Солдати не виннi: парад показав боєздатність амрії

Не зважаючи ні на що, парад, присвячений 25-річчю незалежності України, відбувся. Хоча немало скептиків останні два-три тижні волали, що не на часі урочистості, тим паче — за участю військової техніки. 

 

Але військовий парад у час безжальної війни за нашу державу наочно продемонстрував, що ми маємо боєздатну армію, оснащену сучасною технікою. Чого був вартий тiльки чотиритисячний марш наших воїнів із різних родів військ, які гідно представили 280-тисячну українську армію, що зараз на 70% складається з контрактників.

 

А що вже говорити про 200 оди­ниць техніки, яка була виготовлена або модернізована й надійшла iз заводів та підприємств Укроборонпрому для участі в церемонії. Грізно пройшлися головною вулицею столиці танки «Булат», потужні систем залпового вогню великого калібру «Смерч» та «Град», бронеавтомобілі «Спартан»,  львівські  «Дозори-Б» та харківські «БТР-4», гусеничні самохідні гармати калібру 203 мм — 2С7 «Піон» та «Гвоздика», зенітні комплекси «Оса» та «Бук», зенітно-ракетні комплекси «С-300ПС» та «Стріла-10», тактичні ракетні комплекси «Точка У». У Міноборони стверджували, що всі зразки техніки та озброєння після проведення параду будуть передані до військових частин та підрозділів Збройних сил України й неодмінно вирушать на фронт.

 

Парад вдався. А ось його iнформацiйний супровiд... У ході телетрансляції коментатор Макаров «сповістив», що до 2014 року в  нас практично не було армії. Але хіба 160-тисячна армія, яка налічувалася на початок трагічного 2014-го, не могла дати по зубах «зеленим чоловiчкам» під час захоплення Криму? Відповідної команди з Києва тодi так i не надiйшло...

 

Можливо, саме недолугим поясненням нібито відсутності достатніх сил нинішнє керівництво й хоче виправдатися, приховуючи тим самим власний непрофесіоналізм, який подекуди межує якщо не зi зрадою, то принаймні з «договорняком».

 

Також під час урочистостей рiзало слух уперте публiчне уникнення таких слів (вочевидь була установка «згори»), як «війна» й «Росія», які замінили на лояльні «конфлікт» та «агресор». Чому наші вождi навіть зараз бояться називати речі своїми іменами?!

 

Неприємною стала й ситуація довкола «Маршу непокірних», у якій узяли участь ветерани українсько-росiйської війни й родичі з портретами рідних героїв, які полягли під час Революції гідності та війни на сході, аби Незалежність не зупинилася на позначці 23...

 

За логікою, їхня хода мала б відбутися якщо не на початку параду, то хоча б одразу після проходження техніки. Але натомість їх «промаринували»  поблизу Бессарабської площі більше години, коли вже основна маса людей i представників ЗМІ, що «приймали» парад на Хрещатику, розійшлася. Лише згодом, під мжичкою, яка лише доповнювала гiркий присмак, «Маршу непокiрних» таки дозволили ходу. Та й то далi початку вулицi Інститутської не пустили...