Марієтта Вейс (часто можна зустріти написання англійською Marietta Ways) — молода українська співачка, переможниця дитячої «Нової хвилі» та неодноразова учасниця Національного відбору на Євробачення. У свої 20 років дівчина має кілька дуетів зі знаменитими музикантами та випустила вже чотири альбоми, а влітку минулого року стала фіналісткою американського конкурсу незалежних виконавців Unsigned Only-2015. Цього року дівчина представляла Україну на 25-му міжнародному фестивалі «Слов’янський базар y Вітебську». У розмові з «УМ» вона розповіла про конкурс, прокоментувала оцінки журі та поділилася своїми мріями.
«На стосунки конкурсантів політика не впливала»
— Марієтто, ти виборола можливість представляти Україну на «Слов’янському базарі y Вітебську» наприкінці березня. Якi емоції тоді відчувала?
— Я давно не брала участі у конкурсах, і коли випала нагода, чесно кажучи, довго вагалась, та все ж таки вирішила випробувати свої сили. Які емоції? З одного боку, була радість, з іншого — я відчувала велику відповідальність, адже це не просто участь у конкурсі, це представлення своєї країни, тим паче, що така місія мені випала у рік, коли «Слов’янський базар y Вітебську» відзначав свій 25-річний ювілей.
— Як проходила підготовка?
— До конкурсу я готувалась два місяці. Підбирали репертуар, шили костюми. Напередодні від’їзду на конкурс ми влаштували презентацію програми, яка складалася з моїх пісень та конкурсних. Це було дуже яскраво, і, думаю, багатьом запам’ятався той вечір. Окрім цього, під час підготовки я брала додаткові уроки з танцю, акторської майстерності та вокалу.
— На конкурсі твій репертуар складався з пісень «Одна калина» Софії Ротару,«Запроси мене у сни» Володимира Івасюка та композиції Рікі Мартіна Livin’ La Vida Loca» в українській обробці. Чому вибрали саме ці пісні?
— Із моєю командою ми ретельно передивлялися пісні. Думали, чим вразити публіку і як яскраво представити Україну. Вирішили, що кожна пісня мала б відображати душу українського народу. Ми хотіли, щоб кожен, хто приїхав на «Слов’янський базар», відчув той український колорит, який ми маємо.
Навіть на світовий хіт ми зробили аранжування з українськими мелодіями, у цьому мені допомагав музичний продюсер. Зараз багато хто говорить, що ми вибрали не конкурсний матеріал. Але я скажу так: для кожного артиста дуже важливо, як його сприйматиме публіка; я бачила, як у залі люди реагували на мої пісні, вони аплодували, підспівували, після підходили і говорили, що їм дуже сподобалося — і це головне.
— Як стосунки складалися між учасниками конкурсу? Чи вплинула нинішня політична ситуація на стосунки з російським конкурсантом, членами журі та співаками?
— За кулісами панувала дружня атмосфера. Всі конкурсанти здружилися між собою, навіть не відчувалося конкуренції. Щодо політики, то ця тема була поза обговоренням, усе ж таки це музичний конкурс. Усі конкурсанти жили творчістю і це основна тема, яка була на часі.
Щодо конкурсантки з Росії, то так склалося, за іронією долі, що її викладач iз вокалу, як з’ясувалося, з Київської області. Вона давно живе в Росії, та з нами спілкувалась українською, ніяких конфліктів не виникало. Тому я з упевненістю можу сказати, що на стосунки конкурсантів політика не впливала.
А щодо членів журі, то з ними я не спілкувалась, судячи з оцінок, які мені поставив Валерій Леонтьєв, він теж не керувався політикою (сміється). Але не можу сказати, що сам конкурс був поза політикою!
— Прокоментуєш оцінки Наталії Могилевської?
— Уже не раз відповідала на це запитання (посміхається. — Авт.). Скажімо так, з України був найсуворіший член журі в плані оцінювання. Навіть тим конкурсантам, які отримували від інших членів 10 балів, наш суддя ставила набагато нижчі оцінки. Після виступу мені деякі учасники навіть ставили заитання, мовляв, дуже серйозний український член журі? Я не знала, що відповісти, адже ми не знайомі з Наталією. Щодо моїх оцінок, то не те, щоб я була згодна, але таке рішення сприймаю. Це мене підштовхує йти далі, розвиватися як виконавець. Отож дякую.
«За голос я дякую Богу»
— Що було найважчим на конкурсі? Хто найбільше підтримував та допомагав?
— Для мене цей конкурс узагалі був нелегким. Я вперше виступала з великим оркестром. Потім був відповідальний півфінал, де третина учасників залишила конкурс. Перед першим фіналом довелося думати про те, в чому вийти на сцену. Костюм, який ми готували більше місяця, пропав, а разом iз ним і все концертне взуття. Але я дуже рада, що зі мною була велика і дружна команда, яка допомогла пережити всі негаразди. Це дуже допомагає, коли поруч є люди, які вірять у тебе.
— Звідки черпаєш наснагу так потужно співати?
— Я молода, закохана, в мене багато енергії, яку я хочу дарувати людям. А за голос я дякую Богу.
— Яким ти бачиш своє найближче майбутнє?
— Як і у кожного артиста, на конкурсі життя не закінчується, у нас дуже багато творчих планів. Записи пісень, кліпи, дуже скоро в мене ще один відповідальний виступ, та поки що не буду розкривати всі таємниці. Слідкуйте на моєму сайті та в соціальних мережах, впевнена, я вас ще не раз порадую своєю творчістю.
— Про що мрієш?
— Ой, мрій дуже багато як у плані творчості, так і в особистому житті. Але глобально у світі, в Україні, хотілося б миру, злагоди. Багато жорстокості,багато насилля скрізь. Хотілося б, щоб усе пройшло, і ми співали не сумних пісень, а пісень веселих і не наперекір усьому, а щиро, як це буває, коли є спокій, мир та любов.
