Перший день нинішнього тижня відзначився хоча й несуттєвим, але таки падінням курсу української національної валюти. Це віддзеркалення п’ятниці, перед вихідними на міжбанківських торгах курс гривні знизився на 17 копійок. Нацбанк установив офіційний курс української нацвалюти на рівні 25,9906 гривень за долар, знизивши його на 7 копійок.
Експерти пояснюють, які саме проблеми тиснуть на курс гривні і прогнозують, що найближчим часом потрясінь на вітчизняному валютному ринку не буде.
На думку економіста Сергія Корабліна, головною фінансовою опорою гривні, на відміну від ситуації у розвинених державах, сьогодні залишається... тверда іноземна валюта.
«Є її надходження, Нацбанк її викуповує, випускаючи в обіг гривню. Якщо ж цей потік повертається назад, ми вимушені продавати із резервів ту ж саму валюту, вилучаючи з обігу гривню, щоб запобігти її знеціненню і стрибкам цін. Коли валюти у резервах залишається мало, відбуваються валютні кризи. Що ми й спостерігали у 1998-1999, 2008-2009, 2014-2015 роках», — стверджує аналітик. До того ж, за його словами, у період різкого падіння курсу стрімко падали ціни на сировину, яку Україна експортує — зерно, метали, найпростіша хімія.
«Ефект від надання третього траншу МВФ уже позаду, курс долара стабілізувався. За тиждень офіційний курс долара США, що його встановлює Нацбанк, знизився із 26,21 до 25,99 гривнi. Або на 1,1%. Курс долара на міжбанку, за даними регулятора, зріс на 0,3%: із 25,90 до 25,99 гривнi», — каже старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Йосуб. Середні курси купівлі-продажу долара на готівковому ринку, за його даними, змінилися незначно: курс купівлі зріс на 0,1%, а продажу — знизився на 0,2%.
Надалі, на думку експертів, ситуація залишатиметься стабільною. Україна, як відомо, продовжує очікувати на черговий транш МВФ у сумі 1,3 млрд. доларів. Щоправда, говорити про можливі терміни його отримання наразі передчасно. Голова Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард вимагає від української влади нагальних економічних реформ.
Про реформи сказала і нова очільниця Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен. За її словами, українська економіка може опинитися перед новими ризиками.
«В українській економіці можуть з’явитися нові дисбаланси, — застерегла представниця
Світового банку. — Населення продовжуватиме відчувати негативний вплив від економічного спаду». Втім, за словами Кахконен, якщо Україна впорається із реформами, то ситуація, у тому числі й валютна, стабілізується. «Без нової динаміки реформ зростання економіки може не піти за запланованою траєкторією, — сказала вона. — Але якщо реформи відбуватимуться, зростання може сягнути 3-4% у середньотерміновій перспективі».
Екс-міністр економіки України Володимир Лановий, утім, радить не перебільшувати вплив МВФ на стан вітчизняної фінансової системи. «Вже рік ми жили без цих позик і перебували у стані валютно-курсової стабільності, — сказав він. — Це відбувається тому, що у нас відносно збалансований зовнішньоторговельний баланс: завдяки відмові від російського газу й інших обмежень на імпорт». На його думку, позики МВФ не впливатимуть на економічну динаміку, на прямі інвестиції тощо.
«Фонд може вчергове виділити кошти, але українська економіка не зростатиме. А отриману валюту витратять на розширення закупівель імпортних товарів, то ж у нас знову з’явиться дефіцит зовнішньої торгівлі. І тоді знову виникне загроза для гривні і, як наслідок, знову будуть потрібні нові позики», — резюмує Лановий.
Вийти з цього зачарованого кола без проведення фундаментальних реформ, на думку експертів, неможливо. За нинішньої ж ситуації експерти прогнозують невелике послаблення гривні до кінця нинішнього року і стабільність упродовж найближчих тижнів. «Економічних причин для різкого коливання гривні немає, і на кінець нинішнього року курс становитиме 27-28 грн. за долар», — вважає голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. «За нашою оцінкою, до кінця наступного тижня вартість готівкового долара зміниться несуттєво, — додає Вадим Йосуб. — А от офіційний курс, який встановлює Національний банк, може навіть знизитися — до 25,6 гривнi за долар».
Сам Національний банк не вбачає у ситуації на валютному ринку жодних загроз. Учора, наприклад, він вийшов на міжбанківські торги й оголосив аукціон із купівлі 30 мільйонів американських доларів. Востаннє Нацбанк виходив із купівлею валюти 9 серпня, тоді він придбав 16,6 млн. доларів.
ПРАВИЛА ГРИ
Яким банкам дозволять платити зарплату?
Національний банк України суттєво посилив вимоги до фінансових установ, які могли би претендувати на участь в новому конкурсі Мінфіну на право здійснювати бюджетні виплати. Дві третини з них не зможуть брати участь у конкурсі через наявність податкової заборгованості.
Нові критерії відбору уповноважених банків для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, пенсій і грошової допомоги регулятор затвердив ще 22 вересня. За новими вимогами, банки на момент проведення конкурсу не повинні мати заборгованість зi сплати податків і зборів. Якщо зараз таких установ чотири десятки, то після конкурсу їх залишиться ледь десяток. «За підрахунками Незалежної асоціації банків, новим вимогам Кабміну відповідають лише 14 банків», — заявляв глава ради НАБУ Роман Шпек.
Раніше прогнозувалося, що у «білому» списку можуть перебувати ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк, Укрсоцбанк, УкрСиббанк, Альфа-банк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, банк «Південний», Кредобанк і Прокредит банк. Втім ПриватБанк, два державні банки (Ощадбанк і Укрексімбанк), «дочки» іноземних банків (Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, ОТП Банк, Кредобанк, Прокредит Банк), а також банк «Південний» накопичили борги і, щоб отримати доступ до державних коштів, мають повністю погасити їх,
у тому числі й суми, які оскаржують у судах.
Не було боргів тільки у п’яти установ, які могли б брати участь в конкурсі Мінфіну: державного Укргазбанку, «дочок» іноземних банків — Альфа-банку, УкрСиббанку, Креді Агріколь Банку, банку з національним капіталом — ПУМБ.
А ТИМ ЧАСОМ
Мінус ще один банк
В Україні стало менше на ще одну фінансову установу. Акціонери «Фінекс Банку» (Київ) на зборах акціонерів ухвалили рішення про його ліквідацію. Як вони пояснили, до такого кроку їх підштовхнула невизначеність із можливими напрямками роботи банку та джерелами його фінансування.
«Фінекс» став уже третім банком в Україні, який заявив про ліквідацію за власним бажанням. Раніше, 1 червня нинішнього року, Національний банк України дав дозвіл на ліквідацію двох банків: «Фінанс Банку» й «Інвестиційно-трастового банку». Акціонери цих фінустанов вирішили піти з ринку в березні нинішнього року. «Фінекс Банк» працював на українському ринку з 1991 року і займав за обсягами активів 93-тє місце із 108 фінустанов.
