> > ПОЛІТПАРНАС

ПОЛІТПАРНАС

17.08.2016

Чорне і біле

Дорога редакціє! Напишу коротко, щоб не займати багато часу. Дуже прошу, прочитайте мого листа! Уже кілька років хворію, мало виходжу, спілкуюся з людьми. Але за цей час знайшла себе у літературній творчості: пишу вірші, прозові твори. Дуже потребую реалізації у цій сфері. Тому якщо вам сподобаються мої вірші, то опублікуйте їх. Дякую.
 
  Чорне і біле сидять за столом. Вони грають партію в шахи. Кожне з них впевнене у своїх здібностях, у своєму вмінні, у своїй правоті.
Біле знає, що чорне не піддасться навіть тоді, коли день заллє своїм світлом кімнату і змусить усе темне поховатися, а потім і зовсім вижене його з усіх закутків.
Чорне знає, що біле не злякається ні сутінків, ні повної темряви, коли вона тихо-повільно забере в свої обійми кімнату.
Біле знає, що чорне не втече від шуму дня, і навіть якщо злегка здригнеться від нього, то одразу ж продовжить гру.
Чорне знає, що біле не кинеться навтьоки від нічних тіней, від тихого перешіптування, моторошного рипіння дверей.
Цю партію вони грають уже не одне тисячоліття. Кожне впевнене у своїй правоті, у своєму вмінні, своїх здібностях. 
 
Ірина ОТКІВ
Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область
 
Друкована версія

Cтатті по темі