Завдяки наскрізь фальшивим індійським фільмам, якими захоплюється значна частина українців i мешканців країн Заходу, у глядачів створилось абсолютно спотворене уявлення про реалії в цій країні, зокрема про чоловічо-жіночі стосунки. Боллівуд, так за зразком Голлівуда називають індійську кіноіндустрію, щороку продукує більше фільмів, ніж США і Європа разом узяті.
У цих фільмах танцюють, співають, а відносини між закоханими чисті, немов у янголів. Бо навіть поцілунки на екрані заборонено показувати. Ой, наскільки ж відмінними є індійські реалії!
1 вересня агенція «Рейтер» та сайт телеканалу «Аль-Джазіра» поширили звіт індійського Національного бюро з виявлення кримінальних дій, в якому вказується, що в Індії впродовж 2015 року зареєстровано 34 тисячі 651 випадок зґвалтувань. Вік жертв варіюється від дитячого до 60 і більше років. У 17 тисячах випадків жертвами стали жінки віком від 18 до 30 років.
Індійські групи захисту людських прав стверджують, що справжня кількість жертв на порядок чи порядки вища. Британська газета «Гардіан» iз посиланням на ці ж правозахисні групи повідомляє, що через вуличні ґвалтування пройшли 79% індійських жінок.
Національне бюро вказує у своєму звіті, що у 33 тисячах 98 випадках ґвалтівники були особисто знайомi з жертвами зґвалтування. Упродовж минулого року до правоохоронних органів заяви про вчинене проти них насилля подали лише 4437 жертв, хоча 2014 року таких заяв надійшло 36 тисяч 735. Це яскраве свідчення того, що жертви не сподіваються, що правоохоронці та судова влада покарають кривдників.
Навпаки, у ході розслідування та судових засідань вони вдруге стають жертвами принижень та сорому. Толерування сексуального насильства надалі залишається елементом індійської традиції.
Правозахисні групи вказують, що саме завдяки толерантному ставленню влади до таких злочинів переважну більшість їх не розкривають, а злочинців — не карають. Кавіта Крішнан, речниця Загальноіндійської асоціації прогресивних жінок (All India Progressive Women), говорить: «В Індії дуже малий відсоток заяв про скоєні зґвалтування.
Корінь проблеми в тому, що державні інституції в Індії ігнорують права жінок, особливо сексуальні, і все це робиться в ім’я збереження національної культури». Звичайно, що влада звертає увагу на особливо кричущі випадки після того, як про них повідомляють світові ЗМІ. Так було, наприклад, у випадку групового зґвалтування студентки у громадському транспорті чи зґвалтування 72-річної католицької черниці.
Індійська цензура може заборонити випуск на екран фільму зі сценою поцілунку, але влада загалом не звертає увагу на існування в нетрях великих індійських міст сотень брудних борделів, у яких люди мешкають поколіннями. Чоловіки працюють сутенерами, які продають своїх матерів, сестер, дітей та молодших братів.
Добробут індійського суспільства підвищується, тому для індійського робітника так само природно зайти до такого брудного закладу після роботи, як для мешканця Заходу — до бару. Ті ж, хто не має навіть кількох рупій для таких «розваг», об’єднуються у зграї вуличних ґвалтівників.
Ще до оприлюднення згаданого звіту міністр культури Індії Махеш Шарма звернувся минулого тижня з порадою до закордонних туристок в Індії не вдягати для виходу на вулиці спідниць, а також не перебувати на вулицях наодинці, а лише у супроводі чоловіків. Шарма заявив, що така порада продиктована міркуваннями безпеки закордонних туристок.
На його думку, жінка у спідниці чи самотня жінка на вулиці сама провокує зґвалтування. Влада навіть видрукувала відповідні порадники для закордонних туристів iз такими попередженнями та з зазначенням найнебезпечнiших міст та районів у них. «Індійська культура є відмінною від західної», — зазначає міністр туризму Індії.
A ТИМ ЧАСОМ...
Цього тижня суд австралійського міста Сідней засудив до п’яти років ув’язнення 20-річного емігранта з Бангладеш Муфіза Рахамана за зґвалтування 10-річного хлопчика, також вихідця з Бангладеш. Насильник був дуже здивований вироком і пояснював у суді, що в його рідній країні Бангладеш зовсім не вважається злочином, а є культурною традицією, коли дорослі чоловіки мають сексуальні стосунки з хлопчиками. Тож чи варто дивуватися хвилі сексуального насилля, яке принесла до Європи остання велетенська хвиля мігрантів з Азії та Африки.
