Річниця хрещення Русі-України: «А за віру — хоч умріте! І вольностей бороніте!»

Забагато уваги преса приділила в останні дні «ходакам» — прихильникам УПЦ МП (країни-агресора). Але нам важливiше, як святкує чергову річницю Хрещення Русі Київський патріархат.

 

27 липня (а це храмове свято) о 17-й годинi відбулося всеношне бдіння у Володимирському кафедральному соборі, побудованому на честь Володимира — великого хрестителя Русі. 

 

Представник прес-центру УПЦ КП отець Володимир напередодні розповів план заходів на 28 липня, зауваживши, що очікується прибуття десятків тисяч вірян. «Але ж не в кількості щастя, головне, щоб прийшли небайдужі люди й було все мирно.

 

Традиційно приїздить чимало людей-вірян з інших областей, а також архієреї нашої та й не тільки нашої церкви. Будуть представники Чорногорської церкви, різноманітних громадських організацій. Сподiваємося, що все буде мирно й, головне, — без політичних гасел! Щоб це була хресна хода: церковна, релігійна, духовна, а не політична!» 

 

Учора близько 10-ї години розпочалася Божественна святкова літургія у Володимирському. Їй передувала зустріч біля собору святійшого Патріарха Києва та всієї Руси-України й церемонія «облачення» Філарета.

 

Літургія відбувалася приблизно двi години, після чого опівдні від Володимирського собору розпочалася хресна хода, що пройшла бульваром Шевченка, вулицями Володимирською, Трьохсвятительською, через Михайлівську та Софійську площi й далi на Володимирську гірку, до пам’ятника Володимиру.

 

Там проходив подячний молебен, а також виголошувалися молитви за те, щоб в Україні був мир і відступив агресор. 

 

...Ще зранку, поспішаючи на літургію до Володимирського собору, на виході зi станцiї метро «Університет» побачив хлопців у камуфляжі з «Самооборони», «Айдару» та 128-ї бригади. Майже всі виявилися АТОшниками.

 

Один з «айдарівців» сказав, що забезпечуватимуть правопорядок під час ходи: «Всі добробати підтримують Київський патріархат, будемо слідкувати, аби не було провокацій».

 

Ближче до собору чимало автобусів з інших міст, а навколо храму — їх неймовірно багато: усі вони привезли вірян із різних куточків України. Аби з’ясувати географію, запитую у вірян (чимало з яких у вишитих сорочках) й священнослужителів, звідки приїхали, дізнаюся, що, в основному, це — центр і захід країни. Люди з Хмельниччини, Полтавщини, Рівненщини, Одеси, Київщини, Тернопільщини, Волині, Житомирщини...

 

Перед входом на територію собору люди проходять через два металошукачі; ввічливі поліцейськi також просять показати вміст сумок. Чимало міцних чоловіків у штатському характерної зовнішності (явно «специ») уважно спостерігали за людьми. 

 

Із неприємного враження — дуже багато «попрошаєк» по дорозі до собору, на території навколо храму та й на вході до нього. 

 

Перший національний канал вів пряму трансляцію Богослужiння. У Володимирському, незважаючи на неймовірну задуху, ніде яблуку впасти. Літургію, на якій виголошують іктенії, супроводжує дуже мелодійна й заспокійлива музика. Під час молебню частина прочан сповідується в отців, аби згодом причаститися. Хтось ставить свічки за рідних, а хтось (цілі черги) йде до мощів чи преклоняється перед святими іконами. 

 

Навколо храму дуже багато священиків, людей iз дітками, чимало літніх вірян. Впадає в око й велика кількість бійців у камуфляжі, серед них є хлопці з шевронами «Спілка воїнів АТО», «Київська Русь», «Айдар» та «Донбас».

 

Поряд iз побратимами помітив і Семена Семенченка: «Ми прийшли як віруючі люди, але, звичайно, ще й слідкуватимемо за порядком. Мої хлопці з «Донбасу» впродовж війни бачили на передовій біля себе чомусь лище священиків i капеланів Київського патріархату.

 

Взагалі-то вони не розділяють Бога на українського й російського. Ми вважаємо, що, крім Бога, перед яким усі рівні, існують такі поняття, якi також дані Богом, як «держава» й «суверенітет».

 

І, якщо Бог це дав, то треба захищати. Але поки що ми бачимо, що лише одна церква з двох, які «представлені за ці два святкових дні», захищає державу. Тож хлопці там, де велить душа. І якщо поліції треба буде допомогти підтримати порядок — допоможемо».

 

Не міг не підійти до групи немолодих вояків iз медалями, яких очолював капелан-десантник із прапором. Протоієрей Михайло Бучак — iз Луцького району, в армії з травня 2014 року: був в «Айдарі», а згодом у 51-й бригаді ВДВ пройшов Донецький ­аеропорт, Опитне, Авдіївку, Новосвітлівку, Водяне... 

 

«Із Волинської єпархії приїхало 15 капеланів-АТОшників, із нами прибули хлопці-«афганці» та «азовці». У нас є «Спілка воїнів АТО Волині». Є тісна співпраця та взаємопідтримка між Українською церквою та військовими. Тож сьогодні ми приїхали, аби висловити підтримку Єдиній українській помісній, незалежній церкві й заодно допомогти в протидiї провокаціям. Усі хлопці воювали, мають певний досвід та навички і можуть бути корисними в охороні правопорядку. 

 

На Волині були перші установчі збори, де створюється ГС «Військові капелани Волині», хочемо цілеспрямовано працювати з аналогічними спілками, яких багато по всій Україні (на жаль, вони дещо розрізнені i є навіть конфлікти). Тож хочемо виступити посередниками, духовно і фізично об’єднати спілки, й ще раз дати зрозуміти, що в нас — один ворог і не треба розпорошуватися.

 

А також через військово-патріотичне виховання давати шанс молоді «підтягнутися»: краще бути готовими захищати свою країну й щоб нiколи не довелося цього робити, ніж бути неготовим й завжди програвати», — розповів пан Михайло. 

 

На тлi урочистих подiй бiля Володимирського собору дивним виглядало те, що Президент не чекав обіду, коли хресна хода мала прибути на Володимирську гірку, а зранку з урядовцями фактично кулуарно «відбув» церемонію. Чи це небажання зустрічі з людьми, чи острах перед Московським патрiархатом, аби попи на нього не розсердилися?.. 

 

На святих пагорбах Петро Порошенко сказав, що розраховує на допомогу Всесвітнього патріарха Варфоломея у створенні Єдиної помісної Української православної церкви. «Ми знаємо, багато зусиль було докладено його всесвятістю для організації (всеправославного) Собору, й дуже радий тому, що він успішно пройшов і прийняв важливі рішення й документи.

 

Він єдиний, хто здатен допомогти православним українцям об’єднатися й урегулювати канонічний статус Української церкви у структурі світового православ’я», — зазначив гарант.