Як із 89-го місця вийти в лідери?
Недавно інтернет-видання «Економічна правда» опублікувало статтю «12 країн-конкурентів України за світовий капітал».
Стаття детальна, з цифрами, викладками та прив’язками до ВВП. На жаль, у світовому рейтингу інвестиційної привабливості наша країна посідає лише 89-те місце. Попереду нас Казахстан, Монголія, Домініканська республіка, Колумбія та Філіппіни, — країни, які ми чомусь і досі вважаємо державами третього світу, тобто відсталими в економічному розвитку.
Стаття висвітлює показники країн у таких галузях, як експорт зерна, кукурудзи, вугілля, сталі, авіавиробництва, виробництва складної техніки та розробки IT-технологій. Тобто у тих галузях, які традиційно розвивалися в Україні ще за радянських часів, коли країна була не тільки продовольчою та промисловою житницею СРСР, а ще й кузнею науки та наукових кадрів.
Ті часи давно в минулому. Нині ми імпортуємо китайський одяг, автомобілі та мобільні телефони, єгипетську картоплю та гречку, турецьке взуття, багато інших товарів іноземного виробництва.
Невже ми, країна з таким багатим на винахідників та підприємців минулим, не можемо нічого зробити, аби поставити себе в один ряд із розвинутими світовими країнами, забезпечити собі достойне, процвітаюче сьогодення?
Але вихід, як завжди, є. І він зовсім поруч. Навіть набагато ближче, ніж здається.
Ще третього серпня 2015 року Національний банк України на своєму сайті оприлюднив Letter of Comfort. Це своєрідне послання до міжнародних платіжних систем, таких як VISA, MasterCard, PayPal щодо спрощення умов роботи для цих платіжних систем на українському ринку, а також про всебічну допомогу та сприяння цьому від системного регулятора.
У жовтні 2015 року MasterCard International підпорядкував київському офісу роботу компанії в Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Киргизії та Узбекистані. А нинішнього літа Україну відвідав Голова Академії MasterCard Люк Хеллінк.
Це все ланки одного ланцюга. Все робиться для того, аби українські банки змогли якомога швидше стати повноправними членами міжнародних платіжних систем та долучитися до обслуговування міжнародних онлайн-розрахунків.
До речі, лише у 2015 році обіг онлайн-розрахунків — платежів в iнтернеті з допомогою банківських платіжних карток — сягнув $2,5 трильйона. За розрахунками експертів, до 2025 року обсяг світового ринку онлайн-платежів становитиме $85 трильйонів.
І захиститися від інфляції, і — заробити
Хочу зауважити, що йдеться суто про онлайн-розрахунки з допомогою банківських платіжних карток. На сьогодні це один із найбільш розвинених, загальноприйнятих, легальних, а головне — найбільш безпечних видів онлайн-розрахунків.
Жодним чином не хочу образити тих, хто працює з електронними гаманцями, але вони є не чим іншим, як сурогатом банківської платіжної картки. Якщо, наприклад, ви спробуєте повернути гроші, які відправили з електронного гаманця, то вам це навряд чи вдасться, на відміну від банківської картки.
Будь-який сайт з продажу товарів чи послуг, наприклад Amazon, Ebay, Alibaba, Uber — навіть якщо вони приймають платежі з допомогою PayPal або інших платіжних сервісів, у будь-якому випадку гроші все одно списують із банківського карткового рахунку. Тобто все одно цю платіжну операцію обслуговує банк еквайєр. Про що йдеться?
На жаль, увесь попередній рік я присвятив безрезультатним перемовинам із вітчизняними «банкірами», — саме так я їх називаю, банкірами у лапках, котрі не розуміють цієї роботи, а найгірше — не хочуть дізнаватися про неї та вивчати багаторічний світовий досвід! Хоча такі світові лідери банківської галузі, як Deutsche Bank, Raiffeisen Bank, Citibank, обслуговують онлайн-розрахунки вже понад 20 років і мають на цьому великі прибутки.
Шкода, однак в Україні досі не з’явилися фахівці у галузі онлайн-розрахунків. Відтак ми з командою однодумців вирішили створити перший міжнародний онлайн-еквайринговий банк. Цей банк обслуговуватиме світові онлайн-розрахунки з допомогою платіжних карток VISA, MasterCard та інших.
Вважаю, нині в Україні склалися унікальні сприятливі умови для створення онлайн еквайрингового банку. Багато в чому завдяки тому, що банківська галузь, по суті, не працює. А це означає, що діючі комерційні банки зараз можна купити дешево. І це при тому, що серед діючих банків є члени платіжних систем VISA, Master Card.
На створення такого банку буде потрібно лише 5-6 місяців. Це буде «Краудінвестинговий проект», тобто в ньому зможуть узяти участь усі охочі. Основна ідея проекту — відкрита платформа, на якій кожен з учасників матиме можливість супроводжувати свою венчурну інвестицію, а після створення банку бути його акціонером.
Якщо ж знайдеться стратегічний інвестор, або бізнес-ангел, це значно прискорить запуск онлайн еквайрингового банку в роботу.
Адже, як я уже казав, на узгодження всіх документів і процедур із запуску банку в роботу потрібно не більш як півроку. Створення та запуск у роботу онлайн еквайрингового банку дасть змогу інвесторам не тільки зберегти свої гроші від інфляції, а й добре заробити.
Адже при загальному обсязі інвестицій $ 25 мільйонів банк почне працювати на прибуток менше ніж за рік. Навіть якщо банк буде обслуговувати хоча б 1% від світового обігу онлайн-платежів, його заробіток становитиме $375 мільйонів. Тобто на кожну вкладену гривню інвестор отримає 15-разовий прибуток.
Страхові депозити в банку від інтернет-торговців — мерчантів, — це, власне, безкоштовний валютний ресурс, який банк може використовувати як для видачі короткострокових міжбанківських кредитів, торгів валютою на міжбанківській валютній біржі, так і для кредитування юридичних та фізичних осіб.
А це, у свою чергу, сприятиме зростанню економіки, бо, як відомо, фінанси, — це кров економіки. Без дешевих кредитів розвиток та зростання економіки просто неможливі.
Тобто, вклавши лише $25 мільйонів та запустивши в роботу хоча б один онлайн банк еквайер, можна вирішити багато економічних та соціальних проблем. Жодним чином не хочу сказати, що це є панацеєю від існуючих негараздів у нашій нинішній економічній сфері, та однак створення і запуск хоча б одного онлайн банку еквайра може значно поліпшити економічну ситуацію в Україні і стати своєрідним індикатором інвестиційної привабливості для великих іноземних інвесторів та інвестиційних фондів.
Тому запрошую однодумців, венчурних інвесторів, бізнес-ангелів і всіх зацікавлених осіб до участі у проекті створення першого українського онлайн еквайрингового банку.
Детальну інформацію щодо цього проекту готовий обговорювати у себе на сторінці у «Фейсбуцi» — https://www.facebook.com/worldwidemaks.
