Пенсіонер Володимир Васильченко розповідає, що думка встановити квартирний прилад обліку спожитого газу виникла в нього саме завдяки ПАТ «Полтавагаз».
«Я черпаю інформацію з преси, — повідомив він. — Так от, у серпні 2013 року з’явилася інформація прес-служби ПАТ «Полтавагаз» про те, що відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» публічне акціонерне товариство розробило графік оснащення житлового фонду квартирними лічильниками природного газу. Наприкінці містилося звернення до полтавців: не чекайте, мовляв, останніх термінів, бо тоді через завантаженість відповідних підрозділів не зможемо гарантувати вам своєчасного встановлення приладу обліку газу, і це може призвести до припинення газопостачання до вашого житла. Я, що називається, проковтнув наживку: звернувся із заявою до газорозподільного підприємства, у якій і просив встановити у моїй квартирі лічильник для забезпечення обліку спожитого мною природного газу. Мені відповіли, що, згідно зі статтею 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», передбачено поетапне безкоштовне обладнання газовими лічильниками квартир та приватних будинків: у житлі, де природний газ використовують для підігріву води та приготування їжі, — до 1 січня 2016 року, а там, де тільки для приготування їжі, — до 1 січня 2018 року. «У вашій квартирі є лише газова плита, тому безкоштовне встановлення лічильника може бути виконано з 1 січня 2016 року», — йшлося в листі за підписом голови правління ПАТ «Полтавагаз» Ростислава Гринчака.
Володимир Дмитрович дочекався 2016 року й, вирішивши, що тепер уже настала його черга оснастити домівку газовим лічильником, спробував знову нагадати про себе, звернувшись до газорозподільного підприємства. Проте цього разу з пенсіонером заговорили інакше. У листі за підписом першого заступника голови правління ПАТ «Полтавагаз» Сергія Мокрого йому нагадали, що, згідно з Конституцією України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Далі автор листа посилається вже не на Закон України «Про забезпечення комерційного обліку споживання природного газу», а на Постанову Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», згідно з якою за ініціативи балансоутримувача або оператора газорозподільних систем та за їхній рахунок може бути встановлений будинковий вузол обліку природного газу. У разі ж, якщо власник квартири не згоден розраховуватися за спожитий газ за показниками будинкового приладу обліку, він може встановити квартирний лічильник за власні кошти.
Висновок такий: підстави для задоволення заяви Володимира Васильченка щодо встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за рахунок ПАТ «Полтавагаз» відсутні.
«Виходить, тоді, коли писали відповідь на мій перший лист, були підстави, а зараз їх немає? — обурюється Володимир Дмитрович. — Принагідно мені погрожують судом, якщо не погашу заборгованості в сумі 49 гривень 58 копійок. І це при тому, що ніякої заборгованості в мене немає, — просто листа надіслали четвертого числа, а я розраховуюся за послуги з газопостачання 15-го, коли отримую пенсію. То навіщо ж мене лякати судом?
Оце такі, на перший погляд, дрібниці свідчать про ставлення монополіста до людей. «Полтавагаз» — єдина організація, яка не вважає за потрібне працювати зі споживачами. От дивіться: усі ми щомісяця знаходимо у своїх поштових скриньках платіжки від «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканалу». А від «Полтавагазу» — ніколи. Невже це так складно?
У нашому будинку 252 квартири, і чи не кожен власник, звернувшись із проханням встановити індивідуальний газовий лічильник, отримав свого часу позитивну відповідь від керівництва правління ПАТ «Полтавагаз». Ну, панове, так будьте ж послідовними: сказали «А», то скажіть і «Б». Навіщо ж нас дезінформувати?»
На загальних зборах мешканці будинку, в якому проживає й Володимир Васильченко, вирішили звернутися до суду. Бо вважають, що, відмовивши їм у безкоштовному встановленні квартирних газових лічильників, газорозподільне підприємство порушує їхні конституційні права, зокрема передбачені й Законом України «Про захист прав споживачів». Окрім усього, мешканцям сусідньої багатоповерхівки ПАТ «Полтавагаз» установило квартирні лічильники — це ще більше підлило олії у вогонь. «Виходить, там можна встановити, а в нас — ні», — розмірковують мешканці будинку № 24.
«Особливості встановлення лічильників природного газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згаданий закон передбачає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на певній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ, зокрема, використовується тільки для приготування їжі, до 1 січня 2018 року. У разі ж невстановлення з вини суб’єктів господарювання приладів обліку природного газу в зазначені строки припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється», — наголошує Володимир Васильченко.
Нині мешканці багатьох житлових висоток Полтави виступають проти встановлення будинкових приладів обліку споживання природного газу.
Володимир Васильченко переконаний, що лічильник загального користування не може забезпечити кожному споживачу справедливого та прозорого обліку блакитного палива: «От, скажімо, я тривалий час провів у лікарні — у моєму віці від такого ніхто не застрахований. При цьому змушений буду платити стільки ж, як і сусіди, котрі, поки я лікувався, використовували природний газ. Або іще одна життєва ситуація: сусідка не від хорошого життя взяла квартирантів, а формально прописана у квартирі сама. Тож у такому разі мені доведеться платити й за газ, спожитий тими, хто винаймає житло. Таких прикладів можна навести чимало. Отож, використовуючи будинковий газовий лічильник, неможливо об’єктивно оцінити об’єм спожитого блакитного палива кожним конкретним мешканцем квартири. Гуртове, як кажуть в Україні, — то чортове».
Збирається підтримувати мешканців будинку № 24, що на вулиці Миру, в суді депутат Подільської районної ради Полтави й до того ж юрист Вікторія Хрістова-Синявська. «Відповідно до закону про захист прав споживачів, кожна людина має сплачувати тільки за те, що споживає, — пояснює вона, чому зайняла таку позицію. — Мешканці дев’ятиповерхівки № 24 у відповідь на заклик газорозподільного підприємства звернулися до нього із заявами й отримали обіцянки, що їм встановлять квартирні лічильники (ці відповіді ми прикладаємо до позовних заяв). І, до речі, в сусідньому будинку за адресою: Богдана Хмельницького, 9/7, такі лічильники встановили. Виходить, одним споживачам встановили, а іншим — ні. Це несправедливо. Тож люди відстоюватимуть свої права в судовому порядку. Не вдасться добитися справедливості в районному суді Полтави, подаватимемо апеляцію — йтимемо до кінця. Спочатку керівництво ПАТ «Полтавагаз» посилалося на Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», нині ж цитує постанову НКРЕКП. Тож виникає запитання, який документ має більшу силу».
На газорозподільному підприємстві наголошують: у жодному нормативному акті немає вказівки обліковувати спожитий газ тільки квартирними лічильниками. У прес-службі ПАТ «Полтавагаз» зазначають, що, керуючись Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», газорозподільне підприємство мало до 1 січня 2016 року забезпечити індивідуальними газовими лічильниками тих споживачів, які використовують газ для підігріву води та приготування їжі. Нині «Полтавагаз» за власний кошт дооснащує лічильниками квартири тих із них, хто з поважних причин не зміг установити їх вчасно (на сьогодні таких лишилося 1 500).
Що ж до споживачів, які використовують газ лише для приготування їжі, то згаданим вище законом передбачено встановлення в їхньому житлі лічильників до 1 січня 2018 року. За перше півріччя нинішнього року спеціалісти підприємства вже встановили для цієї категорії споживачів 1 200 лічильників (із них 860 — за рахунок газорозподільної організації).
Водночас на підприємстві наголошують, що в жодному нормативному акті немає вказівки забезпечувати облік спожитого газу тільки квартирним лічильником. Тобто законодавець передбачив забезпечення споживачів, які використовують газ лише для приготування їжі, як квартирними, так і будинковими лічильниками. Нині понад 55,6 тисячі споживачів досі розраховуються за спожитий газ за нормами.
За підрахунками НКРЕКП, щоб оснастити домівки цих абонентів побутовими приладами обліку спожитого газу, знадобиться 10 років. До того ж для цього потрібні значні обсяги фінансування. До речі, саме НКРЕКП є ініціатором програми встановлення будинкових газових лічильників.
Таким чином, ПАТ «Полтавагаз» просто змушене вести ці роботи. Цьогоріч встановлено лише 55 будинкових вузлів обліку природного газу. Газопостачальне підприємство рекомендує своїм споживачам не перешкоджати їхньому встановленню, оскільки ці роботи ведуться винятково на підставі угоди між балансоутримувачем будинку та газорозподільним підприємством.
Участь власників квартир у цьому процесі законом не передбачена, а тому їхні заяви про незгоду не мають юридичної сили. А ще у прес-службі ПАТ «Полтавагаз» додали, що дії тих полтавців, котрі перешкоджають встановленню будинкового приладу обліку природного газу, мають протиправний характер, за що передбачена адміністративна відповідальність.
