Днями очільниця Держказначейства Тетяна Слюз розкрила «карти», «витягнувши з шухляди» декілька тем. Зокрема розповіла, що на окуповані території Донбасу з жовтня 2014 року не йде жодної копійки зарплат, пенсій і т. п.
Шокувала тим, що у перші дні після Майдану в лютому 2014 року фінансове становище в Україні було катастрофічним, адже на єдиному казначейському рахунку було 108 тисяч гривень.
І це були кошти цілої держави! Зараз, на 1 липня поточного року, на єдиному казначейському рахунку — 18 мільярдів гривень, і це, в основному, стало можливим завдяки непоганій роботі фіскальної служби.
Зізналася, що важливим чинником наповнюваності Держказначейства є перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Нацбанком України. І хоча на весь рік передбачено 38 мільярдів гривень надходжень від нього, але з початку 2016 року Нацбанк жодної копійки до бюджету не заплатив.
Крім того, «головний бухгалтер» країни повідомила, що чимало українців виграють у судах справи проти чиновників, органів влади, проте державі немає чим відшкодовувати їм моральні та матеріальні збитки — адже йдеться про мільярди гривень.
«Насправді у нас є дуже велика проблема. Є така бюджетна програма 350х40х40.
Це означає, що держава гарантує виплату за такими судовими рішеннями. На цей рік у законі про національний бюджет передбачено лише 144 мільйони гривень на подібні витрати... Невиконаних судових рішень станом на 1 липня 2016 року — більш як 154 тисяч на суму близько 3 млрд. гривень», — бідкається пані Слюз.
І перспективи невтішні, адже, якщо така тенденція та динаміка зберігатимуться й надалі, то «щасливчики», які нібито формально й виграли позови проти «верхів», змушені будуть чекати виплат... 20-30 років.
До речі, наслідки для держави через несвоєчасні виплати дуже негативні.
Як пояснила Тетяна Слюз, за цією бюджетною програмою позивачі — це переважно фізичні особи (хоча є й юридичні). Всі вони звертаються до Європейського суду, а там, за нормами міжнародного права, крім основної суми боргу платиться відповідна сума ще й у євро — 1-2 тис. «За інформацією, яка є у Міністерстві юстиції, в них на обліку може бути близько 10 тис. таких рішень.
І все це «впаде на плечі органів казначейства», — невтішно резюмує керівник державної «скарбнички».
