Якийсь дивний хрускіт у колінах. Спочатку він ледь уловимий, а згодом людині здається, що той колінний «реп» чують навіть оточуючі. Стає важче присідати, нелегко долаються сходи, з’являється такий біль, ніби хтось ріже ногу ножем. Це артроз, каже лікар. І нечуваний досі діагноз впливає на якість життя людини, яка з цією недугою зiткнулася, та коригує її плани на майбутнє.
«Під час ранкової пробіжки випадково впала і травмувала коліно»
«Не хотіла йти до лікаря, та довелося. Місяць терпіла, думала — переболить. А тепер ось маю діагноз — артроз, — розповідає 45-річна черкащанка Ірина Шевченко. З кипою паперів, серед яких результати УЗД та рентгену, вона вийшла з кабінету лікаря в черкаській міській поліклініці й сіла перепочити. Жінка витягує з сумочки пігулку знеболювального і каже: — Терпіти біль у коліні просто несила».
Пані Ірина працює бухгалтером на приватному підприємстві. Зізнається, що за все своє минуле життя і донедавна особливих проблем зі здоров’ям не мала. Хіба що застуда турбувала. Тому такий висновок лікаря після проведеного обстеження став для неї дуже неприємною несподіванкою.
«У мене це коліно два роки періодично поболювало. Але я його зігріваючим гелем натирала, тож згодом і попускало. А цього разу сама не впоралася», — веде далі жінка.
Каже, що у своєму віці про артроз якось не задумувалася. Вважала його хворобою літніх людей. Тому біль у коліні спочатку пояснювала сидячою роботою. Заспокоювала себе — мовляв, малорухливість таки дається взнаки. Адже доводилося за комп’ютером працювати ще й вечорами, бо має додаткову роботу.
Пізніше пригадала, як під час пробіжки випадково впала і травмувала коліно. І хоча відтоді минуло кілька місяців, але це також, думала, могло спричинити біль у коліні.
А не так давно, коли стала почуватися гірше, переконувала себе, що дається взнаки її робота на дачі. А тут iще формувала альпійську гірку і перекотила туди величезний камінь. Та у дощ походила босоніж і трохи змерзла. Тому й почалася ломота у суглобі.
«Спочатку біль у коліні був ниючим, потім воно ще й припухло. А згодом почало так нестерпно боліти, наче хто гирю до нього прив’язав», — гірко усміхається пані Ірина і пригадує, як пила знеболювальні препарати, аби ходити на роботу.
Жінка каже: терпіла, бо біль у стані спокою стихав або й зовсім зникав, тож щоразу сподівалася, що ось-ось їй покращає. Але під час навантаження все поверталося на круги своя, було відчуття скутості та важкості суглоба. А хрускіт так дошкуляв, що, здавалося, його чули й сторонні люди.
«Гострий біль особливо мучив удень. Тільки порухаюся, так і болить коліно», — говорить Ірина Шевченко. Через це її активність звелася до мінімуму, стало важко навіть пройти кілька сходинок до ліфта у під’їзді.
Тепер вона шкодує, що так нерозсудливо ставилася до свого здоров’я та захопилася самолікуванням. І капустяні листки прикладала до коліна на ніч, і маззю мастила, і сіллю вигрівала, та однак без допомоги лікаря не обійшлося. Як і без лікарняного.
«Лікар припускає, що у моєму випадку саме травма коліна спричинила розвиток артрозу», — підсумовує свою історію пані Ірина. Попереду в неї — виснажливе лікування. А це час, нерви і витрачені кошти.
Якщо вага зашкалює — для суглобів то важка ноша
«Артроз — це не лише проблема людей похилого віку, як дехто помилково думає. На цю хворобу тепер нерідко страждають і молоді», — пояснює Володимир Коротиш, лікар-ортопед-травматолог, завідуючий відділенням у Черкаській міській лікарні №3.
За словами Володимира Івановича, у кожної людини — своя причина початку артрозу. В одних це пов’язано з перевантаженням, в інших — iз харчуванням, у третіх — iз прийомом води. Адже, коли хрящ не має повноцінного зволоження, наголошує лікар, з’являються тріщини, рубці, й це є першими ознаками артрозу.
«Великий мінус для такої хвороби — надмірна вага людини. Бо які препарати не приймай, а якщо ваша вага зашкалює, то для суглобів це, м’яко кажучи, важка ноша», — зазначає лікар.
Нині у відділенні лікуються 60 хворих на артроз колінного і тазостегнового суглобів. Серед них і молодий чоловік, який просто не може ходити, бо хрящова тканина в його коліні зруйнована і кістки труться одна об одну.
Коли відбувається руйнування хряща, пояснює завідуючий відділенням, то головка стегна проникає в порожнину таза і людина далі рухатися не може. У таких важких випадках вихід один — протезування. Вартість протеза, залежно від технології, яку застосовують, — від 8 до 30 тисяч гривень.
«За рік ми проводимо до півтори сотні таких операцій. Це загалом велика кількість. Наймолодший пацієнт був віком до 40 років», — наводить приклад Володимир Коротиш. І уточнює, що такі операції черкаські лікарі роблять за допомогою високовартісного обладнання, якість якого — на рівні провідних клінік України.
Нині місцеві медики, наголошує, не поступаються кваліфікацією столичним фахівцям. Уже чотири роки міська лікарня №3 співпрацює з французьким медичним госпіталем, куди вони їздять переймати досвід.
«Завдяки такій дружбі та особистим зв’язкам недавно з госпіталю в наше відділення доставили сучасні багатофункціональні ліжка, тумбочки до них і столики», — тішиться Володимир Іванович. Така допомога, каже лікар, для післяопераційних хворих дуже важлива. А їх, хворих, із кожним роком стає дедалі більше.
Лікарі стають мозаїчниками, аби зібрати багатоуламкові переломи
За статистикою, 15% жителів планети хворіють на артроз. Більшість із них — жінки. Найчастіше хвороба проявляється у людей, яким за 40 років. А спричинити артроз, каже Володимир Коротиш, можуть не лише вікові зміни та спадковість, а й порушення обміну речовин, плоскостопість, надлишкова вага, проблеми з судинами нижніх кінцівок, важка фізична праця, травми.
Артроз вражає колінні, кульшові суглоби, суглоби пальців рук, великих пальців ніг та міжхребцеві суглоби шийного та поперекового відділів хребта.
Завідуючий відділенням із 30-річним лікарським стажем пан Володимир каже, що у минулі роки людей із проблемами артрозу у Черкасах було набагато менше. Тих же, приміром, переломів шийки стегна за рік траплялося до 20-30 випадків. А нині у відділенні щороку проводять 300 таких операцій.
Тож ми також тут «крокуємо в ногу зі світом». Характер переломів також змінився.
Якщо раніше були звичайні переломи, то тепер вони стали багатоуламкові. І лікарю, констатує пан Володимир, треба бути фактично мозаїчником, аби скласти їх докупи.
«Сучасна людина любить сидячий спосіб життя, пересувається зазвичай не на своїх двох, а більше на транспорті. А їй рухатися треба!» — підкреслює завідувач відділенням.
Тому серед заходів із профілактики артрозу лікар насамперед називає помірне фізичне навантаження. Воно підсилить кровообіг, допоможе схуднути, зміцнить м’язовий корсет. Ефективними також будуть плавання, заняття йогою.
При цьому, радить лікар, неприпустиме переохолодження суглобів, варто уникати їх травмування. Важливо пам’ятати і про правильне харчування.
Перевагу слід надавати овочам, рибі, кашам, нежирному м’ясу, молочним продуктам. Готувати краще на пару або тушкувати.
«Якщо є можливість, то раджу купувати молоко у селі. Бо із тих замінників, які нині є у продажу, організм не може отримати потрібні поживні речовини», — переконаний Володимир Коротиш.
Лікар наголошує: якщо вас спіткала проблема з суглобами — не займайтеся самолікуванням, не витрачайте на це дорогоцінний час, а обов’язково звертайтеся до лікаря. Бо ефективність лікування та його результат залежать від того, на якій стадії пацієнт звернувся до фахівця по допомогу. Якщо на першій-другій, то йому ще можна допомогти за рахунок медикаментозного лікування. А якщо третя-четверта стадії недуги, то тут потрібне тільки оперативне втручання.
«Нерідко люди самі призначають собі медикаменти, наче не розуміють, як це агресивно діє на шлунково-кишковий тракт, «садить» печінку, нирки», — розмірковує Володимир Іванович.
Тому закликає: якщо з’явився дискомфорт у рухах, якщо до кінця дня ви відчуваєте втомлюваність, то треба прийти до фахівця, з’ясувати, які зміни в організмі відбуваються, й отримати рекомендації щодо лікування.
І хоча артроз, наголошує пан Володимир, — хвороба невиліковна, але призупинити її, полегшити стан хворого, не давши суглобному хрящу зруйнуватися, можна. Тому краще раніше звернутися до лікаря. Самолікування може призвести до того, що суглоби втратять здатність згинатися і розгинатися у повному обсязi.
Понад те: вони можуть стати повністю нерухомими. А це означає інвалідність. Тож, закликає лікар, із артрозом краще не жартувати.
