Колись Микола Гоголь зачаровано написав: «Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої». На жаль, не той тепер Дніпро. Цього року біля Черкас він зелений і смердючий у будь-яку погоду. Місцеві експерти в один голос стверджують, що нині Дніпро переживає найкритичніший період. І називають це екологічною катастрофою державного масштабу.
«Уздовж усієї берегової лінії біля Сагунівки лежать мертві раки і риба»
У Черкасах ще не забуті ті часи, коли місто вважали курортним і відпочивати до Дніпра охоче приїздили туристи навіть із далеких країв. Нині береги річки змінилися до невпізнанності. Навіть центральний пляж обласного центру нагадує занедбаний сільський берег. Тут купи нанесеного вітром жабуриння і водоростей, а плесо вщерть застелене зеленим цвітінням. У воді плаває дохла риба, і все це смердить так, що хоч протигаз одягай. Купатися у такій річці нині мало хто ризикує.
У соціальних мережах небайдужі черкащани викладають шокуючі фото нинішніх дніпровських берегів не лише у Черкасах, а й за 50 кілометрів униз за течією. Активісти з болем заявляють, що ніколи за останні 50 років не «бачили на пляжах такої гидоти», свідчать про те, що у багатьох місцях на відстані кількох метрів від берега немає води взагалі, там бруд і болото.
«Синьо-зелено-білою піною 5-6 метрів завширшки вкрито декілька прибережних кілометрів. І сморід на узбережжі має якийсь суто хімічний нудотний запах. Сказати, що я шокований — це нічого не сказати», — пише на своїй сторінці у «Фейсбуцi» черкащанин Олександр Гуменний, який вибрався з малим сином відпочивати на березі Дніпра в районі приміського села Червона Слобода і побачив таку жахливу картину та проілюстрував її фотографіями.
«Сцени — наче з фільмів жахів. Апокаліпсис, не вижив ніхто. Вздовж усієї берегової лінії біля села Сагунівка лежать мертві раки і риба, здебільшого судаки. Таких величезних раків я ще не бачила. Справжні лобстери, але мертві», — додає у ФБ свої враження й черкащанка Тамара Борисова. «Біля Дніпра у спеку варто ходити в протигазах!» — ділиться враженнями у соцмережах і депутат Черкаської міськради Руслан Зоря.
З останніх новин на цю тему — оголошення в селі Леськи надзвичайної ситуації, оскільки через задуху та цвітіння синьо-зеленої водорості в підвідному каналі до тамтешньої насосної станції трохи не загинула риба. І тільки завдяки тому, що до каналу терміново внесли 5 тонн вапна, рівень кисню у воді підвищився і риба там не спливла догори черевцем. Але чи надовго цього вистачить? Адже минулого року в Леськах виникала подібна ситуація.
Бо загалом, як наголошують черкаські експерти, нині Дніпро біля Черкас і нижче за течією, приблизно ще півсотні кілометрів, переживає справжню екологічну катастрофу. І причина не лише у цвітінні зелених водоростей та у неймовірній цьогорічній спеці, на що люблять посилатися чиновники, пояснюючи те жахіття, що діється з головною річкою країни. Гине екосистема Дніпра, переконані вони, і річку терміново потрібно рятувати, а не замовчувати проблему.
«Звісно, не можна ігнорувати зміни клімату планетарного масштабу. Адже через підвищену температуру синьо-зелені водорості починають розкладатися у Дніпрі ще у червні і це є токсичним та може негативно вплинути на здоров’я людини, на роботу її нирок та слизову оболонку шкіри», — говорить «Україні молодій» голова Черкаської екологічної асоціації «Еко-світ» Людмила Ткаченко.
Вона переконана, купатися у такій воді не можна, особливо людям зі слабкою імунною системою. Адже переважна більшість не знає, на яку небезпеку себе наражає, бовтаючись у воді, що зацвiла. Водночас вона називає великим недопрацюванням те, що відділ екології та природних ресурсів Черкаської облдержадміністрації разом із міською СЕС фактично не веде роз’яснювальної роботи на цю тему серед населення.
«Жителі мікрорайону Соснівка купаються у фекаліях «Царського села»
«Антропогенний вплив остаточно руйнує екосистему основної водної артерії України, воду з якої вживає близько 80 відсотків населення країни. І прикладів такого недалекоглядного втручання чимало. Ті ж черкаські забудовники прибережної території, такі як «Свидівок-Тур», «Річна казка», інші кооперативи, а також «Селена», «Царське село», «Спорт-охота», «Бочка» та багато інших, які незаконно «прихватили» землі Водного фонду і продовжують ними користуватися», — веде далі очільниця екологічної асоціації «Еко-світ».
Пані Людмила констатує: більша частина з таких «горе-власників» зливає відпрацьовані стоки та нечистоти безпосередньо у Дніпро. Роблять це, наголошує, й власники приватних домоволодінь у черкаському мікрорайоні Дахнівка, скидаючи свої «вигреби» до дренажної канави.
Тож не дивно, що жителі мікрорайону Соснівка купаються у фекаліях «Царського села». Те саме плаває у воді й на пляжах униз за течією. До цього коктейлю додаються ще й викиди черкаських підприємств, більша частина яких (85 відсотків) мають застарілі очисні системи або не мають їх зовсім.
На цих проблемах пані Людмила акцентувала увагу й на спеціально скликаному «круглому столі» у Черкасах, куди були запрошені екологи, біологи, громадські активісти та обласні чиновники, аби гуртом випрацювати шляхи порятунку Дніпра.
Зокрема, начальник Черкаського регіонального управління водних ресурсів Олександр Бовсуновський, продовжуючи тему незаконних скидів стічних вод, на цьому зібранні повідомив, що без відповідної очистки у водойми області було скинуто 2 383 тисячi кубометрів стічних вод.
Також серед проблем, котрі впливають на стан Дніпра, він назвав брак коштів на берегоукріплювальні роботи. За його словами, у Черкаській області з 544 км берегової лінії водою розмито 123 км, а втрачені землі навколо Кременчуцького водосховища, котре помітно міліє, нараховують 1800 га.
У свою чергу кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло каже, що зелений Дніпро був і п’ять, і п’ятнадцять років тому.
Але, наголошує, кількість водоростей та їх активне цвітіння відрізняється тоді і тепер. Літо стає довшим, його температура зростає. Рости водоростям «допомагають» і сільськогосподарські підприємства, котрі ведуть свою діяльність на берегах Дніпра, розорюють землі та активно вносять мінеральні та органічні добрива.
Все це з полів дощами змивається у Дніпро. «Допомагають» водоростям у річці і мешканці міст та сіл, коли «постачають» туди фосфати, використовуючи у своєму повсякденному житті мийні засоби.
Тож, переконаний пан Спрягайло, ефективним способом порятунку Дніпра могла б стати відмова від ГЕС, а ще — залучення інвестицій для відновлення судноплавства, яке рятуватиме річку від застою води. Адже каскад гідроелектростанцій, пояснює, зарегулював Дніпро.
І він нагадує тепер великий ставок, а не проточну річку, вода в якому швидко нагрівається і повільно тече. І в такому середовищі водоростям дуже комфортно рости й розмножуватися.
Серед науковців тривають дискусії стосовно відмови від водосховищ і повернення до Дніпра як природної екосистеми. Такі приклади у світi є. І тут питання, уточнює науковець, в економічних розрахунках. Бо прибутки від побудови гідроелектростанції разів у триста менші, ніж витрати.
Адже абразія щодень знищує дніпровські береги і це триватиме й надалі. На його думку, відновлення навігації та контроль вилову риби, в тому числі і тієї, котра поїдає водорості, — це також може допомогти у вирішенні нинішніх проблем річки Дніпро.
«За забруднення Дніпра треба узаконити кримінальну відповідальність»
Про необхідність зариблення Дніпра такими любителями водоростей, як білий амур та товстолоб, говорив на «круглому столі» і заступник начальника управління інспектування Черкаської міської ради Ігор Кіта. А ще він пообіцяв ініціювати будівництво очисних споруд у витоках зливових каналізацій Черкас.
Бо, зауважив, у межах міста з чотирнадцяти стоків лише один обладнаний очисними. І весь бруд, який під час дощу підхоплює вода, «без будь-якого очищення потрапляє у Дніпро».
Серед інших пропозицій щодо порятунку Дніпра, котрі прозвучали на «круглому столі», — збільшення швидкості течії шляхом розчищення русла Дніпра та його приток iз допомогою земснарядів, створення підприємства з переробки водоростей на газ або добрива, обладнання на пляжах туалетів iз каналізацією та водопостачанням.
«На «круглому столі» я виступила з пропозицією до народних депутатів України, які представляють Черкащину — Олега Петренка та Владислава Голуба, ініціювати та готувати зміни до природоохоронних законів таким чином, аби за забруднення Дніпра була узаконена кримінальна відповідальність», — підсумовує голова Черкаської обласної організації «Еко-світ» Людмила Ткаченко.
Пані Людмила переконана: прийшов час постійно інспектувати викиди у води Дніпра та притягати за них не до адміністративної відповідальності, а до кримінальної.
Загалом, наголошує, всі пропозиції про терміновий порятунок Дніпра учасники «круглого столу» об’єднали в резолюції, яку відправлять депутатам Верховної Ради, у профільні структури міністерств та Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману.
«Переконана, потрібно виховувати екологічну відповідальність iз дитячих садочків, прищеплювати її, як любов до сім’ї та рідного краю. Бо ми не успадкували цей світ, а лише позичили його в наших дітей та онуків», — підсумовує Людмила Ткаченко.
