Лабораторні роботи в театрі: молоді режисери готували вистави за чотири дні

Ще за кілька днів до початку нового театрального сезону в стінах Національної оперети було дуже гамірно. Там проходив фінал Міжнародного конкурсу-лабораторії Musical Art Project (у жанрі оперети-мюзиклу-опери-буф). 

 

До фіналу дійшли четверо конкурсантів, чиї експлікації (сценарні плани) Експертна рада визнала найцікавішими. Це — кияни Юлія Журавкова та Максим Булгаков (він одночасно представляв і своє рідне місто Суми), одесит Денис Костирко та В’ячеслав Стасенко з Білої Церкви.

 

А як же міжнародний статус заходу? — запитає глядач. За словами організаторів, на конкурс було надіслано чимало експлікацій від закордонних претендентів, роботи грузинського та російського режисерів пройшли до фіналу, але їх автори з тих чи інших причин не змогли приїхати до Києва. Тож фінал вийшов суто українським, але від того не менш цікавим. 

 

На підготовку вистави конкурсанти мали лише чотири дні, впродовж яких у їхньому розпорядженні були актори, диригенти, концертмейстери і всі технічні цехи Театру оперети. Розучити за цей час складні вокальні партії — завдання не з легких, проте молодим режисерам удалося створити досить якісний продукт...

 

Першим свою роботу презентував Максим Булгаков. Максим добре відомий столичній театральній публіці насамперед як блискучий танцівник і талановитий хореограф-постановник. Але, за словами самого конкурсанта, в майбутньому він хоче присвятити себе саме музичній режисурі, зараз заочно здобуває цей фах у КНУТКТ імені Карпенка-Карого.

 

Для конкурсу він обрав комедію-гротеск «Бастьєн і Бастьєнна» на музику Моцарта. Серед усіх постановок ця була наймінімалістичнішою за декораціями і найоригінальнішою за художніми прийомами. Хоча «Моцарта в поліетиленовій обгортці» (саме цей матеріал було використано як головний для оформлення сцени) сприйняли не всі.

 

Вистава, підготовлена аспіранткою Національної музичної академії імені Чайковського Юлією Журавковою, також присвячена темі кохання юних, але вже з погляду сучасного життя. «Телефон, або Кохання втрьох» — таку назву дала своїй виставі режисерка (переклад тексту популярної сучасної опери Джанкарла Менотті «Телефон» Юлія здійснила сама).

 

Головна героїня Люсі щиро кохає свого хлопця Бена, але ще більше вона любить теревенити по телефону й «зависати» в соцмережах. Ситуація ускладнюється тим, що Бен працює провідником на залізниці й для побачень має обмаль часу...

 

Досить простий сюжет, але цікаво поданий і в прекрасному музичному обрамленні. Як і має бути в опері, артисти всі діалоги ведуть лише за допомогою співу. Забігаючи наперед зазначу, що робота Юлії Журавкової отримала найбільше позитивних оцінок від експертів.

 

Якщо два вищеназвані конкурсанти роблять перші кроки в музичній режисурі, то В’ячеслав Стасенко і Денис Костирко мають уже певний досвід постановок у театрі. Можливо, саме з цих причин свої конкурсні роботи вони вирішили втілювати на основній сцені, а не в театрі-фойє, як попередні учасники. (Великий плюс організаторам за те, що вони «забезпечили» публіку — партер було заповнено вщерт, сиділи навіть на балконі).

 

Глядачі досить тепло сприйняли обидві роботи — відповідно, уривок з опери-буф Шарля Лєкока «Жирофлє-Жирофля» та замальовка з оперети «Оскар» Марка Самойлова. А от членам Експертної ради ці міні-вистави сподобалися значно менше.

 

Під час відкритого обговорення підсумків конкурсу, на яке були запрошені журналісти, «дехто з експертів декому з режисерів» дорікнув використанням штампів і відсутністю свіжого погляду.

 

Театральний критик Олег Вергеліс, наголосивши на прекрасній грі всіх акторів, зауважив, що якихось експериментів щодо режисури він у фіналістів узагалі не побачив. Певною мірою, з ним можна погодитися — в положенні «стоячи на голові» ніхто не співав й на люстру від екстазу, як це часто буває в новомодній режисурі, не дерся...

 

Зрозуміло, пошук свіжих ідей і нової стилістики — це завжди на часі.

 

З іншого боку, подібний конкурс iз можливістю в надкороткий термін поставити закінчений міні-спектакль — саме в жанрі музичної режисури — на теренах України відбувся вперше. 

 

Керівник продюсерського центру OpenDoors Ірина Аверіна, яка, власне, є ідейною натхненницею всього проекту, в розмові з кореспондентом «УМ» зауважила: «Проведення театральної лабораторії в жанрі музичної вистави — це надзвичайно складно, бо ж додається робота з партитурою, диригентом, концертмейстером. І я в захваті від того, що зробили наші конкурсанти.

 

Зізнаюсь, впродовж чотирьох днів, коли йшла підготовка, був момент, коли засумнівалася в кінцевому результаті. Але, на щастя, ми всі разом — організатори, конкурсанти, працівники театру — справилися.

 

Дуже сподіваюсь, що наш конкурс, який уже має підтримку з боку Міністерства культури України та Київської міської держадміністрації, матиме продовження і з часом стане потужним стартовим майданчиком для молодих режисерів». 

 

Утiм Юлія Журавкова і Максим Булгаков уже за підсумками цьогорічного конкурсу отримали запрошення в наступному сезоні здійснити повноцінні постановки своїх «лабораторних» вистав на малій сцені Національної оперети.