100-літній ювілей: «Українське радіо» відзначає річницю з дня першого виходу в ефір
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
Історія починається з малого: де на Черкащині бували Ілля Мечніков та Михайло Коцюбинський?
05.08.2016
Інформаційний стенд розповідає про історію села Мойсівка. (Фото Світлани ЩЕРБИНИ.)
Віднедавна при в’їзді у Мойсівку Драбівського району мандрiвникiв зустрічає великий інформаційний стенд. І всі ті, хто біля нього зупиняються, мають змогу за кілька хвилин дізнатися славну історію цього села. Адже на тій стелі — фотографія молодого Тараса Шевченка, який свого часу чотири рази бував у мойсівському маєтку поміщиків Волховських; фото красуні Ганни Закревської, з якою поет там зустрівся на балу і в яку був закоханий; світлини двоярусного ставка та церкви Петра і Павла, збудованої Волховськими ще у 1808 році та збережені в Мойсівці дотепер. Чи знали ви всі ці подробиці з життя Кобзаря?
Унікальний проект «Меморіальні села України»
Голова сільської ради Мойсівки Світлана Щербина розповідає «Україні молодій»: «Цей історичний стенд та ще три менші, котрі ми облаштували у клубі, біля церкви та неподалік того місця, де стояв маєток Волховських, — то творчість багатьох людей». Над ним трудилися історик-краєзнавець Василь Суддя, фотограф Віталій Олефіренко, працівники відділу інформації районної ради, а фінансово підтримав місцевий підприємець Євген Вишняков.
Стенд виготовили з металу, вкрили його захисною плівкою, аби інформацію на ньому не випалювало сонце, а поруч посадили клумбу чорнобривців та майорів.
«Нововведення односельці сприйняли схвально. Кажуть, такі стенди потрібні. Щоб і інші люди знали історію нашого села», — говорить Світлана Щербина.
«У жодному селі України немає такого історичного стенду, як у Мойсівці. І його встановлення — це перший крок у реалізації туристичного проекту Черкащини «Меморіальні села України», — додає Олена Костюкова, кандидат історичних наук, доцент кафедри туризму і готельно-ресторанної справи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, котра є автором цього проекту і вперше в Україні на базі рідного університету створила науково-методичний центр туризмології і екскурсознавства, який займається не лише підготовкою професійних кадрів — екскурсоводів і вчителів-екскурсознавців, а й впровадженням ось таких туристичних маршрутів на теренах Черкащини.
Головна увага, пояснює пані Олена, спрямована на шкільні екскурсійні програми, мета яких — національно-патріотичне виховання учнівства. І такий проект, наголошує, вже почали втілювати не лише у Драбіському, а й у Смілянському та Золотоніському районах області.
Олена Костюкова переконана: настав час звернути увагу на інформаційно-історичний простір українського села. Адже, наголошує, тисячі людей проїжджають через наші села і нічого про них не знають. Там немає стендів, які б коротко розповідали місцеву історію, немає екскурсоводів, котрі б могли презентувати населений пункт.
Нам треба, переконана пані Олена, до цієї роботи залучати вчителів та учнів у селах, керівників місцевих музеїв, сільських активістів, студентів і розкривати історичне минуле населених пунктів, долі людей, котрі там народилися й прославилися добрими справами, показувати місцеві традиції, природні особливості краю, збирати експонати вже з новітньої історії України та про її нинішніх героїв.
Вона пригадує, з яким розумінням поставилися в Драбівському районі, коли мова зайшла про встановлення історичного стенду в Мойсівці очільники районної ради та рай держадміністрації Володимир Дзега та Іван Гайдай, тодішня головна освітянка району Антоніна Сакун.
Тож, підкреслює, реалізація задуму відбулася у стислі терміни, що особливо порадувало. Учитель історії Василь Суддя розробив ще й екскурсійну програму про минувшину села, котра розкриває школярам сторінку з життя Тараса Шевченка, пов’язану з Мойсівкою.
Націоналіст Євген Чекаленко й інші
«Неподалік Мойсівки є село Кононівка, влітку 1908 року в тамтешнього поміщика-ліберала і націоналіста Євгена Чекаленка гостював письменник Михайло Коцюбинський, який пізніше у своєму творі Intermezzo описав тяжке життя селян у дореволюційній Кононівці», — веде далі Олена Костюкова.
У грудні цього року, каже вона, минає 150 років iз дня народження Євгена Чекаленка, тож плануємо й там встановити інформаційно-історичний стенд.
«Ми будемо продовжувати таку роботу і в інших селах, створювати екскурсійні програми для учнів. Бо одна справа розповідати про історію рідного краю за партою, інша — показати це наочно», — обіцяє пані Олена.
За її словами, в тому ж Смілянському районі дотепер збереглося п’ять унікальних дерев’яних храмів, збудованих ще у 1804—1840 роках. Тож таку багату духовну спадщину, вважає вона, обов’язково треба показувати дітям. Адже проведені екскурсії спонукатимуть їх по-іншому дивитися на свої села, у них буде бажання змінювати там життя.
Олена Миколаївна наводить приклад, як у селі Попівка Смілянського району, в якому 13 років жив і творив лауреат Нобелівської премії Ілля Мечников, де є музейна кімната вченого, з цікавістю зустріли її пропозицію засадити плантацію лікувальною квіткою нагідкою, аби можна було милуватися такою красою і тим, хто там нині живе, і тим, хто приїжджає.
За словами пані Олени, на Черкащині кожне село може похвалитися своєю славною історією. Тому вона вже найближчим часом через сільські та районні ради ініціюватиме прийняття положення про меморіальні села.
«Хочу щоб таким селам, які не ввійшли до національних заповідників, дали назву «Меморіальні села України».
Адже їм ціни немає, туди треба їхати, аби відчути, наскільки наша земля багата історичними розповідями», — зізнається Олена Костюкова.
Вона переконана, завдяки такому проекту вдасться привернути увагу до історії черкаських сіл, зробити акцент на екології тамтешнього навколишнього середовища і комфортного проживання людей — які там дороги, яку воду люди п’ють, яким повітрям дихають.
Дивіться з любов’ю, закликає Олена Костюкова, на ту землю, де ви живете, пізнавайте, досліджуйте її і вона розкриється перед вами всіма барвами.
«От ми хочемо стати частиною Європи, любимо подорожувати тамтешніми містами та селами й захоплюємося їхньою історією, то давайте робити все, аби людям було цікаво приїжджати й до нас», — підсумовує Олена Костюкова.
