Дванадцять стільців по-шотландськи

Невідомо, чи читало поважне подружжя Анжела і Ангус Мільнер-Браун iз шотландського містечка Біггар знаменитий сатиричний роман Ільфа і Петрова про пригоди Остапа Бендера та Кіси Вороб’янiнова. Очевидно, що ні. Інакше вони не тримали б шість років на горищі придбаний на аукціоні за 5 фунтів старовинний стілець, а одразу б зайнялися пошуком скарбів.
 

Утiм стілець виглядав надто потертим і непрезентабельним, а грошей на перетяжку вже не було. Коли ж господар таки відніс стілець у майстерню, він виявив під старою підшивкою інкрустовану діамантами брошку у вигляді квітки, сережки і каблучку. Винахідливий пан Ангус не став розповідати дружині про знахідку, вирішивши за краще зробити благовірній сюрприз і подарувати коштовності на свята. Так і робив упродовж кількох років, презентувавши перстень на річницю весілля, сережки — на День святого Валентина і старовинну брошку — на Великдень. І лише припертий до стінки питаннями, звідки такі гроші, мусив про все зізнатися. «Мій чоловік — великий романтик», — цитує пані Мільнер-Браун британська газета DailyTelegraph.
 

Спеціалісти датують знайдені коштовності кінцем XIX — початком XX століття і оцінюють їхню вартість у 5 тисяч фунтів стерлінгів. Як-то кажуть, привалило щастя. Аби тільки після розголошення новини на голови пари не знайшовся свій Остап Бендер.