Український Кабмін не може сформувати Державного бюджету 2017 року, тому що не має підтвердження від Міжнародного валютного фонду про наданням нам чергового траншу кредиту. У той же самий час МВФ не квапиться видавати Україні транш до того моменту, поки не побачить, наскільки наш Кабмін зумів збалансувати Державний бюджет 2017 року... Зачароване коло при цьому вигинають в еліпс деякі міністерства, передусім силового блоку, які вимагають суттєвого дофінансування своєї бурхливої діяльності. Хоча виконати навіть поміркований варіант держбюджету «від Мінфіну» і то буде вельми непросто.
На папері наразі все збiгається
Міністр фінансів Олександр Данилюк нещодавно повідомив про головні параметри проекту Держбюджету-2017, який підготувало його відомство. Надходження — 785,5 млрд. гривень. Витрати — 851,6 млрд. гривень. Дефіцит таким чином сягне 66,1 мільярда гривень. Що буцімто є цілком прийнятним для Міжнародного валютного фонду — і після ухвалення ми нібито зможемо претендувати на кошти у розмірі півтора мільярда доларів та зелене світло від інших донорів, оскільки Фонд нам довіряє. Втім не все так просто.
Плановані 66 млрд. гривень дефіциту — це значно кращий показник, ніж цьогорічні 85 мільярдів. Тобто українська економіка наступного року має спрацювати значно краще, ніж цьогоріч. Хоча далеко не всі в Україні вірять, що ми зуміємо виконати Держбюджет нинішнього року.
«Міжнародний валютний фонд, треба думати, хоче побачити, за рахунок чого влада планує зменшити цей дефіцит. Тому що нинішнього року існує надзвичайно великий ризик невиконання дохідної частини бюджету, наприклад у розділі приватизації, тобто доходів від неї», — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. На його думку, цілком очевидно, що ми не зможемо зменшити статті витрат, пов’язані з обороною. Тобто жодне міністерство, яке пов’язане з цим напрямом, не буде секвестровано.
«Звичайно, можна придумати нові податки чи підняти ставки за існуючими, але це ще не означає збільшення надходжень. Адже подібна практика в українських реаліях може призвести до тінізації економіки. Тобто виходом для підприємців та українських громадян буде приховування доходів», — пояснює Новак.
Побачити всі бюджетні плани уряду Володимира Гройсмана у цифрах можна буде у вересні, коли запрацює Верховна Рада і Кабмін внесе на розгляд депутатів свій варіант державного кошторису. А наразі експерти можуть користуватися лише загальними планами виконавчої влади щодо джерел економії фінансів.
Тут утиснемо, там розширимо...
Уряд обіцяє представити на суд громадськості комплекс заходів про реформування соціальної сфери. Так, планується змінити розподіл єдиного соціального внеску між соціальними фондами, уніфікувати підхід до видачі соціальних виплат, змінити правила надання пенсійних надбавок.
Злі язики також закидають плани неофіційного «секвестрування» субсидій — відповідні органи нібито будуть частіше відмовляти заявникам. Всі ці заходи, як вважають урядовці, дадуть рекордну економію — 20,2 мільярда гривень.
Наступний пункт урядових старань — реформи у галузі освіти. Це вже відомі скасовані стипендії, фінансування ПТУ з місцевих бюджетів і передача на ті ж місцеві бюджети витрат на оплату комунальних послуг у сфері освіти тощо. Такий шлях має дозволити заощадити 12,4 млрд. гривень.
Ще 10 млрд. гривень у бюджет мають принести зміни у сфері охорони здоров’я. Ідея не надто відрізняється від освітянської: зміна підходів до управління, створення єдиного медичного простору та... часткова передача фінансування медичних закладів на місцеві бюджети.
Децентралізація ж!..
Окрім глобальних речей, в уряді, як зауважують експерти, можуть використати кілька умовно чесних, але безвідмовних трюків. Головний iз них — падіння курсу національної валюти. Гривня — попри весь оптимізм Нацбанку та всі об’єктивні обставини на користь її стабільності — як відомо, вже почала слухняно дешевшати. «Фішка» тут у тому, що деякі статті надходження номіновані у доларах: транзит аміаку, портові збори. Окрім цього, ренту за транзит планують збільшити удвічі. А це, за деякими підрахунками, — плюс майже 2 мільярди гривень.
Утiм і витрати наступного року мають суттєво зрости. Так, майже 40 мільярдів гривень треба буде надати на виплату пенсій, ще практично така ж сума піде на збільшення фонду заробітної плати бюджетникам. Ще одна обов’язкова стаття — обслуговування держборгу — плюс 6,9 млрд. гривень. На соціальні пільги і житлові субсидії — ще понад 22 млрд. гривень. Приблизно таку ж суму Мінфін хоче видати на оборону, а ще 14 мільярдів — у вигляді спеціального Дорожнього фонду Мінінфрастуктури, за допомогою якого у нашій країни можуть з’явитися автомобільні дороги.
Утiм і це ще тільки квіточки. Деякі міністерства хочуть отримати значно-значно більше коштів.
Дефіцит на половину бюджету!
Днями у ЗМІ з’явилася інформація про запити деяких міністерств, які планують збільшити витратну частину Держбюджету 2017 року на ... понад 370 мільярдів гривень!
Найбільше — понад 90 мільярдів гривень — нібито вимагає Міністерство внутрішніх справ. На проведення так необхідних країні реформ у міліцейсько-поліцейській галузі. Це на третину більше, ніж весь дефіцит Державного бюджету наступного року. І навіть більше, ніж «дірка» у бюджеті нинішнього.
Міністерство оборони, яке нині де-факто можна визнати головним у державі, і то просить трохи менше — плюс 57 мільярдів. У Мінсоцполітики — навіть попри далекосяжні плани заощадити 20 мільярдів завдяки власним управлінським ноу-хау — також просять збільшити фінансування.
На «скромних» 53 млрд. гривень. Останнім у цьому переліку йде відомство, яке само і верстає статті Державного бюджету — Міністерство фінансів. Його пропозиція — збільшити фінансування на 16,3 млрд. гривень.
Значно менше, просять інші міністерства: Мін’юст та СБУ — по 7 млрд., Генпрокуратура — плюс 5,6 до цифр нинішнього року.
Передбачається, що Мінфін займе в цьому плані доволі жорстку позицію. Бачення головного касира держави — видатки на силовий блок мають становити близько 5% від ВВП. Це близько 20 млрд. гривень. І ні копійки більше! Ці ж двадцять мільярдів, як вважають укладачі бюджету, МВС та Міноборони мають розділити між собою. Порівну або по-братськи. На що можна прогнозувати позицію одного з найбільш впливових українських міністрів Арсена Авакова, який уже неодноразово заявляв, що від реформ у поліції залежить життєздатність України. І він прийшов робити реформи, а не імітувати їх.
Тож якщо Мінфін раптом врахує побажання відомств, ймовірна «дірка» у бюджеті сягне понад 400 мільярдів гривень. Це, на хвилиночку, становитиме майже половину всього Держбюджету.
Відтак можна не сумніватися: баталії за Держбюджет-2017 нас очікують вельми і вельми запальні. Причому можна не сумніватися, що варіант, який оприлюднив Мінфін — із 785,5 млрд. гривень надходжень і 851,6 млрд. гривень витрат — не буде проголосований у вересні у жодному випадку. А от якою може бути ціна можливого компромісу, а також які джерела надходження додаткових коштів і заодно ціна економії, ми зрозуміємо вже ближче до зими.
А тепер чекаємо до кінця осені!
А тим часом Міжнародний валютний фонд, повернувшись із канікул, знову не включив Україну в порядок дня засідання Ради директорів на період до 7 вересня. Раніше, нагадаємо, план виділення коштів Києву МВФ мав розглянути до канікул, але тоді нас також зняли із плану розгляду.
А вітчизняний міністр фінансів Олександр Данилюк заявив: Фонд розгляне Україну в серпні...
Зараз уже зрозуміло, що грошей МВФ ми не побачимо на початку осені, про що українські офіційні особи заявляли неодноразово. І цілком можливо, що й до кінця нинішнього року, про що все голосніше стали казати песимістично налаштовані експерти.
Що відбудеться, якщо гроші так і не надійдуть, пояснив сам Данилюк: «Неотримання зовнішнього фінансування загострить ситуацію. Доведеться йти на надзвичайно непопулярні рішення: секвестр бюджету тощо». Найбільша проблема відмови — не лише сума чергового траншу, яку зарахують у резерви Національного банку і яка буде використана для стабілізації фінансової системи України. Разом із відсутністю грошей від МВФ до України не надійде 1 млрд. доларів кредитних гарантій від США, 1,2 млрд. євро кредитних гарантій від ЄС і кредити на купівлю газу від європейських партнерів.
«Наявність програми МВФ — це підтвердження виконання Україною своїх зобов’язань, — додав екс-заступник міністра фінансів Ігор Уманський. — Тобто Міжнародний валютний фонд виступає у ролі світлофора... Це буде «зелене світло» для інших наших партнерів. Американські кредитні гарантії — це, по суті, фінансування під 2-3%. Окрім цього, ми з початку року не можемо розблокувати отримання макрофінансової допомоги від Єврокомісії у сумі 600 млн. євро».
«На Міжнародний валютний фонд орієнтуються і Світовий банк, і Європейський банк реконструкції і розвитку, і Європейський інвестиційний банк, — продовжив Андрій Новак. — Усі вони вслід за МВФ раніше збільшили рівень своєї програмної співпраці з Україною, але зараз вони також дивитимуться на Фонд й ухвалюватимуть рішення за цими програмами. Окрім цього, уряди багатьох країн також орієнтуються на Фонд, адже на нашій території сьогодні фактично відбуваються бойові дії, тож Україна — це держава підвищеного ризику. Якщо з такою державою не працює МВФ, то ніхто з нею працювати не буде».
Проте, за словами очільника Мінфіну, тяганина із Держкошторисом на вашингтонські наміри впливає слабо. «Зараз треба об’єднати зусилля і запустити систему електронного декларування з 1 вересня. Якщо система запрацює, то ми зможемо очікувати на транш уже у вересні», — оптимістично зазначив Олександр Данилюк, не пов’язуючи бюджетний процес ні з наданням траншу, ні навіть із графіком засідань ради директорів Фонду.
Аби ми вкотре не пролетіли із МВФ, скажімо, на засіданні у жовтні-листопаді, окрім електронного декларування, влада мала би якось подумати і про збалансування Державного бюджету. Адже, сильно підозрюю, це буде все ж таки перше запитання від наших кредиторів.
ВАЖЛИВА ЦИФРА
Долар — по 27,2 гривні
Як заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, курс української гривні до американського долара, який його відомство використовувало при укладанні бюджету на наступний рік, становить 27 гривень 20 копійок. Утім, якщо зважити, що уряд зазвичай виставляє надміру оптимістичні валютні показники, і порівняти їх із прогнозами на 2016 рік, то таким чином можна спробувати самостійно визначити, скільки українці платитимуть за «вічнозелений» у середній та тривалій перспективі.
