Найважливіша подія для українців діаспори вже вшосте від Дня проголошення незалежності країни відбулася у столиці. Триденна програма складалася з 10 тематичних лекцій і, за словами органiзаторів, пройшла досить плідно.
Ключові питання, які ставили перед собою організатори — збереження української ідентичності, освіта та церковне життя. Проте вдалося обговорити і важливі політичні питання.
Упродовж першого дня делегати розповідали про свою діяльність та найгостріші проблеми, які хвилюють українців діаспори. Уже другого дня Форуму були опрацьовані 10 тематичних секцій — державного будівництва, гуманітарної політики, освіти, трудової міграції, економічної та інвестиційної політики, волонтерства і захисту українців на тимчасово окупованих територіях.
«Зараз, коли йде брязкання зброєю, коли відбуваються провокації у Криму, сам факт, що 300 представників закордонного українства приїхали в Україну — це демонстрація того, що ми не боїмося, що ми висловлюємо солідарність з Україною у переддень 25-ї річниці Незалежності», — заявив Михайло Ратушний, голова Української всесвітньої координаційної ради.
Цього разу на Форумі були присутні екс-президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, міністр освіти та науки Лілія Гриневич, багато інших політиків і гостей.
Питання, яке неодноразово порушували українці діаспори під час Форуму, — це тісніша співпраця з українською владою та ширше залучення українців з-за кордону задля змін у країні.
Проте, за словами представників діаспори, українська влада не дуже охоче йде на контакт з українськими громадами за кордоном і рідко проявляє бажання залучати їх до державотворення: «Якщо це стається і вдається долучити когось із діспори до роботи — то з великими труднощами і у такій формі, що для відкритої дискусії немає місця», — зауважила представник Українського конгресового комітету Америки Роксолана Стойко-Лозинська.
На думку пані Роксолани, прикладом ефективності такого підходу, залучення діаспори у державотворення країни є країни Балтії, тому варто було б його наслідувати, вважає представниця Українського конгресового комітету Америки.
На думку діаспори, зараз в Україні працює великий відсоток іноземців, який не завжди виправдовує очікування суспільства і «замість іноземних десантів треба робити десанти закордонного українства», — заявив пан Ратушний.
Не обійшлося під час Форуму і без гучних заяв від вітчизняних політиків. Міністр освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що українська мова має стати міжнародною мовою спілкування: «Коли я буваю на форумах світового українства, то завжди відчуваю подив від того, що люди, які розмовляють цілим спектром світових мов, розмовляють між собою українською. Я впевнена, що українська мова повинна мати статус мови міжнародного спілкування», — сказала Гриневич.
Міністр освіти та науки наголосила, що вже розроблено міжнародний стандарт з української мови, а також ведуть роботи із запровадження міжнародно визнаного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної, що надасть можливість представникам інших національностей вивчати українську як другу іноземну мову.
На Форумі також було нагороджено найкращих закордонних учителів української мови відзнаками Міністерства освіти та науки.
Всього в конкурсі у 2015/ 2016 навчальному році взяли участь 104 учителі української мови з різних країн світу.
Також під час Форуму віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко заявив про необхіднiсть підтримувати національну ідентичність українців у зв’язку з тим, що російська влада намагається змусити українців, які проживають у Росії, забути про своє коріння: «Питання підтримки українців у Росії є дуже важливим. Насправді в Російській Федерації проживає близько 10 мільйонів українців. Але останній офіційний російський перепис показав цифру 2 мільйони. Впроваджується цілеспрямована політика з денаціоналізації українців у Росії: Кремль хоче змусити їх бути ворогами свого народу й забути про своє коріння», — заявив Кириленко.
У свою чергу, інформацію щодо переслідувань підтвердив і Тарас Дудка, представник української громади у Росії. За його словами становище українців у Росії наразі «дуже непросте» з огляду на геополітичну і внутрішню ситуацію. «Російські ЗМІ будують такий образ українця, начебто вони і не зовсім українці, а росіяни, яких «записали» в українці. Іде зумисна дезінформація. Вони розповсюджують ненависть до української історії, мови, до людей з України», — розповів він.
«Зараз там бути українцем загрозливо. Багато [делегатів] відмовилися їхати, тому що ФСБ провела з ними «співбесіди». Якщо з ними ще не проводили «розмов», ці «розмови» будуть після повернення», — прокоментував ситуацію Михайло Ратушний.
Одна з гучних заяв на форумi — вiд першого Президента України Леоніда Кравчука про необхідність проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу України до НАТО.
Він зазначив, що підписання у 1991 році в Біловезькій пущі угоди про припинення існування Радянського Союзу та створення СНД не було б можливим, якби українці не проголосували за Незалежність України на референдумі. «Аби я приїхав в Біловезьку пущу, не маючи за плечима всеукраїнського референдуму 1 грудня, я б не міг так голосно говорити (про незалежність України. — Ред.)», — заявив Кравчук.
Під час Форуму було прийнято ухвалу щодо зусиль України, світового українства і міжнародного співтовариства з деокупації та реінтеграції Криму. У документі йдеться про те, що на окупованому півострові під загрозою «опинилося існування понад півмільйонної громади етнічних українців, яка є другою за розмірами етнічною спільнотою в Криму. Окупанти взяли курс на її асиміляцію».
В ухвалі містяться заклики до міжнародного співтовариства та органів державної влади України щодо системних заходів для деокупації та реінтеграції Криму. Зокрема, міжнародне співтовариство закликають «посилити санкції проти Росії за незаконну окупацію Криму».
Нагадаємо, Всесвітній форум українців відбувається кожні п’ять років iз часу здобуття Україною незалежності як платформа для комунікації між діаспорами з різних країн. За межами України, за різними оцінками, проживає 15-20 мільйонів українців. Найчисельніші діаспори — у Росії (близько 2 мільйонів) та США (близько 1,5 мільйона).
