Проблема сміття і сортування відходів у Києві залишається однією з найболючіших. Намагаючись досягти рівня європейського розвиненого мегаполісу, елементарнi контейнери для роздільного збору сміття можна знайти лише в кількох районах столиці, та й культуру користування і розуміння правильного розділення сміття влада не прививає містянам, які викидають батарейки, пластик, алюміній і органіку разом, не переймаючись тим, що кожен день власноруч отруюють навколишнє середовище.
Тим часом батарейки, наприклад, і використані лампи забруднюють землю важкими металами, а при спалюванні виділяють токсичні елементи. Пластиковий пакет у ґрунті розкладатиметься 100-200 років, а пластикова упаковка чи пляшка — 500 й тисячу років.
На сайті Київради перманентно з’являються нові петиції від небайдужих активістів чи простих громадян iз пропозиціями налагодити систему роздільного сміття. Зокрема, в липні зареєстрована пропозиція про встановлення в кожному кварталі кліток чи контейнерів для збору пластикових відходів.
«Пропоную, щоб ЖЕК у кожному дворі встановив контейнер або клітку (як в Ізраїлі), куди можна буде викидати окремо пластикові пляшки, пакети тощо, — зазначила авторка петиції Марія Кацева. — Пластик розкладається кілька сотень років і вважається вічним за терміном тривалості розкладання в природі і тому є найнебезпечнішим для неї!
Це дуже важливо для екології, щоб ми не жили на смітнику». Цікавий факт, в Ізраїлі не лише прискіпливо слідкують за правильним сміттєзбором, а й впроваджують механізми з переробки відходів. Так, з 2011 року в Ізраїлі діє закон, за яким усі виробники повинні самі утилізувати упаковку від проданих товарів.
До 2020 року виробників зобов’яжуть утилізувати 100% упаковок, а викидати упаковки на звалища буде повністю заборонено. Тим часом до петиції щодо збору пластику до обов’язкових 10 тис. підписів, які б провели її до розгляду у Київраді, не вистачає ще понад 7 тис., а днів залишилось всього 18.
До слова, схожа петиція про необхідність встановлення автоматів для збору небезпечних відходів: батарейок, ртуті, пластику тощо, зареєстрована у грудні 2015 року, набрала понад 10 тис. підписів і була розглянута на засіданні Київради. Комісія одноголосно підтримала актуальність і необхідність врегулювання проблеми сортування відходів, однак до активних дій не приступила й досі.
За словами мера Києва Віталія Кличка, лише на великих підприємствах, де утворюється порівняно велика кількість небезпечних відходів, налагоджено відповідний облік і контроль збору й утилізації такого сміття. «Що ж стосується маленьких підприємств та населення міста, то ця система потребує суттєвого вдосконалення та розвитку», — зазначив мер.
Тим часом пропозиція встановити автомати для збору таких відходів у населення провалилася через ціну питання: «Питання, викладене в електронній петиції, щодо встановлення мережі автоматичних систем приймання небезпечних відходів у складі побутових, розглядалось, але, з огляду на високу вартість та низькі антивандальні властивості зазначених контейнерів для збору, прийняте не було», — наголосив голова КМДА.
До речі, 1 вересня з’явилася нова петиція щодо встановлення у кожному кварталі контейнерів для алюмінієвих відходів. Автор пропозиції Юрій Гриневич наголошує на необхідності переробляти алюміній на сировину й використовувати повторно. Поки що петицію підтримали 305 підписами, до дедлайну залишилось 79 днів.
