ТРОЯНський вірус у МВС: чому справа Шеремета нагадує справу Гонгадзе

29.07.2016
ТРОЯНський вірус у МВС: чому справа Шеремета нагадує справу Гонгадзе

Вадим Троян, від якого ми так і не дізналися з перших вуст, було стеження за Шереметом чи ні.

Георгія Гонгадзе було викрадено, а Павла Шеремета — підірвано серед білого дня. Перший злочин намагалися замаскувати, другий перетворили на показову страту. Долі двох журналістів відрізняє купа нюансів, але є в них й спільні риси. І справа навіть не в тому, що, як і у 2000-му, постраждалою стороною виявилася та сама «Українська правда» і та сама Олена Притула. Це якраз не є настільки суттєвим моментом. 
Важливіше те, що так чи інакше, але до вбивства людини знову причетне МВС. Поки що йдеться лише про стеження за Шереметом, яке буцімто здійснював перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян. За Гонгадзе слідкували теж. І теж — міліцейські «чини». Які згодом і виявилися організаторами та виконавцями його вбивства. «Орли бойові» покійного Кравченка свого часу вкорінили уявлення про міліцію, як про збіговисько вбивць та катів. Чим є сьогодні оновлена та модернізована українська поліція — дізнаємося згодом. 

Відпустка як стиль роботи

Вбивство Шеремета припало відразу на дві «зіркові» відпустки: відпочивав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та заступник голови Національної поліції Вадим Троян. Тож на місце злочину першою прибула «шефиня» Трояна Хатія Деканоїдзе. З очима наляканої газелі Хатія у кількох словах окреслила значимість «Української правди» та пообіцяла докласти всіх зусиль для розкриття злочину.   
 
Згодом активізувався й Аваков. Чи перервав він свій літній релакс, невідомо, але кілька ключових заяв міністр зробив. Зокрема, про винагороду за інформацію про вбиство Шеремета. Про те, що до нього щодня стікається секретна інформація по даному злочину, яку він, утім, не вважає за потрібне оприлюднювати. А ще про те, що Вадима Трояна дарма підозрюють у стеженні за журналістом: цього, мовляв, не було. 
 
Та найцікавіше те, що сам Троян iз приводу всіх останніх подій і всіх обвинувачень на свою адресу вперто мовчить. Мовчить при всіх наявних на сьогодні засобах комунікації. Власне, для того, щоб озвучити бодай якусь позицію, достатньо й старого доброго телефону. Але ні — реакція з боку Трояна нульова. 
 
Деканоїдзе обіцяє отримати від свого підлеглого якісь пояснення, коли той навідпочивається всмак і повернеться з відпустки, але не раніше. Аваков тим часом називає всі закиди на адресу Трояна маячнею. Сам же протагоніст не вважає за потрібне з’явитися на підмостках цієї драми. 

Слово прокурора

Інформація про те, що Троян вів стеження за Шереметом, а також і за Притулою, з’явилася на сайтах другого плану або таких, чия репутація не бездоганна. Її можна було б проігнорувати, якби не два моменти. Про перший уже було сказано вище: деякі неприємні для МВС паралелі зі справою Гонгадзе надто очевидні. 
 
Другий момент: цій інформації несподівано додав ваги Генпрокурор України Юрій Луценко. Завдяки йому зі статусу пліток дані про стеження за журналістом піднялися до можливого мотиву вбивства. 
 
«Можу відразу сказати, що ми перевіряємо цю інформацію. Є відповідне кримінальне провадження. Йде перевірка», — заявив Луценко в ефірі 112-го каналу. Кримінальне провадження (якщо воно тільки існує взагалі) — штука серйозна. І слова Луценка перекривають удаване обурення Авакова, тим паче, що Вадим Троян є досить близьким до глави МВС — його називають «людиною міністра» у ­Нацполіції. 
 
За умов, що склалися, і Аваков, і Деконаїдзе мали б за вуха тягти Трояна до мікрофонів на ними ж організований брифінг. Проте міліцейська верхівка мовчить, а прокурорська — туманно розводиться про кримінальне провадження. А факт лишається фактом: на сьогодні є поки що неспростовані дані відносно того, що напередодні вбивства відомого журналіста за ним велося стеження. 
 
Таке ця країна вже проходила... 

Знайти зв’язок 

Проте чи існував зв’язок між покійним Шереметом та зниклим з радарів Трояном? Прямий і безпосередній, судячи з усього, — ні, не існував. Але у бекграунді Трояна значиться командування добровольчим батальойном «Азов», а от «Азову» Шеремет приділяв увагу як журналіст. Додамо, що «Азов» вважають підрозділом, вірним Авакову, і ці пазли добре вкладаються у схему захисту Аваковим «своїх» людей. 
 
У своєму останньому блозі Шеремет «пройшовся» по «Азову», але, щоправда, добрим словом пом’янув його нинішнього командира Андрія Білецького, з яким, за переказами, Шеремет дружив. Але загалом Шеремет засудив спосіб дій деяких наближених до очiльника МВС добробатів. 
 
Наприклад, нардепа-комбата Євгена Дейдея (депутат від «Народного фронту»), який привів до Солом’янського райсуду людей в камуфляжі для того, щоб вплинути на рішення суду щодо затриманих топ-менеджерiв НАК «Нафтогаз України» (близьких до «Народного фронту») . 
 
З іншого ж боку, Шеремет схвально відгукнувся про поведінку Білецького, коли той не став входити у відкрите протистояння з СБУ щодо затримання бійців «Азова», яких підозрювали в нападі на інкасаторів.
 
«На таких добровольців, як «Азов» Білецького або «Миротворець» Тетерука слід орієнтуватися, а не на тих дивних людей в камуфляжі, які в ці хвилини блокують роботу антикорупційних прокурорів під Солом’янським районним судом Києва», — резюмував у блозі Шеремет. 

Далі, на жаль, буде 

На особі Трояна вже встиг закцентувати близький до Юлії Тимошенко нардеп Ігор Луценко. «Ось готова версія: якщо Троян дійсно причетний до незаконного стеження за Шереметом (у мене є певні сумніви на цей рахунок), то тоді це вбивство можна вважати спробою підставити Авакова та його команду в Нацполіції, і таким чином усунути їх від впливу на цей найпотужніший правоохоронний орган», — зазначає Луценко.
 
Тезка Генпрокурора відкидає пряму зацікавленість Трояна у переслідуванні Шеремета. Навпаки, на думку депутата, йдеться про бажання зашкодити Авакову. Але хто може мати таке бажання? Не складно здогадатися, що натяк стосується антагоністів «Народного фронту», яким уже вдалося поміняти Прем’єра-«фронтовика» на свою креатуру.
 
Мова, звісно, про БПП. А якщо конкретніше, то про Петра Порошенка. Прямо про це Ігор Луценко не говорить, але його слова можна трактувати й так.  
 
Сама Юлія Володимирівна тим часом назвала вбиство Шеремета і вироком, і екзаменом для влади. «Я думала, що Україна вже пережила той ганебний етап своєї історії, коли з журналістами «розбиралися» шляхом убивств. Виявляється, ні.
 
Цей страшний вибух у центрі Києва зараз виглядає як вирок», — зазначила Тимошенко. «Швидке розслідування вбивства Павла — це іспит для влади, для всіх нас», — додала вона.
 
ЮВТ не була б собою, якби не вплела у свої міркування ще й Всевишнього. «Сьогодні я прошу Бога упокоїти душу Павла, дати мужності і стійкості його родині і друзям. Молімося разом», — закликала лідерка «Батьківщини». Насправді ж вона денно й нощно молитиметься за те, аби вижати з цієї справи якомога більше дивідендів.
 
А «найжирнішим» з них буде можливість звинуватити у замовному вбивстві Порошенка. 
 
Поки що сподівання Тимошенко виглядають вкрай дико та невиправдано. Але це тільки тому, що на «ринок» не викинуто свіжий компромат. Рано чи пізно він з’явиться, бо попит диктує пропозицію.
 
Особливо попит у момент наближення можливих дострокових виборів. І якщо у цій справі не вигулькне свій майор Мельниченко, майже напевне з’явиться його модернізований варіант. Часи диктофона під диваном минули, але часи тотального «зливу» всіх і вся тривають й дотепер.