Небезпечний півострів: викрадено редакторку кримськотатарського дитячого журналу Едіє Муслімову
У окупованому росіянами Криму 21 листопада викрали головну редакторку кримськотатарського дитячого журналу "Арманчыкъ" 61-річну Едіє Муслімову. >>
Незаконне голосування в анексованому Криму ставить під сумнів легітимність Держдуми Росії
20.09.2016
Минулої неділі в окупованому Криму окупаційна російська влада провела друге з моменту анексії голосування. Цього разу на півострові обирали депутатів у Державну Думу. Очікувано перемогу здобула пропутінська «державна партія» — «Єдина Росія», яка хоч дещо і втратила популярність, але вкотре отримає найбільше мандатів у Думу.
На анексованому півострові у день виборів відкрилися всі заплановані виборчі дільниці — 1207. Утім, попри всі зусилля окупаційної влади та заклики ще раз «виступити проти Києва і Вашингтона», дільницi були практично пусті. За попередніми даними, загалом у Криму проголосували трохи більше 42 відсотків виборців (майже 635 тисяч осіб).
Очікувано, бойкотували незаконне голосування кримські татари та проукраїнські активісти. «Туди (на вибори. — Авт.) змушують приходити бюджетників, погрожуючи звільненням. В інших людей загрожують відібрати пенсії і пільги. Військових переодягають у цивільне і каруселями возять по всьому Криму.
Крім того, з Росії приїхали кілька автобусів iз масовкою», — каже кримськотатарський активіст Лінур Іслямов. Намагалися заохотити виборців і подарунками. Так, для прикладу, в Армянську місцева телекомпанія розіграла смартфон серед тих, хто прийшов на дільницю, а в Ялті роздавали безкоштовні квитки у кіно.
Незважаючи на офіційну заборону від української влади, вибори в Держдуму Росії на материковій частині України все ж таки відбулися. У неділю виборчі дільниці відкрилися у будівлі посольства у Києві та у Генеральних консульствах Росії у Харкові, Львові та Одесі. З самого ранку у столиці біля російського посольства з гаслами «Смерть Росії» та шибинецею з опудалом глави Кремля зібралися активісти проукраїнських організацій.
Вони намагалися знести паркан держустанови та прорватися до будівлі через кордон iз трьох сотень правоохоронців. Під час сутичок протестувальники побили ногами одного з виборців, а згодом витерли ноги об російський державний триколор.
Присутні на акції «свободівці» заблокували прохід до посольства Росії, через що виникли сварки ще й iз громадянами Росії, котрi бажали проголосувати. До слова, у Києві 18 вересня проголосували близько сотні росіян.
У Харкові тишу на виборах забезпечували аж сім сотень осіб — півтисячі поліцейських та двісті нацгвардійців. У першій українській столиці мітингували представники обласної спілки ветеранів, які вимагали, щоб світова спільнота не визнавала виборів в окупованому Криму. В Одесі під час протесту проти виборів поліція через «бійку і нецензурні висловлювання на адресу поліцейських» затримала чотирьох активістів «Правого сектору», серед яких був і лідер одеського осередку Сергій Старненко. А от у Львові ворота Генконсульства так і не відкрилися, мовляв, у закладі вихідний.
ПОЗА ЗАКОНОМ
Офіційний Київ закликав США і Європейський Союз запровадити нові санкції проти Москви за проведення виборів у Криму, який, за словами Петра Порошенка, Росія перетворила з «курортного регіону в концентраційний табір». У свою чергу «Народний фронт» учора зареєстрував у Верховній Раді проект постанови про невизнання легітимності Державної Думи РФ.
Парламентарії вимагають, щоби світ приєднався до української позиції щодо нелегітимності Думи, яку обрали з порушенням усіх норм міжнародного права. «Спільна позиція всіх західних партнерів буде ще одним свідченням того, що ніхто не визнаЄ і не вИзнає незаконну анексію Криму. Більше того, незаконна анексія Криму потягнула за собою зараз і незаконність вищого законодавчого органу Російської Федерації», — йдеться у заяві.
Не забарилася з реакцією на нелегітимні вибори й світова спільнота. «Вибори, що відбулися в Росії, а також в окупованому нею Криму, не легітимізують російську владу на українській території. Це «голосування» було яким завгодно, але тільки не вільним і справедливим. Жителі Криму не могли вирішувати, ні хто виграє вибори, ні хто стане нібито їх представниками», — заявив віце-президент правозахисної організації Freedom House Роберт Герман. До слова, раніше в доповіді організації «Свобода у світі — 2016» Крим був оцінений окремо як територія, непідконтрольна Україні, й отримав рейтинг «невільний».
Рівень дотримання політичних прав на півострові оцінено в 7 балів, громадянські свободи — в 6 (де 7 — найгірша оцінка з можливих).
НЕВИЛІКОВНА ТРАДИЦІЯ
Так коментує «традиційність» російського голосування на теренах усієї «матушкі Расєї» опозиційний російський політик Олексій Навальний, який не бере участі у виборах після двох судових вироків: «1993 рік. Я тільки-но закінчив школу. Мені 17 років. Проходять вибори до Держдуми, у них беруть участь Явлінський, Хакамада, Рижков, Зюганов, Жириновський.
Я цікавлюся політикою, але брати участь у виборах мені не можна. Минуло 23 роки. 2016 рік. Мені 40 років. Проходять вибори до Держдуми, у них беруть участь Явлінський, Хакамада, Рижков, Зюганов, Жириновський. Я цікавлюся політикою, але брати участь у виборах мені не можна».
За попередніми даними екзит-полу, в Дерджумі РФ партія глави уряду Дмитра Медведєва набрала 44,5 відсотка голосів. Із значно меншими результатами подолали 5-відсотковий бар’єр ще три партії: Ліберально-демократична партія Росії — 15,3%, Комуністична партія Російської Федерації — 14,9% та «Справедлива Росія» — 8,1%. Решта 10 партій залишилися поза бортом Думи.
