Гігант Віктор Заболотний приїхав з Колумбії у рідний Миколаїв

Гігант із міста Миколаїв Віктор Заболотний, що має зріст 235 сантиметрів,  уже 15 років живе в екзотичній Колумбії, але залишається громадянином України.

У коротку відпустку до рідного південного міста відомий у всьому світі 47-річний велетень приїжджає нечасто. Робота в пересувному цирку-шапіто забирає в нього практично весь вільний час. Проте продавати свою двокімнатну квартиру в Миколаєві Віктор Заболотний не планує. Чоловік каже, що мріє повертатися до рідної країни знову та знову, щоб бачити, як змінюється тут життя людей на краще.

Високий зріст — великі проблеми? 

Виїхати до країни Латинської Америки один iз найвищих чоловіків нашої країни зважився ще в «буремнi 90-ті» — не від хорошого життя. Віктор Заболотний каже, що на собі відчув, що гігантський зріст людини в Україні може створити лише великі проблеми.

 

Адже тут неможливо знайти одяг за розміром, а також своєчасно отримати кваліфіковану допомогу медиків. 

 

Через той факт, що для велетня все має бути зроблено за особливою міркою (а це, звичайно, коштує додаткових витрат), Віктор тривалий час відчував себе диваком та ізгоєм у суспільстві. І не бачив для себе перспектив — як в особистому житті, так і в роботі. 

 

А директор закордонного цирку в Еквадорі відразу відчув, що Віктор Заболотний — це його «талісман на щастя», і запропонував українцеві одну з провідних ролей. Коли велетень з України дізнався, що його зарплата становитиме аж дві з половиною тисячі євро, без вагань почав збирати валізи. Тільки тепер уже його колишня дружина сумнівалася в успіхові справи. Але, як з’ясувалося з часом, дарма. 

 

  

 

Громадянина України, який головою підпирав стелю, не тільки радо зустріли та забезпечили безплатним житлом i харчами, а й чесно платили зароблений гонорар, який дозволив Віктору забезпечити собі й родині гідне життя. Молодого артиста, окрім роботи в цирку, активно запрошували зніматися в серіалах i художніх фільмах. Він став улюбленцем публіки під час своїх виступів у різних телешоу. 

 

Можна сказати, що талант українського велетня розгледіли саме закордонні імпресаріо. Тим часом Віктор Заболотний i досі сподівається, що одного разу йому зателефонує якийсь режисер iз Голлівуду та запропонує знятися в одному фільмі з Арнольдом Шварценеггером або Сталлоне.

За три місяці виріс відразу на 33 сантиметри

— Мені дуже подобається подорожувати світом, але моє серце назавжди належить Україні, — каже Віктор Заболотний. — Де б я не був, завжди пам’ятаю, що я — українець, а моя рідна мова — українська. Відзначаю, що за останні 15 років у моїй рідній країні відбулося чимало змін на краще. Я мрію, що, коли в мене з’являться діти, я з гордістю буду їм розповідати про Україну!

 

  

 

Велетень із теплотою згадує своє дитинство, яке пройшло в селі Лосинівка Івано-Франківської області, та бурхливу молодість, яку зустрів уже в Миколаєві. Розглядаючи фотографії минулих років, чоловік каже, що до восьмого класу ніхто навіть i подумати не міг, що йому випаде така доля — стати одним із велетнів. 

 

— Коли я був школярем, то в дев’ятому класі буквально за три місяці виріс на 33 сантиметри, — згадує Віктор Заболотний. — Безумовно, така аномалія росту не пройшла безслідно для здоров’я. Хоча, на щастя, по допомогу до лікарів мені доводиться звертатися нечасто. Можна сказати, що я веду спосіб життя, який нічим не відрізняється від життя простої людини.

 

Зауважимо, що досить часто велетні йдуть iз життя молодими. Скажімо, Леонід Стадник (його зріст був 231 сантиметр) помер два роки тому у віці 44 років. Аномально великий зріст чоловіка спровокувала операція на головному мозку, яку він переніс у 12-річному віці.

 

Підсумком оперативного втручання хірургів у головний мозок дитини стала пухлина гіпофіза, яка пізніше призвела до розвитку акромегалії. Незважаючи на смертельну хворобу, Леонід устиг потрапити до Книги рекордів Гіннесса у 2007 році, а ось у 2008 році побував на офіційному прийомі у Президента України Віктора Ющенка.

 

Досить проблематично склалося життя й найвищої жінки України — Любові Шило. Пані, чий зріст становив 2 метри 13 сантиметрів, навіть називали «дядя Стьопа у спідниці». Спочатку вона була улюбленицею журналістів i користувалася популярністю у людей, але в якийсь момент жінка-велетень зникла з поля зору. Як з’ясувалося, причиною тому стало її невдале особисте життя та проблеми з алкоголем. 

 

Згадали про Любов Шило лише у 2012 році, коли з’ясувалося, що вона відбуває термін у тій самій колонії, що й відомий політик Юлія Тимошенко. Тоді Качанівська колонія на Харківщині стала місцем паломництва для багатьох журналістів, яким жінка-велетень із задоволенням розповідала історію свого життя.

 

Зокрема про те, що на зону вона потрапила за збройний напад на лікарню та спробу викрадення власної дитини. Адже батьківських прав на сина Данила та доньку Настусю жінку з 47-м розміром ноги та 65-м розміром одягу працівники соціальної служби міста Чернігова позбавили за зловживання спиртними напоями. Саме ця пристрасть згодом i стала причиною, через яку Любов Шило померла у віці 41 року від інфаркту міокарда. 

 

А найвідоміший баскетболіст України Олександр Сізоненко (цей чоловік народився та виріс на Херсонщині) помер у злиднях та забутті у віці 52 рокiв у Санкт-Петербурзі. Причиною його аномально великого зросту також стала пухлина гіпофіза, від якої він страждав усі роки.

 

Однак, незважаючи на те, що періодично йому доводилося лягати в лікарню, він устиг у молоді роки стати «зіркою» баскетболу всесоюзного масштабу і як один iз кращих спортсменів СРСР побував не тільки в усіх містах Радянського Союзу, а й у багатьох країнах далекого зарубіжжя. 

 

Як розповідав велетень, у Німеччині йому пропонували повний пансіон i 40 тисяч євро в обмін на його згоду на те, що після смерті його тіло помістять як експонат до Берлінського музею анатомії. Така перспектива, мабуть, налякала Олександра Сізоненка. Він обрав для себе тихе життя в Санкт-Петербурзі у своїй однокімнатній квартирі, з якої рідко виходив через постійні хвороби. 

 

Пухлина гіпофіза призвела до того, що Олександр до кінця життя продовжував рости: за кілька місяців до смерті його зріст становив 2 метри 43 сантиметри. При цьому він важив 186 кілограмів, його стопа була вже 58-го розміру. У жодному магазині йому неможливо було підібрати одяг i взуття. Через сильний остеопороз навіть удома він ходив на милицях до самої смерті. 

 

Можна з упевненістю сказати, що 47-річний Віктор Заболотний став найщасливішим велетнем України. Доля посміхнулася йому, що називається, всім небезпекам на зло. Він iще молодий чоловік iз паспортом громадянина України, але його ім’я вже досить добре знають люди у багатьох країнах світу.

 

При цьому його щорічний дохід становить 780 тисяч гривень., що дозволяє велетню робити добрий шопінг у різних країнах світу, де він може підібрати взуття та одяг.

Фотомодель для дітей 

Віктор Заболотний зазначає, що зараз у його житті відсутні фiнансовi проблеми. І лише іноді заважає підвищена увага людей звичайного зросту. Хоча робота в цирку привчила Віктора любити публіку й не відмовляти нікому з тих, хто хоче з ним сфотографуватися. А таких людей часом буває навіть дуже багато. У цирку, наприклад, він є головною фотомоделлю для маленьких дітей, які на його тлі здаються ліліпутами. 

 

На вулицях Миколаєва до Віктора Заболотного часто підходять абсолютно незнайомі чоловіки, які до того, як зустрітися з велетнем, думали, що крутішi за них — тільки яйця! А придивившись до величезних кулаків велетня, розуміють, що їм іще є до чого прагнути. 

 

  

 

Велетень визнає, що головним призом у його житті стала його молода дружина, яка сама родом iз Колумбії. Зріст молодої спокусниці в один метр шістдесят сантиметрів не став пере­шкодою для їхнiх взаємних почуттів. Жінка навіть стала виконувати обов’язки особистого імпресаріо відомого артиста.

 

Вона також мріє з часом подарувати Віктору спадкоємця. Причому сам гігант iз Миколаєва готовий щодня молитися Богу, щоб його дитина народилася звичайного зросту та без будь-яких артистичних талантів.

 

— Мені просто потрібен здоровий малюк, — пояснює свої забобонні страхи Віктор Заболотний. — Тільки волею долі я знайшов своє щастя, але ж моє життя могло б піти й за іншим сценарієм. Адже великий зріст — це, швидше, велике випробування для людини, що мешкає в Україні. Для мене щастя — це ті хвилини життя, коли я можу розслабитися та відчути себе звичайною людиною, яка не привертає до себе підвищеної уваги.

 

Український велетень обіцяє, що про нашу країну завдяки його виступам дізнається ще чимало людей у всьому світі. Віктор Заболотний упевнений: якщо доля нагородила його незвичайною, але щасливою долею, то й він зможе представити свою рідну Батьківщину на світовому рівні як країну щасливих людей, які не обділені ані талантами, ані доброю долею.