Коли дії не відповідають подіям

01.09.2016
Події в державі змушують відповідальних керівників приймати конституційні рішення відповідно до цих подій. Так чинять президенти Франції і Туреччини, запроваджуючи у своїх країнах надзвичайний стан відповідно до обставин. На жаль, цього не сталося в Україні.
Крим віддали на поталу окупантам без жодного спротиву, а також окремі райони Донецької та Луганської областей, не запровадивши воєнний стан, згідно з вимогами Конституції. Так могли вчинити тільки малороси (віковічна наша хвороба), а не українці. Керівники ОУН-УПА цього не зробили б, не дали б агресору жодного шансу для виправдання перед світом.
Верховна Рада до цього часу не ухвалила закон про окуповані території. Фактично вже більше двох років Росія воює з Україною, про це вже говорить наш Президент та інші керівники держави, а юридично ніякої війни ніби й нема — є АТО, тобто за законами мирного часу гинуть наші вояки і мирні люди. У зв’язку з цим донецькі суди ухвалюють рішення, згідно з якими Україна зі свого бюджету повинна відбудовувати зруйновані агресором будівлі. А ще у тюрми саджають героїв-добровольців, які зупинили наступ окупантів, тому що в мирний час (воєнного ж стану немає) затримували сепаратистів, реквізовували транспорт.
Держава Україна, завдяки своїм «мудрим» керівникам, усі збитки, заподіяні агресором, узяла на себе, тоді як це повинні відшкодовувати окупанти. Наші керівники самі себе перехитрили, погодившись на якісь безплідні Мінські угоди, відмовившись від гарантій Будапештського меморандуму. Ця війна, яка приносить щодня горе в українські сім’ї, — на користь олігархів, які мертвою хваткою вчепились у тіло Української держави і мають з цього великі прибутки. На крові українських героїв заробляють великі статки, торгівля в «сірих зонах» та корупція процвітають і кінця війні не видно, оскільки при владі вже 25 років бариги-торгаші, яким не дорога Україна, її народ. Вони готові пожертвувати нею, лиш би зберегти свої багатства.
Українські державники повинні згуртуватися і виступити з вимогами до керівників країни дотримуватись положень Конституції і міжнародних договорів. Тільки добре озброєна Українська армія і гаранти Будапештського меморандуму можуть принести мир на землю України.
Іван ШІМАНЧУК
  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>

  • Україна має щодня пам’ятати: її найбільшою цінністю є люди

    Вся система «Азову», починаючи від підготовки особового складу і планування операцій, закінчуючи забезпеченням своєчасної медичної допомоги пораненим та великою інфраструктурою довкола підрозділу, побудована саме за цією логікою — життя та здоров’я особового складу є нашою головною, найбільшою цінні >>