Трагедія, яка сталася місяць тому в місті Жовті Води, сколихнула буквально всю Україну. Біда підкралася там, де її не очікували навіть у найжахливішому сні. Коли на околиці міста відкрився пляж, подружжя Світлана та Василь Стулії вирішили там відпочити разом зі своїми трьома дітьми — півторарічним Захарком, чотирирічним Данилком і 14-річною Анжелою.
Прибувши на місце на своїх стареньких «Жигулях», стали потихеньку їхати вздовж берега, шукаючи місце, щоб припаркуватися. Поруч, метрів за тридцять, працював червоний міні-трактор, який косив траву за допомогою причіпної косарки якраз iз того боку, де маленький Данилко їхав у батьківських «Жигулях». Хлопчина з інтересом спостерiгав за роботою незвичної для нього машини…
Усе відбулося за одну мить.
Дзвін розбитого скла і кров iз голови Данилка, яка буквально вистрелила в маму, дотепер у дружній родині згадують, немов жахливий сон. Синочок завалився на маленького Захарка. А з його голови в усі боки били струмені крові.
Першим збагнув, що сталося, батько — з тієї самої газонокосарки відірвався металевий сегмент, який пробив заднє скло автомобіля і буквально зніс верхню частину голови Данилка. Навіть бувалі лікарі Жовтоводської міської лікарні вжахнулися від побаченого, але зробили все можливе, щоб урятувати хлопчикові життя.
Відразу підключили Данилка до апарата штучного дихання, перелили кров, хоч шансів на виживання практично не бачили, адже пульс у дитини був критичний — сорок на нуль.
Завідуючий відділенням нейрохірургії Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Володимир Агафонов мусив терміново мчати до Жовтих Вод зранку наступного дня, як він потім зізнається, у повній упевненості, що дитині допомогти вже не вдасться.
Проте ризикнули машиною медицини катастроф, оснащеною найнеобхіднішим обладнанням, везти Данилка до обласного центру. Однак і в дитячих нейрохірургів досвіду проведення подібних операцій не було, адже гострим ножем хлопчикові відсікло частину лівої півкулі, що відповідає за праву половину тіла і мову.
З подібними травмами могли впоратися тільки в обласній клінічній лікарні імені Мечникова, де за останні два роки набули необхідного досвіду, рятуючи українських воїнів.
Понад чотиригодинна операція завершилася успішно. Медикам, які вже врятували життя сотням, здавалося б, безнадійних бійців, удалося уникнути усіх можливих ускладнень.
При цьому цілий тиждень Данилко провів у комі у відділенні реанімації, а батьки днювали й ночували біля лікарняного корпусу, боячись найстрашнішої для себе звістки.
Проте медики робити якісь прогнози не ризикують. Адже втрачені клітини мозку не відновлюються, однак їхні функції можуть узяти на себе інші відділи. Тож надія помирає останньою — медики запевняють, що варто сподіватися на те, що хлопчик буде нормально розмовляти і функції правої руки та ноги відновляться.
Сам же період реабілітації має зайняти добрий рік. Через два місяці дитині на місці втрачених кісток черепа необхідно встановити титанову пластину, яку за спеціальним замовленням виготовляють у Києві, що не під силу скромному родинному бюджету.
Оплатив операцію, медикаменти, дав автомобіль власник підприємства, на якому працює батько Данилка, Володимир Володимирович Гетьман, але в нього можливості не безмежні.
Як потім з’ясується, скосити траву на узбережжі водойми місцевого жителя попрохали члени жовтоводського товариства рибалок. На своєму китайському міні-тракторі він часто виконує подібні роботи, які у народі зазвичай називають «шабашкою», де такі поняття, як техніка безпеки, звісно, ніхто не контролює.
І хоч за цим фактом нині порушено кримінальне провадження, у якому передбачена відповідальність за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з необережності, батьки Данилка на якусь матеріальну компенсацію для лікування та реабілітації сина розраховують мало, адже усвідомлюють, що провину тракториста ще треба доводити. А тому сподіваються на добрих людей.
Номер картки батька Данилка Василя Володимировича Стулія у «Приватбанку» — 5168757308627829.
