Дніпровська влада заявила про намір підірвати недобудований 29-поверховий готель «Парус». Цей довгобуд з 30-річною історією є легендарним, безперечно, і у вимірі всеукраїнському. Спробуй ще десь на теренах нашої держави щось подібне пошукати.
І водночас трагічне — понад 20 осіб у «Парусі» загинули або ж покінчили з життям добровільно. Переважно це — підлітки та любителі екстремальних видів спорту.
Тільки у 2014-2015 роках було чотири таких випадки. 11-класник зірвався з останнього поверху довгобуду, коли вирішив перестрибнути з однієї плити перекриття на іншу, але не розрахував своїх можливостей.
А в серпні 2014 року подібним чином загинув 7-річний хлопчик, який вирішив тут пограти зі своїми друзями у піжмурки.
Занедбаною залишається й територія довкола, хоча за декілька сотень метрів звідси розташований річковий порт, а в інший бік — уже доведена до пуття частина дніпровської набережної.
Кожна нова влада, яка за ці 30 років змінювалася неодноразово, неодмінно озвучувала своє бачення того, як довести до пуття довгобуд. Але далі благородних намірів справа не посувалася. Не прижилися й ідеї на межi фантастики, як от встановити на даху «Паруса»... міжконтинентальну ракету місцевого виробництва.
Не так давно на стінах довгобуду розмістив свій рекламний бренд «Приватбанк», стараннями якого будівлю ще й пофарбували.
А коли в Україні постав Майдан, «Парус» набув глибоко патріотичного змісту — на ньому зобразили величезний державний герб.
Що характерно, будівництво готелю у нинішньому стані тривало цілих 12 років — з 1975-го по 1987-й. При цьому ходило чимало розмов, що завершити його неможливо насамперед через низьку висоту стелі у номерах — усього 2,8 метра.
Проте тепер, у час енергетичної кризи, заговорили інакше — мовляв, знадобиться менше тепла для опалення. І для прикладу згадали про Фінляндію, де немовби і всі готелі, і все житло мають стелю саме 2,8 метра.
20 років готель перебував на балансі міської влади, яка у 2005-му урочисто відрапортувала про те, що довгобуд продано на аукціоні за 4,7 мільйона доларів столичній фірмі «Ромбус-Приват».
Нові власники заявили було про свій намір добудувати готель до 2015 року, проте дотепер жодних змін не відбулося.
Так само, здавалося б, усерйоз звучали ідеї знесення довгобуду і будівництва на його місці торговельного центру і навіть житлового комплексу з апартаментами. Адже місце для цього досить зручне. У стіни довгобуду мало не хлюпають дніпровські хвилі.
Тепер же, коли Україна перебуває у стані війни, і взагалі годі мріяти про якогось інвестора. Отож влада заявила про шлях найпростіший — підірвати готель та й забути про нього. Що теж сприймається як фантастика. Як можна підірвати, коли через дорогу розташовані житлові будинки.
Але директор Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Михайло Лисенко озвучив щодо цього вагомий козир — за зізнанням чиновника, вони вже провели переговори з відомим телеканалом «Діскавері».
Коли підривають знакові об’єкти, вони приїздять і навіть фінансово беруть участь за умови надання ексклюзивних прав на телепоказ.
Однак головний архітектор Дніпра Дмитро Волик озвучив інше бачення вирішення застарілої проблеми.
«У будівлі — розкішна локація. З містобудівних позицій цей об’єкт відіграє досить важливу домінантну роль у композиції. Він суттєво впливає на міський силует, і просто не може собі дозволити місто позбутися такої знакової будівлі. Ми розуміємо, що теоретично можливо його демонтувати, але, найвірогідніше, на його місці повинен з’явитися об’єкт подібних параметрів», — озвучив Дмитро Волик свої думки газеті «Днепр вечерний».
Отож головний архітектор Дніпра вважає, що довгобуд iз тризубом має стояти й надалі як символ нашої стійкості у неоголошеній війні з Росією.
