Те, наскільки жалкує (або ні) Юлія Тимошенко про включення до партійного списку Надії Савченко, залежить винятково від здатності Юлії Володимирівни конвертувати цю ситуацію у вигідні для себе речі. Безумовно, Тимошенко не мала жодного поняття про те, якого кота в мішку вона тулить на першу позицію свого списку. Думаю, як людина Тимошенко мала б бути шокована від перших же хвилин зустрічі з Савченко, коли та, дивлячись на Тимошенко своїм фірмовим поглядом з-під лоба, не взяла її привітальний букет. Повторюю: як людина Юлія Володимирівна була шокована ще до того, як Надія відкрила свій — нині знаменитий на всю країну — рот. Але як політик ЮВТ мусила дуже швидко приймати рішення.
Вона мовчить. А та — «працює»
Коли «одкровення», думки, оцінки, плани та настанови полізли з Надії Савченко як із рогу достатку, у Юлії Тимошенко були три альтернативи: 1) підтримати; 2) засудити; 3) проігнорувати. Обрати між ними було завданням доволі складним, що навіть попахувало цугцвангом. Бо підтримати маячню Надійки на кшталт спільних перемовин Марини Порошенко та Оксани Марченко означало угробити рейтинг партії і свій власний, а він тільки-но почав у Тимошенко зростати.
Засудити Савченко теж небезпечно.
По-перше, тому, що «Куля» — елемент цілковито некерований. І доволі агресивний. Що вона наговорить про Юлію Володимирівну пресі — передбачити неможливо. По-друге, публічне засудження (плюс, можливо, виключення з фракції) означатиме те, що Тимошенко — як вовк Акела з казки про Мауглі — вкорте «промахнулася» із «селекцією» кадрів. І що обирати потрібних людей ЮВТ патологічно не здатна, бо люди ці опиняються якщо не «тушками», то особами з лабільною психікою.
Третій варіант — зробити вигляд, що Савченко не існує, дистанціюватися від неї на максимальну відстань — є по-своєму непоганим, але він включає ризики перших двох варіантів. Тут можна і наразитися на гнів Савченко, і зазнати іміджевих втрат. Крім того, не можна ж мовчати вічно. Рано чи пізно Тимошенко доведеться сказати бодай щось.
Мабуть, коли лідерка «Батьківщини» думає про невідворотність цього моменту, вона проклинає і себе, і Савченко, і той гарячий вересневий день 2014 року, коли з проголошення свого списку її партія влаштувала ціле шоу, і коли депутатство Савченко видавалося таким нестандартним, таким висококонкурентним кроком, який вкотре засвідчив, що Юля здатна легко «зробити» усіх.
Усіх тих, хто насичував свої списки комбатантами, журналістами, громадськими діячами (битими й небитими), але не додумався до такого очевидного рішення — додати до переліку достойників ще й когось iз політв’язнів Кремля. Наприклад, жінку, льотчицю, носія не тільки романтичної професії, а й знакового імені «Надія».
Однак те, що зроблено, вже зроблено. Назад цю «платівку» не прокрутиш. Залишається шукати вихід iз нинішньої ситуації. І тут також два шляхи — вийти зі скандалу під назвою «Савченко» із найменшими втратами або навіть примножити свій рейтинг та укріпити позиції. Але як це зробити?
Відмежуватися від Медведчука
Даруємо Юлії Володимирівні безкоштовну ідею номер один: оскільки сестри Савченко полюбляють апелювати до Віктора Медведчука, розмежування з Надією дасть можливість Тимошенко раз і назавжди (чи принаймні надовго) відкараскатися від цього макабричного персонажу. І тим самим покінчити із закидами щодо власних компрометуючих зв’язків із Росією, з Медведчуком, Путіним і рештою негативних суб’єктів.
Безкоштовна ідея номер два має на увазі протилежно направлений спосіб дій: варто перечекати складні часи й подивитися, а чи не набуде ідея перемовин з сепаратистами благословення зі сторони держави? Тоді Надію Савченко можна буде знову підняти на знамена і йти в бій разом з цією затятою лобісткою загального прощення.
Є також і третій варіант: продовжувати відправляти Надю-«Кулю» у глибокий ігнор, але тримати руку на пульсі. Як тільки особистий рейтинг довіри (а зараз він у Савченко є вищим, ніж у Тимошенко) Надія благополучно розтрясе, з нею треба рішуче поривати, бо інакше Савченко потягне на дно й «Батьківщину», потопивши цю партію разом iз президентськими амбіціями Юлії Володимирівни.
Принаймнi можна робити вигляд, що Савченко — не зовсім член команди Тимошенко. Тобто вона, звісно, є представником цієї фракції, але форс-мажор Надіного обрання робить її дещо чужим елементом на тлі зцементованої та єдиної команди.
Вочевидь, на сьогодні це — найкращий вихід з усіх можливих. Чекати, терпіти, вбравшись у білу тогу мудрості, а коли настане час «Ікс» — викинути баласт за борт. Плюс мимохідь упроваджувати думку, що Надія — не цілком «наша людина», ми її не так обирали, як хотіли врятувати. Чого, врешті-решт, і домоглися. На свою голову.
Підготовча робота
А тим часом є ще один бонус, який Савченко дає Тимошенко — можливість боляче пнути Президента Порошенка та його «порохоботів», нiби поміж ділом підкресливши, що висловлювання Надії Савченко (й без того епатуючі) порошенківські паркетні політологи й експерти, а також журналісти, близькі до глави держави, безбожно перекручують та перебріхують. Впровадженням такої думки займається не особисто Юлія Володимирівна, а члени її команди.
«Наведу кілька прикладів, — говорить Сергій Соболєв. — Коли провокаторша одного з німецьких видань питає, чи Тимошенко така ж корупціонерка, як і вся інша ваша еліта, Савченко дає відповідь, що це неправда. Більше того, вона свідомо приймала рішення (вступити в партію. — Авт.), що їй пропонували й інші політичні сили, в тому числі й сила Порошенка, і сила Яценюка.
Вона відмовилася і погодилася піти саме до Тимошенко. На це політологи кажуть: ось бачите, вона порівняла Тимошенко з рештою, мовляв, вона нічим не відрізняється від цієї так званої української політичної еліти», — розтлумачує «силогізми» Надії Соболєв.
Але якщо члени команди ЮВТ намагаються дезавуювати всі недолугості, якими начинена Савченко, то «закляті друзі» з табору БПП натомість «відриваються» на Надії по повній програмі. А принагідно й нагадують Юлії Володимирівні, що вона своє цінне «придбання» не контролює і не має на нього жодного впливу.
Втім, є альтернативна точка зору, яка стверджує, що і «порохоботи», і «тимошенківці» спільними зусиллями «зливають» Надію Савченко: щоб не плуталася під ногами, не компрометувала і не обвалювала показники всенародної любові.
Таке бачення може мати право на існування, однак воно не є стовідсотково вмотивованим сьогоднішнім станом речей. Два місяці тому Савченко дійсно могла скласти конкуренцію Тимошенко, але зараз про таке годі й говорити. Після всього сказаного Савченко вона не може розраховувати ані на президентське крісло (були такі амбіції перший час!), ані на серйозну самостійну політичну кар’єру. Хоча на фріків попит є завжди, зараз важко уявити політсилу, яка спокусилася би Надією Савченко.
Та й з фракції «Батьківщини» її поки що не виганяють. Заступник голови фракції Андрій Кожем’якін сказав нещодавно, що на найближчій політраді партії заявам Савченко буде дана відповідна оцінка. Але він сказав про це так м’яко, так лагідно, наголосивши, що «Батьківщина» закликає всіх до напрацювання консолідованої позиції, що стає зрозуміло: Савченко наразі нічого не загрожує. Хіба що дуже підсолоджене, легеньке зауваження і заклик до стриманості.
І, як зазначила її колега по фракції Олександра Кужель, для розгляду питання про виключення Савченко на сьогодні немає підстав. Отже, Надія говоритиме й надалі. А Юлія Тимошенко мовчатиме. Бо кожному в цьому житті — своє. А в політиці й поготів.
