Прикарпатті попрощалися із народною художницею Параскою Хомою. Відійшла в іншосвіт вона на 83-му році життя вдома. Довгий час хворіла, повідомила її невістка Стефанія Хома. Вона уточнила, що Параска Хома по собі «не залишила жодної незакінченої картини».
Параска Хома народилася 10 листопада 1933 року в селі Чернятин. Майстриня — володарка срібної медалі Академії мистецтв України. Свою останню відзнаку — орден княгині Ольги I ступеня, — вона отримала на початку вересня, коли була вже прикутою до ліжка.
Параска Хома мала безліч відзнак. Вона — майстер народного декоративного розпису, член Національної спілки художників України (1973), лауреат Всеукраїнської премії імені Катерини Білокур, обласної премії ім. Ярослава Лукавецького. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1973).
Параска любила малювати з дитинства, але її талант помітили, коли жінці було вже 35 років. Син Ярослав — студент Косівського училища прикладного мистецтва, показав малюнки матері вчителеві, професійному художнику Юліану Савці. Того ж року за підтримки директора Львівської національної картинної галереї Бориса Возницького було організовано першу виставку творів Параски Хоми, що проходила у Львівській картинній галереї. Згодом показували її картини в музеях: Тараса Шевченка у Києві; в Івано-Франківському краєзнавчому; етнографії та художнього промислу у Львові, в Українському фонді культури у столиці.
У картинах Параски Хоми багато квітково-рослинних композицій. Серед творів живопису народної майстрині: «Жоржини» , «Золоте літо», «Ясени» й багато інших.