Алілуя. Віце-прем’єр Павло Розенко сповістив благу звістку. Уряд має намір підвищити середній розмір пенсій у жовтні-листопаді 2016 року. Тобто вже ось-ось. «Ми зараз розробляємо програму осучаснення пенсій. Адже пенсії від 1300 грн. до 3000 грн. не підвищувалися останні 3-4 роки. Ми зараз шукаємо ресурс для того, щоб з осені провести осучаснення для цих категорій громадян», — зазначив Розенко. І це прекрасно, але є одне підле «але». Розенко не пояснив, де він візьме кошти на збільшення пенсій. Також віце-прем’єр не уточнив, у що конкретно виллється це «осучаснення».
Нате вам 3 копійки
Гроші люблять не тільки тишу, а й точність. Віце-прем’єр же конкретних цифр не називає. Тому прогноз у виконанні Розенка звучить так: «Як тільки ми отримали додатковий ресурс, одразу прийняли рішення, що розмір мінімальної пенсії буде підвищений двічі протягом року — з 1 травня 2016 року і з 1 грудня 2016 року.
Більше того, з 1 грудня підвищення відбудеться не на 5%, як планувалося раніше, а на 10%».
Що ж, 5% від суми 1300 грн. — це, звісно, небачена щедрість. Цілих кілька додаткових хлібин можна придбати за такі шалені гроші. Або пару пачок макаронів. Про 10% узагалі мовчу: шиканути на ці кошти можна так, як Розенку з його садибою й не снилося.
Цікаво, до речі, яке фінансове забезпечення у матері нашого віце-прем’єра, котра разом зі своїм маєтком опинилася нещодавно в епіцентрі скандалу? Вона теж обирає між парою шкарпеток і пігулками від тиску?
Однак повернiмося до пенсій. Якщо йдеться про збільшення виплат лише на 10%, то таке «осучаснення» не варте й доброго слова. Проте є ще одна проблема, пов’язана з пенсіями, — це їхнє оподаткування. Розенко нагадав, що з 1 липня було скасовано оподаткування пенсій для більш ніж 300 тисяч пенсіонерів. Щодо оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, то ця програма діятиме до кінця 2016 року.
«Якщо ми побачимо, що фінансовий стан Пенсійного фонду дає нам можливість відмовитися від цієї програми, ми це зробимо», — пообіцяв Розенко.
Буква закону
Ок, скаже наш читач. Але ж існують певні нормативи, згідно з якими і має відбуватися індексація доходів. Такі нормативи справді є. Перерахунок пенсій здійснюється відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, в статті 42 даного документа йдеться про те, що щорічно з 1 березня поточного року проводять перерахунок пенсій у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за минулий рік зросла.
У цьому випадку раніше призначену пенсію підвищують на коефіцієнт, що дорівнює не менше 20% показника зростання середньої заробітної плати, завдяки чому всі пенсії суттєво зростають.
Однак зазначена норма офіційно припинена до стабілізації економічної ситуації в країні. Це зафіксовано в Законі «Про запобігання фінансової катастрофи і створення умов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року.
За інформацією Міністерства соціальної політики, заморожування процедури перерахунку пенсій, яке відбулося ще при уряді Миколи Азарова,
призвело до масштабних диспропорцій у частині виплат.
«З 2012 року осучаснення пенсій припинилося. Це означає, що тим, хто вийшов на пенсію до 2012 року, виплати фактично заморозили. І люди, маючи чималий стаж роботи, зараз отримують неперераховані пенсії. В результаті того, що цей процес призупинили, з 12,5 мільйона пенсіонерів 7,5 мільйона мають розрахунковий базовий розмір пенсії менш ніж прожитковий мінімум. І не тому, що людина заробила мало, а тому, що держава просто не виконувала своїх зобов’язань», — говорить профільний міністр Андрій Рева.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, коментуючи на одному з останніх засідань уряду тему пенсій, заявив, що влада незабаром запропонує конкретні рішення, уникаючи при цьому популізму в цьому питанні.
«Пенсійна система потребує сьогодні змін [...] Нам потрібно в межах і в рамках можливостей нашої економіки і Пенсійного фонду України прийняти всі необхідні рішення для того, щоб пенсія в Україні росла. У нас є думки з цього приводу. Це будуть не популістські, а дуже конкретні кроки», — запевнив Гройсман.
Так що ж усе-таки робити?
Попри туманність в обіцянках, котра властива як Розенку, так і Гройсману, фахівці одностайні в тому, що простору для маневру в уряду небагато. По суті, є два варіанти. Гірший полягає в тому, аби запустити друкарський станок. Але емісія ризикує дуже сильно обвалити й без того слабку гривню. Другий варіант полягає у скасуванні реформи Єдиного соціального внеску (ЄСВ), ставка якого в цьому році була уніфікована і знижена з 41% до 22%.
Ще один «підваріант» виходу з кризи передбачає радикальне підвищення «білої» зарплати для працюючих громадян. У цьому випадку навіть при збереженні 22-відсоткового ЄСВ відрахування до бюджету зростатимуть. Однак де взяти кошти для збільшення зарплат? І хоч як це прикро, але більшість працедавців не скористалася вдвічі зниженим ЄСВ для того, аби наповнити фонд заробітної плати.
Про це, наприклад, йдеться в інфляційному звіті НБУ за липень 2016 року. «За результатами опитування, більше половини підприємств направили вивільнені від зниження ставки ЄСВ кошти на підвищення заробітних плат. Але лише частина з них повністю направила вивільнені кошти на підвищення зарплат.
Підприємства, які не підвищили заробітні плати, зекономлені кошти направили на фінансування поточної виробничої діяльності», — повідомила прес-служба НБУ.
При цьому, однак, зниження ставки ЄСВ у 2 рази призвело до того, що дефіцит ПФУ виріс до рекордних 145 млрд. гривень, а надходження від внеску в січні-червні скоротилися на 28%. Таким чином був урізаний фінансовий ресурс, який би дозволив осучаснювати пенсії.
Отож що ми маємо на сьогоднішній день? Пенсійний фонд — банкрут, зниження ЄСВ не дало жодного ефекту, державна скарбниця — порожня (зокрема, й через те, що цьогоріч не відбулася запланована спочатку приватизація великих підприємств). Що ж у такому разі означають слова Гройсмана про «не популістські, а дуже конкретні кроки» і обіцянка Розенка збільшити розмір пенсій?
Швидше за все, вони означають тільки те, що достроковим виборам восени цього року — бути, а оскільки перезавантаження парламенту не уникнути, виборцю слід показати себе з якомога більш привабливої сторони. Яке це має відношення до реального виживання пенсіонерів, запитаєте ви. Жодного. Піар є піар.
А може, все навпаки?
Тим часом деякі фахівці говорять про те, що гряде не так підвищення, як зниження пенсій. Такої думки, приміром, дотримується економічний експерт Андрій Блінов. З одного боку, Україна є бідною країною з надзвичайно незбалансованою економікою.
З іншого — один iз лідерів з навантаження Пенсійного фонду на ВВП. Ця частка витрат сьогодні становить близько 13%, і є однією з найвищих у світі, відзначає Блінов.
Низький рівень пенсій пояснюється кількома причинами, головна з яких — низький ВВП. Зараз український ВВП становить близько 90 млрд. доларів, хоча ще три роки тому було 185 млрд. Для порівняння: ВВП Польщі становить 550 млрд. доларів. Ще одна причина — значний тіньовий сектор.
За оцінками Блінова, близько 40% української економіки перебуває в тіні. Це означає, що з 40% доходів не сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду.
І, нарешті, ще вагома причина низьких пенсій — демографія. У нас один працюючий утримує більш ніж одну людину, а щоб розмір пенсії був адекватним, співвідношення необхідно як мінімум 1:1. Тобто при 42 мільйонах населення потрібно, щоб хоча б 21 мільйон працював і сплачував єдиний соціальний внесок.
Однак радикального поліпшення демографічної ситуації ми наразі не очікуємо. Збільшення ВВП — також. Детінізація економіки теж під великим питанням — успіхи на ниві боротьби з цим явищем нульові — українці все так само продовжують отримувати зарплату в конвертах та ухилятися від виплати податків.
Відтак скидається на те, що нам годі й чекати на підвищення пенсій. Тут хоча б чинні 1300 гривень зберегти неторканими.
Ще одна проблема — пенсійний вік
Є дані, що уряд приховує не тільки справжній стан речей iз пенсіями, а й дещо махлює в питанні пенсійного віку. Міністр соціальної політики Андрій Рева говорить про те, що коли Україна опиняється в ролі прохача чергового траншу кредиту або інших позик, їй доволі тяжко пояснити, чому у нас такий «низький поріг» виходу на пенсію.
Водночас Рева каже, що західні партнери не вимагають від України негайного підвищення пенсійного віку.
Тим часом один iз радників Петра Порошенка Іван Міклош про вимоги МВФ повідомляє зворотнє. За його словами, Міжнародний валютний фонд однією з умов надання нового траншу кредиту називає підвищення пенсійного віку.
У низці європейських країн уже відбулося (або має відбутися поступово — протягом десятиліття) підвищення вікового показника до 65-67 років. Як для чоловіків, так і для жінок. Чи піде український уряд на таку непопулярну ініціативу — покаже час.
Однак специфіка України полягає як у дуже проблемному пошуку роботи навіть для значно молодших вікових груп, так і у вкрай незадовільному стані державної медицини. Іншими словами, якщо середньостатистичний німець може працювати до 67 років (бо його захищатиме як добре наладжена система страхової медицини, так і потужні профспiлки), то українцеві в умовах яскраво вираженої вікової дискримінації знайти роботи в такому поважному віці буде не просто складно, а неможливо.
Так що ж усе-таки буде з пенсіями? Якщо сформулювати відповідь у двох словах, то вона є такою: сказати тяжко. Але точно не слід вестися на солодкі обіцянки нинішніх урядовців. Ця патока розтане після виборів, коли б вони не відбулися.
