Фартушок для Злати: про уроки кулінарії, подарунок однокласника і першу вчительку

Маленька киянка Злата вперше піде до дитячого садочка. Їй нині лише 2,6 рочку. Тож поки дівчинка весь свій час проводить з мамою Яною. І окрім прогулянок, алфавіту, вона ще й навчається пекти свій перший пиріг. І робить це з превеликим задоволенням.

 

Для кулінарного дійства мама Яна дістала з шафи свій дитячий фартушок у синю клітинку. Він Златі майже впору. І дуже подобається.

 

«Цей фартушок вручив мені однокласник Сергій Діденко на 8 Березня у другому класі. Його мама була швачкою, і він завжди такі оригінальні речі дарував», — розповідає «Україні молодій» Яна Богомаз. 

 

Тож, жартує, фартушок дочекався Злати. І нині він як сімейна реліквія. У ньому вже її донька навчається кулінарити. Як колись сама Яна — у своєї мами Надії.

 

Для першого уроку, пояснює Яніна, вона вибрала для доньки найпростіший рецепт. Разом задумали спекти фруктовий пиріг. Каже, взяли 4 яблука, додали одну склянку цукру, чотири яйця, 0,5 чайні ложки соди, погашеної оцтом, і одну склянку борошна. 

 

У начинку до яблук, уточнює Яна, можна ще додавати сливи, персик, абрикоси. Кому як подобається. І на якість випічки, запевняє, це не вплине. Навіть навпаки. А також радить притрусити тісто корицею, від чого пиріг вийде особливо запашним. Випікати такий пиріг Яна радить у розігрітій духовці при температурі 180 градусів 30-40 хвилин.

 

«Злата у нас справжня господарочка. Вона в захваті від того, що їй доручають таку роботу — перемішувати інгредієнти, змащувати деко, заливати яблука тістом. Для неї це все нове, невідоме й від того неймовірно цікаве», — веде далі Яна Богомаз.

 

Вона пригадує, як збиралися ставити в духовку пиріг, а донечка запропонувала, мовляв, давай уже його куштувати будемо. Правда, уважно вислухала, коли їй пояснили, що смаколик має ще «посидіти і погрітися у гарячій духовці, щоб випектися», і згодилася чекати. Тим часом терпляче заглядала через скло в духовку, як же він «підростає».

 

«Як тільки витягла пирога, кажу доньці, бери велику ложку і давай куш­тувати будемо. Ту мить і сфотографувала», — щасливо усміхається мама Яна.

 

Сама вона захоплюється випічкою зi шкільного дитинства. Каже, приблизно в другому класі на день народження її першої вчительки мама Надя спекла торт. Він називався «Міністерський». До речі, уточнює, в цього торта теж своя історія. Бо його рецепт мама привезла з Карелії, коли вони разом гостювали в родичів. І рецепт той дуже простий, а торт — одна смакота. 

 

«На один корж для великого торта беремо по склянці сметани і цукру, 2 яйця, трішечки соди і борошна до густоти сметани. Все це перемішується — і в духовку на 40 хв. При температурі 180 градусів», — розповідає Яна. І додає: для другого і третього коржів такі ж інгредієнти, але в один додаються подрібнені горіхи, а в інший — мак. Коржі, аби вони стали м’якшими, можна просочити будь-яким сиропом. Торт виходить великий, і коли у вас гості — вистачить на всіх.

 

«Але є ще й маленький «Міністерський». І для нього на один корж потрібно 2-3 столовi ложки сметани, одне яйце, по півсклянки цукру та борошна і дрібка соди», — пояснює Яна.

 

Вона каже, що для цього торта свій крем. Готується він із 200 г згущеного молока (банку треба півтори години прокип’ятити, аби згущенка набула світло-коричневого кольору). Після охолодження збиваємо варену згущенку з 200 г масла.

«Міністерський» торт, пригадує Яна, вона навчилася пекти самостійно ще коли навчалася у 5-му класі. 

 

«Мою першу вчительку у Київській середній школі №15 звали Валентина Борисівна Пересада. Вона дозволяла нам приносити на день народження солодощі, і ми влаштовували колективне чаювання», — пригадує своє шкільне дитинство Яна Богомаз. Тож вона випікала цей торт не лише на свій день народження, а й на іменини першої вчительки — 6 грудня. Ця традиція залишилася й тоді, коли Яна навчалася в університеті. Вона пекла торт і їхала до рідної школи. 

 

«Пізніше, коли Валентина Борисівна пішла на пенсію, вітали її у неї вдома. Скільки емоцій завжди було!» — згадує Яна.

 

Але, на жаль, каже, у 2012 році була остання зустріч з улюбленою першою вчителькою. Бо в 2013 році вона померла. Незадовго до свого дня народження. А Яна напередодні купила всі продукти, аби приготувати для неї торт...

 

Узагалі, зізнається Яніна, їй дуже подобається готувати щось своїми руками. І тут для неї цікаво абсолютно все — процес підготовки, випікання, оформлення і те, з якою радістю приймають її роботу інші.

 

Тепер вона постійно пече торти для своїх родичів та знайомих. Зробити сюрприз дорогій людині на день її народження для неї велике задоволення. 

 

«Для мене важливо, які емоції проявляють люди, коли бачать мої вироби. І їхнє захоплення — це як подяка або нагорода, це те, заради чого я все це затіваю», — зазначає Яніна. 

 

Вона згадує, як на ювілей свого рідного дядечка подарувала йому оригінальний торт. Спекла його за рецептом «Чорного принца», але оформила у вигляді дерев’яної дiжечки з червоною ікрою, а зверху поклала ще й велику ложку. Все це виліпила із кондитерської мастики. Родичі тоді дуже дивувалися, якими справжніми вийшли ікринки. Я ту желейну ікру, пояснює з усмішкою Яна, «метала» з допомогою шприца. 

 

Якось мала племінниця замовила їй торт iз чаплею та зеленими жабками. Й наголосила, щоб чапля обов’язково була з піднятою ногою. Ми так і не дізналися, сміється Яніна, чому саме з піднятою ногою. 

 

Такими презентами вона радує племінницю на кожен день народження — на три роки торт для Жені був у вигляді Вінні-Пуха з ромашками, ще через рік — мультяшний Ведмідь тримав на руках шкодарку Машу. 

 

Серед тортів, котрі Яніна випекла останнім часом, вона пригадує «Велику полуницю», «Кухоль пива», «Одиничку з лисичкою»...

 

«Моя однорічна племінниця Емма дуже любить свою іграшкову лисичку. На перший день народження дівчинки виліпила з кондитерської мастики точно таку і «посадила» на торт. А торт виготовила у вигляді цифри «1», — каже Яніна. І додає: свого часу, ще коли навчалася у школі, ходила на додаткові заняття з малювання. У школі навчалася ліпити з глини та пластиліну. Тож усе це згодилося у дорослому житті. 

 

Яніна не ліниться випікати такі оригінальні торти не лише для всієї своєї родини, а й для подруг та їхніх малюків. Над своїми виробами вона чаклує, як над витворами мистецтва. Хоче, аби вони були не тільки смачні, а щоб ними ще й милувалися. А потім пригадували, яким неповторним видався той торт.

 

Основу торта, каже Яніна, вона готує на основі «празького», бо, як показує її кулінарна практика, він практично всім родичам та друзям до смаку. А оформлення кондитерського виробу — тут уже «включає» свою фантазію. І щоразу вона інша. Це — як картина зі своїм неповторним сюжетом.

«Зазвичай беру форму діаметром 19 см. Для бісквіта потрібно 5 яєць (один жовток потрібно залишити для крему), цукор — 150 г, борошно — 115 г, какао — 25 г, масло вершкове — 40 г», — пояснює Яніна.

 

Вона каже, що для бісквіта збиває 4 жовтки з половиною цукру (75 г). Потім окремо збиває білки до густоти. Додає цукор, який залишився, і далі продовжує збивати. Виходить світла і дуже пишна маса.

 

«Потім акуратно й повільно, знизу і доверху, треба змішати білки та жовтки. Всипати борошно, просіяне з какао, та перемішати ложкою від краю до середини, старанно, але обережно», — наголошує Яніна Богомаз.

 

За її словами, далі вона вливає по краю посуду 40 г розтопленого та охолодженого масла. І все знову перемішує. Готову масу виливає у форму, змазану маслом і посипану борошном. 

 

«Бісквіт випікаю півгодини при температурі 200 градусів, прикривши його пергаментом. А тим часом готую крем», — ділиться секретами приготування Яніна.

 

Для крему, уточнює вона, бере один жовток, 20 г води, 120 г згущеного молока, 200 г вершкового масла, трішки ваніліну, 20 — 30 г шоколаду.

 

Яніна пояснює, що вона спочатку змішує жовток iз водою, а вже потім додає згущене молоко. Цей сироп ставить на невеличкий вогонь і варить, як англійський крем. Важливо, до густоти. Це буде, наголошує, відразу видно. 

 

Далі вона збиває вершкове масло з ваніліном. Сюди ж додає, потроху, щоразу збиваючи, охолоджений сироп зі згущеним молоком. Уже по завершеннi збивання додає розтоплений шоколад.

 

«Виходить просто чудовий крем для торта!» — хвалиться Яніна Богомаз.

 

Тим часом, продовжує вона, коли випікся бісквіт, перевертає форму з випічкою і дає вистоятися до повного охоло­дження. Після цього акуратно ділить бісквіт на три коржі.

 

«Структура бісквіта просто чудова — пориста, не кришиться й трішки волога (я просочую його мандариновим джемом)», — говорить Яніна.

 

На завершення цієї приємної роботи молода господиня прошаровує коржі бісквіту кремом, ставить їх ненадовго у холодильник, а потім покриває глазуррю.

 

«Глазур може бути будь-яка. Наприклад, шоколад плюс вершки або ж вершки плюс чорний шоколад. Застигає дуже красиво!» — говорить Яніна. 

 

Але, додає, частіше за все, свої торти готує під кондитерську мастику. У таких випадках, уточнює, вирівнює торт кремом і ненадовго ставить у морозильну камеру, аби застигнув. А тим часом вимішує мастику. Для цього, каже Яна, вона купує в супермаркеті 100 г жувального зефіру і 250 г цукрової пудри. Потім зефір розтоплює в мікрохвильовці, додає потроху пудри і вимішує та розкачує, мов тісто. Також для кольору додає харчовий барвник. А потім витягує з холодильника торт і покриває його мастикою, наче ковдрою. І цю «ковдру», каже Яніна, прикрашає за своїм бажанням. 

 

«Тож смачного!» — бажає Яніна усім, хто вирішить випекти торт за її рецептом.