«Квартирогейт»: у справах Лещенка і Заліщук не поставлено ні крапки, ні навіть коми?

НАБУ оперативно відзвітувалося у справі квартири Сергія Лещенка. Але звітом детективів Артема Ситника залишилися невдоволені всі — і сам депутат, і його опоненти, й антикорупціонери, для яких цей народний обранець вважається кумиром. Квартирний скандал набув нових імпульсів.

 

Слідом за Лещенком проблемну купівлю житла виявили у ще однієї депутатки з групи«Єврооптимісти», Світлани Заліщук. Її придбання нерухомості Національне антикорупційне бюро ще перевірятиме. Зокрема, чому її квартира площею у 158 кв. м була позначена у декларації Заліщук за 2013 рік, тобто за рік до купівлі.

 

І хоча Світлана запевняє, що кошти на квартиру дав її новий громадянський чоловік — Мортен Енберг, нинішній глава офісу Ради Європи в Україні, проте згадки про нього немає у декларації депутатки ні за 2013, ні за 2014 роки, коли квартира вже була задекларована.

 

А ось депутата Сергія Лещенка НАБУ вже перевірило і вирішило, що в його діях містяться ознаки лише адміністративних правопорушень. Молодий народний обранець взяв безвідсоткову позику, чого на українському кредитному ринку не буває, а ще — не вказав у декларації свою матір, з депозиту якої, як виявилося, було знято 77 тис. доларів. Усі ці гроші разом із позиченими коштами пішли на придбання елітного житла. 

Нардепу вердикт НАБУ не сподобався. Він вважає, що у Ситника переплутали правові відносини — такі, як позика, кредит і подарунок. Хоча Сергія Лещенка називають великим другом Антикорупційного бюро, він сам ходив туди на допити по чужих справах, всіляко підтримував дії НАБУ. 

 

І це при тому, що й політики, й експерти зазначають: рішення НАБУ половинчасте, воно навіть більше на руку депутату. Ну заявив Ситник, що в діях  відомого антикорупціонера є ознаки адміністративної корупційної складової, але ж кримінальна справа не порушена, і найгірше, що загрожує Лещенкові, — штраф. 

 

Такий перебіг подій прогнозували. Зокрема, відомий блогер Карл Волох зауважував: бюро не внесло інформацію про перевірку купівлі квартири народним депутатом від БПП до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). «Якщо глава НАБУ Артем Ситник вдає, що це нормальна практика — спочатку проводити перевірку інформації про такий злочин «серед своїх», а вже потім вирішувати, чи вносити її до ЄРДР, — то я не впевнений, що ми можемо довіряти об’єктивності цього органу», — резюмував Волох.

 

У Ситника прийняли обтічне рішення і довірили «честь» сказати останнє слово у темi, яка набрала великого резонансу, Національній агенції із запобігання корупції. Вердикт НАЗК навряд чи буде іншим — адміністративне правопорушення, оскільки засновуватиметься агенція на висновках перевірки НАБУ. А от бюро налаштувало проти себе і захисників, і противників Лещенка. Перших непокоїть, що Сергія, по суті, назвали правопорушником.

 

Навіть у партії «Демальянс», членом якої є депутат, пообіцяли дати оцінку діям однопартійця.

 

Другі ж звинувачують НАБУ в тому, що там несподівано народили нову корупційну схему: віднині будь-який чиновник зможе користуватися «прецедентом Лещенка». Де взяв гроші на шикарний будинок чи дороге авто? Взяв у борг на 10 років, мама позичила... І навіщо те е-декларування, якщо можна ось так просто пояснити джерела будь-яких прибутків?А потім є всі підстави сподіватися, що в НАБУ до тебе проявлять, як висловився політолог Павло Нусс,«корпоративну лояльність».

 

Чи можна після цього сподіватися на чесну перевiрку щодо квартири Заліщук? Інших аналогічних справ? Багатьох беруть сумніви. У соцмережах навіть пожартували: за яку ж провину поніс покарання суддя-колядник Зварич, який позичив у свого друга-адвоката 2 млн. дол.?

А ще юристи кажуть: у НАБУ не звернули (чи не хотіли звернути) увагу на такий нюанс — депутат мотивував свою можливість заощадити кошти на квартиру тим, що є співвласником інтернет-видання «Українська правда», проте насправді він лише співзасновник громадської організації з такою назвою, що є неприбутковою. Вона, за словами медіа-юриста Клима Братковського, працює на гранти міжнародних донорів. 

 

Багато хто звернув увагу на  низьку ціну елітної квартири Лещенка. «У цьому клубному будинку всього 11 квартир. Але нардепу все  одно дають знижку — 37%. Хоча в таких комплексах знижок ніколи немає. Ціна квартири без знижки — 12 млн. гривень. «Економія» 4,5 млн. гривень», — написав у Facebook журналіст-розслідувач Олександр Дубинський.

 

Половинчасте рішення НАБУ, очікувано, викликало немало запитань щодо об’єктивності нових антикорупційних органів. Приміром, наводиться приклад екс-депутата Миколи Мартиненка, якого Сергій Лещенко своїми гучними заявами і привів на допити до НАБУ. Там розслідування триває вже 10 місяців, але жодних результатів немає.

 

Мартиненко вже звинуватив НАБУ й Лещенка у фальсифікації розслідування проти нього. «Елітна нерухомість за кілька сотень тисяч доларів була придбана за вдвічі заниженою ціною, при цьому в Лещенка немає підтверджень походження  цих коштів. Ці гроші мають олігархічне і російське походження й отримані Лещенком за кампанію «чорного піару» проти мене. І мова тут йде про набагато більші суми», — вказав екс-депутат.

 

Він зазначив, що рік тому добровільно склав депутатський мандат, щоб «у правовій площині спростувати звинувачення на свою адресу, не ховаючись за недоторканність. Лещенко на таке не здатний, — заявив у відповідь Мартиненко.

А до Сергія Лещенка у журналістів залишаються неприємні запитання. На недавньому брифінгу, наприклад, він ви­знав, що має ще одну квартиру в новобудові на вул. Гетьмана, проте відмовився повідомити, за яких обставин він її отримав. Сказав лише, що «ця квартира не була ним отримана в подарунок, і вона з’явилася в 2006 році».

 

На уточнююче запитання, чи Лещенко її придбав, він не відповів. Але в інтернеті з’явився документ, який свідчить, що Лещенко набув право власності на цю квартиру в 2010-му. І фігурував у документах як інвестор. Тобто, таки придбав. Залишається відкритим питання, звідки взялися кошти на цю купівлю.

 

Враховуючи ще й «справу Заліщук», у «квартирогейті», схоже, не поставлено не те що крапку, а навіть кому. Надто багато залишилося питань без відповідей.