Сенат Бразилії позавчора проголосував за усунення з посади президента Ділми Руссеф, повідомляє Бі-Бі-Сі. Підставою для такого рішення стали звинувачення у свідомих спотвореннях даних про стан державного бюджету з метою приховати його дефіцит, а також витрати бюджетних коштів без узгодження з парламентом.
Сама Ділма Руссеф заперечує всі звинувачення. Раніше вона називала наміри щодо її імпічменту «змовою». Для усунення з посади президента потрібно дві третини голосів Сенату. Під час позавчорашнього голосування 61 сенатор проголосував «за», 20 — «проти». До 1 січня 2019 року, коли мав би закінчитися термін перебування на посаді Ділми Руссеф, обов’язки голови держави виконуватиме Мішел Темер, який раніше був віце-президентом.
Прибічники Руссеф вважають, що саме Темер був організатором змови з метою відсторонення президента.
Ділма Руссеф, яка має болгарське походження, стала першою жінкою-президентом країни у 2011 році. Робітнича партія, яку вона представляє, була при владі впродовж останніх 13 років. Дебати щодо імпічменту почалися у Сенаті в травні цього року — тоді Ділму Руссеф відсторонили від обов’язків на час процедури імпічменту.
«Так, я дійсно вірю, що я жертва. І, звісно, так, я невинна. І у той же час, я невинна жертва», — сказала тоді пані Руссеф в інтерв’ю Бі-Бі-Сі. — Ми в уряді віримо, і мої прибічники вірять, що процес імпічменту незаконний і нелегітимний». У липні вона бойкотувала церемонію відкриття Олімпіади у Ріо, основний період підготовки до якої припав на час її президентства.
«Я не збираюся грати роль другого плану на Іграх у Ріо», — сказала тоді пані Руссеф. Після голосування вона назвала імпічмент «державним переворотом». Після завершення процедури імпічменту Руссеф виступила зі зверненням до народу, в якому заявила: «Ми повернемося, щоб продовжити».
А оскільки Сенат залишив за нею громадянські права разом із правом займати виборні посади, то обіцянка Руссеф має реальні підстави.
Імпічмент президента Ділми Руссеф розколов Бразилію — одразу у кількох великих містах тривали демонстрації за та проти відставки глави держави. Під час голосування в Сенаті приміщення парламенту було обнесене металевими ґратами та оточене потужними кордонами поліції. На вулиці Сан-Паулу вже третю ніч поспіль виходять прихильники Руссеф, які звинувачують Конгрес в ігноруванні волі народу.
Тим часом опоненти президента святкують перемогу: вони вже давно боролися за відставку Руссеф, аби домогтися зміни владних еліт у країні. Однак мирні демонстрації у ніч проти четверга переросли на сутички. Поліція зробила спробу розігнати прихильників Руссеф. Проти натовпу застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ.
Відразу після проголосування імпічменту 68-річної Руссеф 75-річний Мішель Темер, консерватор за переконаннями і запеклий політичний противник Руссеф, о 19 годині за місцевим часом склав президентську присягу. Так голосування в Сенаті 31 серпня поклало кінець 13-річному правлінню в Бразилії лівих сил, зазначає «Франс Пресс».
На імпічмент Руссеф гостро відреагувала влада країн Латинської Америки з лівими режимами. Венесуела відкликала свого посла та заморозила відносини з Бразилією. Лівий уряд у Каракасі назвав відсторонення Руссеф від влади «державним переворотом». Бразилія відкликала своїх дипломатів iз Болівії та Еквадору за критику усунення всенародно обраного президента. Ці дві країни зробили кроки у відповідь, також відкликавши своїх диппредставників із Бразилії.
